перша байка з сьомої книги збірки «Вибрані байки» Жана де Лафонтена. Байка має політичний підтекст, а також підіймає тему безправності стосовно слабких і бідних. Водночас акцентується на вседозволеності багатих і сильних представників суспільства
На гілці сидів гордий крук, затиснувши в дзьобі шматок сиру.
Внизу — хитра лисиця, що вміє лестити краще, ніж будь-хто інший.
Вона сипле солодкі слова, а крук — розправляє крила від задоволення.
І ось сир падає просто до лап лестунки.
Ця проста історія про пиху, лестощі й довірливість живе вже понад дві тисячі років — бо змінюються лише імена, а не людська природа.
У байці «Вовк та ягня» Езоп показує, як сила завжди знайде причину, щоб залишитися правою. Ця коротка історія — не просто про хижака і беззахисного, а про закономірність суспільства, де аргументи не мають значення, коли говорять ті, хто сильніший.
Є особливе відчуття, коли повертаєшся до історій, які дивився ще в дитинстві чи юності. Це не просто перегляд — це маленька машина часу.
«Друзі», «Надприродне», «Шерлок Холмс» та десятки інших культових проєктів змогли стати частиною нашого життя: ми впізнавали себе в героях, переживали з ними пригоди, а іноді навіть будували власні мрії за їхнім прикладом.
Такі серіали дарують теплоту й відчуття дому, навіть якщо вони про демонів, злочини чи заплутані розслідування. Ностальгія тут — не лише про сюжет, а й про атмосферу, музику, жарти та ті маленькі деталі, які вкарбувалися в пам’ять.
Бо щоразу, коли лунає знайома заставка чи культова цитата, ми знову стаємо тими, ким були тоді. І це найбільша магія кіно й серіалів.
У цій байці лисиця намагається дістати стиглий виноград, але коли розуміє, що це неможливо, каже: «Він ще зелений».
Знайома ситуація?
Ми поговоримо про те, як люди часто знецінюють те, чого не можуть досягти, і чому проста історія про лисицю й виноград стала класичним символом самообману та виправдань.
У цьому епізоді ми занурюємося в давньоєгипетський міф про богиню Тефнут — втілення вологи та дощу — і досліджуємо, що сталося, коли її гнів змусив її покинути Єгипет. Чому відступ богині викликав посуху та хаос, і як людство намагалося повернути її назад? Розглядаємо символіку, ритуали та глибинні уроки цього міфу, що досі відлунюють у культурі.
Що якщо кожен захід сонця — це щоденна боротьба світла і темряви? Ра, бог сонця, бореться з Апопом, змієм хаосу, що хоче поглинути світ. У цьому епізоді ми слухаємо шепіт древніх легенд, занурюємося в символіку та ритуали, які стоять за міфами, і роздивляємося, що ці стародавні історії можуть сказати нам сьогодні.
Був час, коли світ ще не знав ані війни, ані брехні, ані голоду. Люди жили довго, тіла їхні сяяли, а серця не знали страху. Це була Сатья-юга — золота доба, перша епоха в коловороті часу. Богам не треба було храмів, бо люди самі були храмами; закони не писали на камені, бо істина жила в кожному диханні.
Але навіть у найсвітлішій добі вже приховано насіння кінця. Бо світ рухається колесом, і щораз після підйому настає падіння. Золото тьмяніє, срібло блідне, і зрештою залишається залізо.
У цьому епізоді ми вирушимо в подорож давньоіндійськими міфами, щоб побачити, яким було людство в часи «золотого віку», і замислитися — чому ми знову і знову шукаємо втрачений рай.
Ми торкаємося історій, де листя шурхотить під ногами, а діалоги залишають по собі гірку післясмаку:
— «4 дні у листопаді» про тишу між пострілами,
— «Правила дому виноробів» — про тих, хто шукає сім’ю там, де завжди пахне яблуками й вином,
— «Осіння соната» — про матір і доньку, про музику, яка може бути холоднішою за мовчання,
— «Така пізня, така тепла осінь» — про любов, що приходить, коли літо давно минуло.
Цей епізод — як листок, який ти випадково знайшов у старій книжці: сухий, але все ще тримає запах вітру.
Світ гине у хвилях, а єдиний порятунок — у рибі-аватарі, що веде човен з людьми та знаннями крізь хаос.
Ця історія — не просто легенда про кінець світу, а символ нових початків, циклів життя та вічної боротьби між руйнуванням і відродженням.
У цьому епізоді ми зануримось у давньоіндійський міф про потоп, поговоримо про його смисли та паралелі з іншими культурами.
Колись світ не знав темряви. День тривав вічно, і ніщо не ховалося у тіні. Але одного разу богиня, втомлена від нескінченного світла, подарувала людям ніч — як відпочинок, як таємницю… і як випробування.
У цій історії — шепіт зірок, подих вітру між деревами та перший страх перед невідомим. Ви почуєте, як ніч увійшла у світ… і чому вона ніколи більше не зникла.
🌏 Як виник світ згідно з древньою індійською традицією?
У цьому відео ми занурюємося у витоки космогонії, де Всесвіт народжується не з вибуху, а з дихання, з вод, з жертви й танцю.
📜 Ведичні тексти розповідають про Пурушу — космічну істоту, чия жертва стала основою всього існуючого.
Звук, простір, стихії, люди і боги — все постає з єдиного цілого, розділеного на частини.
🎧 Це історія про гармонію й циклічність, про первісну тишу, що дала початок звуку Ом, і про шлях, яким думка стає матерією.
У цьому епізоді ми зануримось у стародавню грецьку легенду, яка пояснює зміну пір року — але за нею ховається дещо більше.
Персефона рве квіти серед зелених полів, поки земля під її ногами не розколюється. Із темряви з’являється він — Аїд.
А мати, Деметра, починає пошук, який змінить усе.
Це історія про викрадення, лють богині, перемовини між світом живих і мертвих, і про те, як одна дівчина стала королевою підземного царства — мимоволі.
Події фільму розгортаються навколо трупа якогось Гаррі Ворпа, знайденого в лісі. Відразу у кількох жителів сусіднього селища є підстави вважати себе винуватцем смерті Гаррі. Це призводить до того, що герої не можуть зважитися, що зробити з трупом: повідомити про нього поліції чи таємно поховати? І труп бідолахи Гаррі то закопували, то знову витягували на світ божий…
За переказом, Орфей був одним з аргонавтів, приєднавшись до нього після відвідання Єгипту. Своєю чудовою грою на кіфарі та співом багато чим допомагав їм у скрутні хвилини. По поверненню одружився з німфою Евридікою, яку також називають Агріопою, і оселився з нею серед дикунів кіконів у Фракії
Фільм розповідає про дорослішання чотирьох сестер Марч, що живуть в 1860-х роках у Новій Англії в часи Громадянської війни в США.
Колись на острові Кіпрі був великий митець Пігмаліон. Жив він самотньо, родини не мав і навіть не думав одружуватись, бо гордував жінками. Дізналася про це богиня кохання Афродіта, розгнівалась і надумала покарати зухвальця.
Головний герой серіалу — іншопланетянин, надісланий на Землю, щоб знищити людство і підготувати планету до заселення його побратимами. Він ховається під личиною доктора Гаррі Вандершпігеля, що живе на самоті недалеко від маленького містечка в американському штаті Колорадо. Живучи в новому тілі, прибулець починає сумніватися у виправданості своєї місії.
Нарцису виповнилось шістнадцять років і здавався він і чоловіком, і хлопцем. Багато юнаків та багато дівчат бажали його, але жорстка гордість панувала в тому хлопцеві, і жоден юнак, і жодна дівчина не могли завоювати його серце. Одного разу Нарцис гуляв у лісі, коли ореада (гірська німфа) Ехо побачила його, закохалась та почала переслідувати його.
