Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 46. Служити, а не володіти
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Споживацтво – це симптом внутрішньої пустоти.
Чим глибше людина у стосунках з Богом – тим більше вона споживає
Почути відповіді: хто я? Як мені жити?
Коли людина не має відповіді на питання: хто я? Як мені жити?
Скільки би людина в себе не запихала - неспокійне серце людини, поки не спочине в Бозі
Чим ближче людина до стосунків з Богом - тим менше вона споживає.
Питання ідентичності: як я себе переживаю?
Бог каже відкрий свої вуста - і я їх наповню.
Слово є їжею.
Не хлібом самим житиме людина.
Коли чую слово, яке говорить Бог до мене - моє серце заспокоюється.
Коли в молитві закриємо очі і слухаємо, що Господь говорить що нас - коли це чую, то заспокоюсь.
Чую: хто я і як мені бути.
Нас виховують навпаки.
Коли я не знаю хто я - потрібно робити.
Це зосередженість на тому, щоб мати.
Ів Павло ІІ говорив: «Поки ти не знаєш що значить бути, ти не будеш знати що значить мати»
Хто я?
В якому стані моє серце? Що говорить до мене голос? Чи він до мене говорить?
Коли я не знаю хто я - тоді до мене говорить лукавий.
Споживання як зловживання.
Спокуси.
Пропозиція на реалізацію своєї місії
Я маю потребу дати відповідь собі на питання: хто я?
Коли не маю відповіді - пропозиція від лукавого: споживати і володіти.
Речі можна лише споживати. Можна і нагромаджувати щоб цим володіти: речами, людьми.
Багато зосередженості на собі як нарцисизм.
Що я шукаю? Слави?
Коли людина не сформована, коли не розуміє своєї місії, приходить диявол і пропонує володіти: майном, людьми, і тебе будуть славити.
Ким була передана влада дияволу? Звідки у нього влада передати славу людині?
Людина може навіть не усвідомлювати, що вона поклоняється дияволу.
Що значить поклонитися?
Ти - авторитет.
Людина звертається до Творця, джерела влади і сили.
Це зрозуміння хто я. Я не є джерелом життя.
Ісус, коли втілюються, - стає у позиції людини. Народжується як мала дитина.
Впокорюється. Шукає відповіді. Максимально реалізує.
Коли приходить велике страждання - ми проходимо цю боротьбу.
Кому ми поклоняємося? Хто наш авторитет?
Коли люди Богові не поклоняються - поклоняються дияволу.
Тоді вони дають йому владу на володіння.
Якщо я не дам, щоб Бог володів над тим, над чим володію я - то передаю володіння дияволу.
Кому поклоняєшся? Хто твій авторитет ?
Кожну мить ми вибираємо.
Божественний спосіб життя - взаємне обдаровування.
Коли поклоняюся Богові - Він упокорюється.
Мене виводить на рівень єдності з Ним - партнерський стосунок.
Коли я зрозумію хто я, і яка в мене влада, яка в мене слава - не захочеться мати інше, бо воно в мене вже є.
Пропозиція диявола - володіти. Пропозиція Бога - взаємообдаровування.
Щоб взаємообдаровувати - я маю знати хто я.
Життя - це служіння, а не слава.
Я прославлений у тому сенсі, що стільки слави, скільки мені дав Бог , жодна людська спільнота чи істота не може мені дати більшого.
Ідентичність улюбленого Божого.
В хрещенні усиновлення нас відбувається повнота, яку Бог дає кожній людині, яка потім розкривається.
Зерно має потенцію - щоб принесло плід, має померти.
Кожна людина має потенцію розкрити людині: хто вона.
Одна з основних спокус диявола: обезцінює, зваблює. У моменті коли він це робить, коли людина не чує і не знає правди.
Відкрити ідентичність воїна Божого - стати на захист цінностей.
Крапка від Ісуса: будеш поклонятися Господеві , і Йому одному служитимеш. Переконання як пізнання.
Коли хтось зваблюєтеся владою - не знає своєї місії
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 45.
Споживання як симптом
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У програмі:
Ісус часто задає питання учням: ви розумієте?
Але вони часто боялися запитати те, чого не розуміють.
Розуміння - важливий етап.
Вихід з дитячої релігійності - у дорослий.
Стосунки з Богом: для чого це все мені?
Вихід у дорослу позицію, людина задає запитання: в для чого це мені?
Правдиве життя християнина - кожен день це дебют.
Чи ти несеш мир, правду, світло, чи ти є милосердний, чи ти розумієш слово, для чого ти пішов за Ісусом?
Чого шукаєте?
Потреба зворотного звʼязку
Коли я боюся - керуюся страхом.
Ісус є ведений у пустиню із запитанням як реалізувати місію.
В пошуках авторитету є пошук сенсу мого життя.
Ми часто ззовні чуємо ким ми є, і що маємо робити.
Що ми маємо робити - це про ролі.
Щоб відкрити ким я є, потрібно пройти через пустиню.
Людина проходить через певні кризи, щоб зрозуміти, яке моє покликання.
Що значить бути Божим чоловіком, Божим монахом?
Перша пропозиція лукавого: заспокоїти свою потребу через споживацтво. Де межа: потреба чи зловживання?
Хімічне задоволення - це споживацтво. Вихід у чому? Поки людина не вийде на рівень усвідомлення- у чому моя місія, мене як людини, і я відповідно використовую всі засоби життя.
Поки людина не вийде на рівень розуміння: що і для чого - вона на банальному рівні.
Для чого я споживаю те, що споживаю? Навіщо мені ці речі?
Становлення особистості- людина розуміє для чого вона.
Велика криза цього світу: як жити? У чому моя місія?
Соціальні мережі - теж форма споживацтва.
Є якийсь біль, екзистенційна криза, усвідомлення того, у чому моя місія.
Цивілізація споживацтва, у спокусі - мати ще більше.
Чому? Що відбувається? Коли людина шукає питання і має відповіді: що відбувається у її житті.
Моя місія, щоб почути, що говорить Господь у моє життя.
Рекомендовано для прочитання:
Євангеліє від Луки, 4
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 44. Любов без умов
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Що таке не безумовна любов?
Люблю тебе, бо ти мені щось можеш зробити або дати.
Потреба безумовної любові - відносимо її до Бога.
Безумовна любов не ставить вимог.
Безумовна любов - Люблю тебе бо ти є.
Всередині нас є потреба у цій безумовній любові.
Чим далі людина від стосунків, у яких вона наповнена Богом, тим більше вона ставить умови: буду тебе любити тоді, коли…
Безумовна любов, це любов, тому що ти є, і я тебе люблю просто за те, що ти є. У ній нема умов корисливості.
Часто у дитини прописується: буду тебе любити, якщо ти будеш добре себе поводити, вчитися і тд.
Взірець безумовної любові- стосунок Бога до людини.
Безумовна любов- не значить вседозволеність.
Безумовна любов, це - навіть якщо ти будеш робити щось поганого, то в мене всередині є ця безумовна любов: я тебе приймаю як людину, тому що твоя сутність добра.
Ісус є втіленням безумовної любові.
Сонце світить для добрих і поганих, вітер і дощ, земля - є для добрих і поганих
Раз ти існуєш - тобі дано те, що тебе люблять
Безумовна любов є умовою дійсності подружжя.
Безумовна любов є умовою любові.
Безумовна любов говорить: я люблю тебе - ти любиш мене, і ми можемо знайтись у цій любові і щось подарувати один одному, чи щось подарувати цьому світові. Ми зустрічаємось у тому, що ти існуєщ, і я тішуся, що ти існуєш. Я дивлюся на тебе як на дар, я обдаровую тебе своєю увагою, я люблю твоє життя, і я відкритий на твою любов. І в моменті, коли я відкритий на те, щоб подарувати свою любов, а це завжди повʼязано з тим, що зустрічаються таланти, зустрічаються можливості, ми починаємо бути плідними.
Коли постає предметний підхід, якийсь плід може з нього бути, але це не буде плодом любові. Це буде плодом корисливості.
Диявол хоче нашкодити людині - помститися Богові, шкодячи мені, ненавидячи Бога
Коли ти перестаєш бути обдаровуючим, починаєш використовувати.
Диявол споживає людину.
Корисливість у стосунках лукава, вона не божественна.
Людина, яка росте у стосунку з Богом, має щораз більше любові, більше безкорисливості.
Знак того, що людина зростає духовно - вона щораз більше обдаровує тими талантами, які має. І вона придбає наступні таланти не для того, щоб мала більше, - такий закон: хто має, той отримує більше. Хто дає з любові, тому дається ще більше, щоб любов через нього діяла.
Хто дає з любові у того буде ще більше.
Для того, щоб появилася любов - має бути особистий стосунок.
Якщо дві дорослі людини відкриті у особистому стосунку на Бога, вони у своєму стосунку цю присутність посвідчують, і той, хто контактує з ними теж посвідчує цей стосунок. З людиною, яка відкрита на Бога можна безкінечно говорити про стосунок з Отцем, Сином і СВятим Духом.
В живому стосунку не може бути чогось, від чого він вичерпується. Це тоді фікція, значить нема цього стосунку, щось там не працює.
Найвищий рівень молитви це просто бути. Це тиша. Я приймаю. Я повертаю
Ісус як провідник відкриває Серця Отця
У мене є потреба у безумовній любові.
Почуття безумовної любові зміцнюється від стосунків з Богом.
Спокуса лукавого - бʼє по цьому місцю: ти не достатньо…
Фальшивий образ Бога, що йому не важливі мої потреби. Це неправда.
Бог створив мене з потребами і робить все. щоб ці потреби були задоволені.
Коли я роблю щось зле - закриваюся на собі.
Тоді лукавий підсилює це відчуття.
Наша людська слабкість у тому, якщо ми не віримо у пробачення- відкидаємо натхнення Духа Святого, Адвоката.
Основна брехня диявола, що Бог не завжди є добрим.
Бог не перестає любити і не перестає обдаровувати.
Дитячий досвід ми переносимо на стосунки з Богом. Перегляд моїх стосунків з батьками - тоді людина не може вибудувати зрілого стосунку з Богом.
Батьки нам передають стан, у якому знаходяться.
При зачатті є батько, мама і Бог.
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 43. Закон свободи
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Ісус є провідником, Авторитетом
Потреба свободи. Потреба мати вибір
Ця потреба є базова.
Це дар від природи, є у людині. Свобода вибору, свобода приймати рішення.
Треба бути зрілим, щоб робити вибір.
Я Богові все довірив?
Без свободи нема стосунків рівним з рівним.
Стосунки, які повʼязані з пошаною, любовʼю, вони завжди повʼязані зі свободою.
Адам і Єва - ми не знаємо скільки часу тривало все до гріхопадіння і скільки вони користувалися свободою.
Вони зробили вибір відвернутися від того стосунку.
Я вибираю щось, у чому наші стосунки руйнуються.
Є добро і зло.
У кожну мить я вибираю: робити добро чи зло.
Без цього вибору нема стосунку.
Ніхто не може залізти у голову так, щоб замість мене зробити вибір. Я можу прийняти рішення на основі страху, але рішення приймаю я.
Вибір роблю я.
Диявол не може на рушити свободу.
Вибір робить людина сама.
Коли ми шукаємо авторитет, - як користуватися свободою?
Особа Ісуса є Авторитетом, зразком, як користатися свободою. Він не змушує людей робити те, що робить Він.
Історія Євангелія взірцева що стосується свободи.
Ісус робить вибір - бо він знає ким він є: свою місію.
Ісус знаходиться у стані свободи, у стані перебування у Дусі Святому.
Якщо людина не знає своєї місії - нею легко маніпулювати.
Людьми, як масою легко у цьому часі маніпулювати. Свобода вибору полягає на тому, щоб досягти такого рівня особистості, бо «я знаю, чому я це вибираю».
Поки людина не реалізує свою свободу
Коли є тоталітаризм - він обмежує свободу, однак не може бути обмежена свобода вибору - приймати це чи не приймати.
Деколи говорять що свобода - це вседозволеність, але це матиме наслідки.
Закон свободи говорить про те, що моя свобода завершується там , де починається свобода іншої людини.
Свобода є відповідальністю.
Цілісна концепція: свобода дана щоб любити і будувати.
Свобода пов’язана з відповідальністю: хто я?
Свобода дана, що я вибираю сам, але є закон життя. Є закон послуху Богові.
Коли людина чи суспільство не вибиратиме цінність, яку дає Бог – це матиме наслідки.
Бог обмежує себе там, де починається моя свобода.
Любов- це свобода.
Бог страждає від недоброго прояву використання свободи.
Якби ми не мали свободи вибору – ми би були запрограмованими роботами.
Ісус згідний на те страждання, яке він змінити не може. Є таке страждання, яке ми змінити не можемо. Ісус згідний з даністю і обставинами які змінити не може.
Важливо задати запитання: як би ви хотіли?
Відповідальність на кожному з нас.
Скільки я вкладаю зусиль, щоб світ був кращий?
Свобода вибору - це невідʼємний дар, даний кожній людині на цій планеті. І спільні вибори мають наслідки.
Доводиться змиритися з тим, що я не можу змінити, а використовувати те, що можу.
Лише свою свободу я можу використовувати добре.
Так твориться зріле суспільство, щоб захищати добро і свободу.
Етапи життя у свободі:
1. Свободу потрібно віднайти, колись нас могли зламати. Свободу потрібно шукати
2. Свободу потрібно досліджувати. Як я нарушаю свободу іншої людини? Потрібно вміти назвати, бути вразливим, де є ця межа. Свобода іншої людини - це святе. Чим краще я це розумію, тим краще можу вибудовувати стосунки.
Свобода людини - це святе.
Свободу потрібно відстоювати: свою, інших людей, і жити нею. Це - величезна сила.
Свобода огортає все життя людини.
Поки я не знаю, чим є свобода для мене, що значить бути вільною людиною, цінність життя, цінність вибору - важко захищатися і важко відстоювати.
Ми можемо відстоювати свободу у глобальних межах, але не вміємо шанувати свободу іншої людини.
Свобода вибирати - велика цінність.
Моя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини.
Якщо хочемо дослідити, що значить свобода - Ісус є взірцем.
Ісус є Авторитетом.
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 42
Духовне пробудження
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У програмі:
Як розпізнати, що є добром?
Є тілесні, духовні і душевні потреби.
Нижчі потреби посвятити вищим
Досвід Ісуса: «Ти мій Улюблений Син!»
Великопісні відречення часто стають штучними.
Деколи вихід з буденного був повʼязаний з вживанням якоїсь речовини.
Всередині кожного з нас є потреба виходу з буденного досвіду.
Духовний досвід - можливість, яку дає Бог, мати інший погляд на подію, людину.
Пробую слухати Бога. У думках зʼявляться і своя, людська частина, і лукавий зі своїми нашіптуваннями.
В молитві приходить правда про людину, погляд на себе і на ту людину. за яку молюся.
Бенедикт XVI й інші духовні лідери передбачали: або християнство буде містичним, або воно перестане існувати. Християнство- це не свята, це - не традиція. Якщо це не веде до духовного пробудження - це різні форми звички.
В першу чергу християнство - це стосунок, який веде до духовного пробудження.
Дари Духа Святого - тут є багато дарів бачення.
Молитва, духовний досвід не є метою сам у собі, а є інструмент, який відкриває красу, обрії, які людина не бачить без молитви.
Рухаємося, щоб духовний досвід, досвід з Богом став центральним моментом.
Один з постійних моментів, чому іду за Ісусом - світло Істини.
Ісус говорить: Я є Істина!
Приходить Слово як Світло, або слово, у якому є Світло.
Істина завжди приходить як сила.
Бог завжди приходить як Сила.
Рання молитва назначена тим, що іду за світлом і за силою.
Духовний досвід, який зміцнює, коли бачу і досвідчую як Бог мене любить! Чим далі - відчуття Божої любові присутнє постійно.
Коли ділюся духовним досвідом - помножую духовний досвід.
В кожній людині є база: дух, душа і тіло.
Блаженний Августин: неспокійне серце людини, поки не спочинок в Бозі.
Кожна людина шукає духовного досвіду.
Живий контакт з Богом дає силу звільнитися від залежностей.
Шукати духовний досвід, де є хочу звільнитися від того, що обкрадає мене.
Коли не чуємо Слово Боже - наш відрух заповнити пустоту.
На чому полягає добра новина бідним? У чому наша бідність? У закритості! Ми не досвід чуємо себе улюбленими синами і дочками Отця Небесного
Щоби мати духовне пробудження потрібно вкладати зусилля.
Це не тільки досвід на емоціях, коли мені хочеться це робити, а й тоді, коли не хочеться.
Є всередині стара людина, яка не хоче. Є світ, яка противиться духовній дорозі. Є лукавий, який противиться.
Апостол Павло говорить, що потрібно розіпʼяти стару людину.
Дорога Преображення вона важка. Не багато людей їдуть нею.
Але людина, яка засмакувала духовного досвіду – хоче іти далі.
Воскреслий Ісус і Дух Святий запрошує.
Що мені робити, щоб досягнути життя вічне? Що мені робити, щоб досягнути духовний досвід?
Поки людина цього не відчуває, має духовну пустку. Голод.
Досвід духовного життя дає мир, якого світ не може дати.
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 41. Питання про смерть і життя.
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Відповіді на питання
«Ми всі прямуємо із кожним днем до смерті. Мені це якусь депресію навіяло.... Якось дуже сумно, що життя проходить, кожна неповторна мить більше ніколи неповернеться. Як давати собі раду із такими думками, адже Бог встановив ці обмеження для нас. Мені поки складно прийняти факт смерті моєї і рідних в перспективі. Допоможіть!»
Куди ми прямуємо?
У нас вписаний страх перед стражданнями. Він повʼязаний зі страхом смерті.
Куди людина прямує?
Куди я рухаюсь?
Ми не знаємо, коли настане час смерті. Кожен день, кожна мить набирає своєї цінності.
В тут і тепер можу свідомо прийняти присутність Божу у своє життя.
Те, що потрібно нам досягти- відкритися з своєю безсмертною душею на Бога.
Депресія від того, наскільки життя людини наповнене злом, стражданнями, болем.
Всі ми йдемо до смерті, але через цю смерть ідемо до Небесного Царства
Єдність з Ісусом виводить з депресії.
Логотерапія - зцілення через сенс.
Зранку - зробити вибір. Для чого я живу сьогодні, для чого я живу тепер.
Кожен день, коли йдемо спати - як завершення життя.
«Ніч спокійну і смерть щасливу нехай нам дасть Всемогутній Бог Отець, Син і Дух Святий»
У страху смерті - дія лукавого.
Єдність з Ісусом - той вихід, який допомагає.
Бог не є «інстанцією», яка нас обмежує. Це - лукава думка!
Бог дає повноту життя. Він не може обмежувати!
Свобода має свої умови.
Щоб була повнота - повинен бути постійний стосунок. Стосунок постійної любові.
Бог ніколи не перериває стосунок любові!
У Євангелії є фраза: «всі гріхи простяться, крім гріха проти Духа Святого», - коли людина не навертається.
Багато зла яке є у житті людини є через звинувачення, заздрість, обезцінення, поки людина не зрозуміє: Бог любить!
Основний закон стосунків з Богом, основний закон любові - закон свободи!
Людина завжди має шанс навернення. До останнього подиху.
Воля залишається постійно.
Бог не може ненавидіти! Призначання Бога є любов! Бог справедливий!
Бог не засуджує. Люди потрапляють у пекло, бо вони це вибирають- жити у злі.
Нема таких гріхів, яких би Бог не пробачив!
Про любов до ворогів Ісус навчає з огляду на мене. У простих прикладах.
Захист дає нам право захищатися від кривдника і від і ворога.
Щоб усвідомити це, отримати відповіді на екзистенційні питання, потрібен Наставник. Потрібен Авторитет.
Питання: «Добре пережита втрата дає можливість перейти на новий рівень стосунків із живими людьми, водночас дає можливість по-новому пережити кожну наступну втрату. Думка про блокування почуттів фразою "та він вже у вічності" є зараз дуже актуальною у зв'язку з тисячамиполеглих наших Воїнів»
«Він уже у вічності»
Не можна легковажити факт страждання. Потрібно бути дуже делікатним.
Книга Йова (2, 11): коли він втратив майно, дітей, до нього приходять друзі і мовчать біля нього 7 днів. Біль і страждання має вийти. Ми втратили культуру вміти називати, що у когось втрата. Є різні етапи переживання втрати
Стояти під хрестом. Марія стоїть під хрестом. Вона безсила. Співпереживання важче, ніж переживання страждання.
Деколи людина потребує слова: як я можу тобі допомогти? А деколи не потрібно…
Ми маємо право, щоб сумувати, плакати. Нам потрібен вихід.
Як справитися з темою смерті, як знаходити відповіді на екзистенційні питання? Шукати Авторитет!
Подкаст «У пошуках Авторитету». Умови для переживання втрати
• У пошуках Авторитету. Ч. 37. Умови дл...
Подкаст «У пошуках Авторитету». Потреба підтримки
• «У пошуках Авторитету» ч. 38. Потреб...
Рекомендовано до прочитання
Євангеліє від Йоана, розділ 1
Євангеліє від Йоана, розділ 13-17
Книга Йова, розділ 2
Книга Буття, розділ 3
Макс Лукадо, «Історія, яку розповів Ангел»
Віктор Франкл. «Людина у пошуках сенсу. Логотерапія»
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 40.
Потреба досягнень
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Бог постійно шукає людину, людина шукає Бога
Бог є постійним у цьому прагненні
Бог постійно прагне, Бог постійно хоче контакту з людиною
Пошук це процес, який почався, і не закінчиться на землі
Стосунок з Богом динамічний, постійний
Потреби вірності і відданості.
Бути вірним - це потреба, щоб хтось був вірним до мене і хтось був відповідальним до мене.
Наша людська відповідальність: знати свої потреби, знати себе, знати хто і для чого я?
Ісус є тим Авторитетом, через якого я пізнаю самого себе
Людина не може пізнати самого себе без Ісуса Христа. Св Йоан Павло ІІ:
«Суть християнства: дивлюся на себе крізь призму Ісуса»
Потреба досягнень - у світі: успіх, реалізація, бути успішним
Бути успішним, мати досягнння - це потреба
Потрібно розділити від короткотривалих до великих досягнень. Досягнення залежатимуть від цілей, від мети.
Зустрічаємось з питанням цілі: чого я хочу?
Кожний день можна поміряти досягненнями.
Які я собі ставлю цілі? Звідки у мене ці цілі?
Яка моя місія? У чому заключається? Який сенс мого життя?
Яка місія в Ісуса? Ми Його називаємо Месія. Його досягнення, місія, щоб виконати волю Отця.
У моменті навернення змінилися цілі. Змінилися усвідомлення того, що значить досягати.
Коли є ціль, мета, цілеспрямованість- вибудовується те, що значить досягати.
Ціль – Царство Небесне.
Ціль – вінчання, момент свячень: а що робити далі?
Чого ти хочеш досягнути?
Якщо Царство Небесне посеред вас: досягнути зустрічі, у якій я почую, відчую його дотик, щоб почути як рухатися разом. Досягнення- не втрачати контакту
Я вірю у безсмертну душу не тому, що так вчать, в тому, що це, імовірно , правда. Добре прожитий день - чи я би прожив так день, якби справи, погляди, які беру на віру виявилися ілюзією.
Ісус єднає в собі вічність у часопросторі. В чому найбільше прагнення людини - досягнути безсмертя.
Є ієрархія: дух, душа і тіло. Тіло підпорядковуються духові і душі. Божественна присутність контактує з живим. В чому підпорядкована моя сутність?
Це єдність.
Звідки війни між вами? Від пожадливості, - бажаєте заповнити свою пустоту.
Короткотривалі досягнення можуть стати богом, бо тримаєш у руках.
Ігри - досягнути новий рівень у віртуальному світі, підвищує самооцінку.
Від відповідних цілей залежить те, що приноситимуть досягнення.
Чого шукаєш? Чого хочеш досягнути? Яка ціль твого життя?
Ми мало часу посвячуємо, щоб задавати один одному питання: а для чого це тобі?
А що далі?
Знайти сенс.
Яка ціль життя? Єдність з Богом !
Найважливіше, що лише може бути зустріч з Живим Богом.
Найбільша цінність - особистий стосунок з Христом
Воно заражає, помножується радість.
Чого ти хочеш досягнути?
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 39.
Вірність і відданість
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Потреба бути вірним і відданим
Ісус вірний і відданий - Він не дав себе спокусити на щось, інакше Він би зрадив.
Шукаємо все більше: що значить бути людиною?
Ісус чітко показує вертикаль вірності.
Люцифер зрадив стосунку - він захотів володіти, потім спокусив людину, щоб його слухати.
Вся суть мене як людини: вибудовую до чогось стосунок, принципи.
Хто є моїм Aвторитетом? Ким я є?
Зруйнувати: це добре чи не добре?
Забери Бога - «Бог помер» і нема авторитету.
Від самого початку історії все розігрується у вірності і невірності.
Спокуси так зроблені, щоб запропонувати щось такого, що не є однозначно злом, і щоб людина щось навіть не взяла, але відвернулася від Бога. У ворога, у диявола є план на моє життя. Який це план? «Робіть що я кажу, поклоніться мені, вас будуть обожнювати, і будемо всі в кінці у пеклі»
Вірність і відданість.
Вірність - спосіб прояву любові до особи, спосіб стосунків.
Вірність - це чесність, це - правдивість, прямота.
Коли людина лукавить - порушує принцип правдивості.
Вірність базується на правдивості.
У невірності є корисливість, нечесність , лукавство.
Вірність: мені важливий наш стосунок, бо базує на правді. Невірність - корисливість: я у стосунку з тобою, поки мені це вигідно.
Людина не витримує у вірності, якщо до когось підходить корисливо.
Через вірність людина протистоїть дияволу.
Кожен гріх - невірність. Що я хотів здобути через цей гріх? Через невірність?
Бог підписує союзи з людьми, що буде вірний людині. В Ісусі Бог показує свою вірність.
Бог не може бути не вірним.
Гріх – це невірність.
В чому один з плюсів богопосвяченого життя? Зʼєднуюся з Ісусом. На взір Ісуса підпорядковує свою Богом дану енергію - бути звʼязком, посередником.
Такий звʼязок з Богом завжди є вірність.
Бог ніколи не зраджує. Зрадити можу тільки я.
У стосунках людина-людина зрада у малих речах завжди присутня.
У стосунку Бога до нас - вірність постійна.
Богові залежить на людях!
Серце священства - віддати своє життя. Зʼєднатися з Ісусом вірністю, відданість.
Вірність дає плоди.
Вірність повʼязана зі стосунком: Бог - людина, людина - Бог
Якщо незрілий, незрозумілий вибір - сім’ї розпадаються.
Вірність - має плід. Вірність дітям, вірність онукам.
Присяга вірності працює тоді, коли чоловік і жінка вірні стосунку з Богом.
Якщо нема стосунку - нема дії таїнства у повноті.
Таїнство шлюбу закінчується смертю.
Ми створені не тільки для того, щоб прийняти, а й бути відданими.
Віддавати один одному.
Вірність - це стосунок. Відданість - це вклад.
Щоб щось працювало потрібно віддавати
Вірність без відданості мертва, суха.
Відданість - це щось віддавати, це включеність, заангажоваіність. Я даю себе.
На чому ціль? На плідності чи на стосунку?
Відданість - це жертовність.
Бог залишив Небо, щоб увійти у темряву світу, у бруд людського життя.
Найвища - стосунок з Богом.
Ісус завжди вірний Отцеві, і вибудовує стосунок з людьми. Він завжди вірний до людей. Показує, який Він вірний, навіть коли люди Його відкидають.
Вірність нас уподібнює до Бога. Коли ми вірні Йому - це моменти, коли ми максимально наближені до Бога. Він є джерелом.
Людина, яка не вибудовує стосунку з Богом, не має у житті сил, щоб бути вірним і відданим.
Коли ми входимо у вірність Христа, входимо у силу і джерело, щоб бути вірними і відданими.
Як бути вірним?
Вірний – апостол Петро, який дивиться на Ісуса і йде по воді. Дивитися на Ісуса – це реально.
Дивитися на Ісуса і слухати Його.
Подкаст «У пошуках Авторитету» частина 38.
Потреба підтримки. Співрозмовники: о.Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Рекомендовано до прочитання: Євангеліє від Луки 4, 1-14
У цих трьох - є всі спокуси.
Звідки війни між вами - з пожадливості.
Що впливає на мене? Чому я приймаю такі рішення?
Я маю право, щоб мої потреби були задоволені.
Дитина має право на потребу, щоб батьки її любили.
Пожадання - взяти чуже.
Для чого гроші? Задовольнити потребу чи знеболити болячку.
Влада - є потреба бути прийнятим, бути любленим, мати межі. Диявол пропонує: я дам тобі владу, будеш панувати над людьми.
Панувати - концепція світу. Концепція Ісуса - служити.
Часто несвідома участь людини призводить до трагедії.
Важливим завданням є навчати про це.
Ісус в традиції вчителя, наставника постійно вчить.
Аспект, щоб наші родини були вчителями духовного життя для своїх дітей.
Є почуття вини потурбуватися про себе
Якщо людина дивиться на служіння як задоволення потреб нездорово - задовільнити потребу щоб бути потрібним, - це відчувається.
Коли людина використовує християнську позицію невідповідно - це лякає.
Етапи проходження втрати - все відбувається тоді, коли людина готова
Заперечення, гнів, торги (гойдалки - треба воно мені чи не треба, інші живуть прекрасно без цього), сумування-оплакування- прощання, переосмислення)…Бачу як це зранення принесло позитив у моє життя, я ціную, це принесло вразливість, я вмію співчувати. На етапі сумування відкривається ресурс, я можу відкрити покликання допомагати іншим, які це пережили. Енергія накеровується не на руйнування себе чи інших, а допомогу. Прийняття, переосмислення- жити далі.
Ми спілкуємося з іншими людьми через наші непережиті втрати.
Добре зрозуміти, що у кожного є відчуття готовності переживати втрати.
Потреба підтримки. У нас є потреба товаришування когось і потреба духовного товаришування.
Ресурсом є наші спільноти, Свята Меса.
В моменті заперечення є багато внутрішніх голосів і зовнішніх, що даш собі ради.
Коли людина говорить: мені потрібно розібратися у собі - це не готовність просити про допомогу.
Є страх не справитися, страх відкинення, страх повторного страждання.
Безпечні умови - те, чого людина шукає. Групи взаємодопомоги - безпечне місце.
Ми потребуємо багато груп взаємодопомоги.
Товаришування: людина має звернутися по допомогу.
Таїнство Сповіді, духовні розмови, спільноти є сильною підтримкою для людей. Це - місця де люди отримують підтримку один у одного.
Є такі втрати, які потребують спеціалізованої допомоги.
Одне з наших завдань: творити простір для підтримки людей
Рекомендація:
с Павла, Лекції про 5 етапів прощення, авторитарна і не авторитарна духовність.
Євангеліє Лк 4, 1-11
«У пошуках Авторитету» Частина 37.
Умови для переживання втрати. Співрозмовники: єпископ Микола Петро Лучок ОР та священник о. Євген Фізер
У програмі:
Ми очікуємо на Спасителя, на світло.
Колядування зароджувалося у часах болі, часах страждань.
Люди у стражданнях очікують на порятунок.
Потреба мати можливість переживати втрати. Це потреба, у якій зараз знаходимося.
Що таке втрати? Якими можуть бути втрати?
Є потреба втрату пережити.
У нас є трудність, щоб дозволити собі переживати втрати.
Не плач, забудь…
Втрата - болісна подія, з минулого або теперішнього, яка впливає на мене. Щоб добре через неї пройти, потрібно пройти певні етапи переживання втрати.
Можливість переживати втрати. Ми багато відкладаємо на потім.
Я потім, бо тепер не можу.
Щоб пережити втрату - потрібно її назвати.
Ми нагромаджуємо втрати.
«Все буде добре!», - через незнання, як переживається процес втрати. Це так не працює.
Є 5 етапів переживання втрати
⁃ заперечення- людина дає собі ради, коли не має умов як переживати втрату. Заперечення може бути через дії, «знеболення», - вихід з болю, який ношу у собі. Потрібно вміти назвати - це втрата. Дозволити собі, щоб цю втрату переживати. Пережити втрату - це потреба. Якщо людина пройде етапи сумування - дасть собі ради з наступним.
⁃ Потурбуватися про себе - пережити втрату. Втрата - це переживання процесу.
Які є втрати? Це не тільки втрати іншу людину
Усе, що повʼязано з болем - це втрата.
Гріх - втрата близького контакту з Богом.
Війна - втрата миру.
Заперечення- важлива частина у проживанні втрати. Це потрібний механізм щоб вижити.
Щоб пережити втрату- потрібно накерувати зусилля, щоб пережити умови.
Гнів - відчуття, скерована на переживання умов.
Гнів потрібно виражати. Гнів - створювання відповідних умов, щоб створювати порядок.
Торгівля - а що би можна було зробити, як можна було зробити. Торгівля є дуже виснажлива.
Це - виснажливий етап.
Сумування: як є, так є…
Людина може свою агресію і гнів спрямувати на допомогу. Це - добре накерований гнів. Гнів - це енергія, щоб захистити або скерувати.
Що людина знеболює алкоголем?
Не справляється з болем. Алкоголь стає речовиною яка допоможе заперечити.
У цивілізації ми вклали багато зусиль, щоб заперечити.
Ми всі знаходимося у стані переживання втрат.
Коли Ісусу сповістили про втрату Йоана Хрестителя - Він плакав, послужив і пішов на молитву.
Ісус сумує у Гетсиманському саду
Має відбутися стільки оплакування, скільки людина потребує.
Втрату близької людини оплакуємо рік.
Коли нема візуального контакту незавершений процес
Під час сумування людина менше повертається до попередніх періодів, і там осмислює, як далі жити.
Якщо добре пережита втрата - з новим досвідом входжу у майбутнє. І ця втрата вже не руйнує мене, а щоб допомогти іншим, і мати це як досвід.
У нас є віра і надія на вічне життя.
Це сенси.
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 36. Бути прийнятим, бути причасним, бути реальним. Співрозмовники: єпископ Микола Петро Лучок ОР та о. Євген Фізер
У подкасті:
Доросла людина знає, за що вона відповідальна.
Бог задовільняє наші потреби.
Коли людина боїться Бога, і вважає, що Він щось забирає - то людина у неправді.
Є моя відповідальність за мої потреби.
Як Бог може забирати?
Своїми стражданнями ми можемо допомагати страждання Ісуса.
Жертва - це молитва: моє страждання має сенс.
Бог не давав гріха - це моє. Все інше ми отримали від Бога.
Бог забирає лише наш гріх, а те, що дав - залишає.
Є потреба бути частиною чогось.
Бог створив нас до спільноти. Один з найбільших страхів - бути покинутим, відкинутим. Страх смерті - страх самотності.
Багато болю повʼязано з тим, чи мене приймають, чи ні. Багато страхів повʼязують з цим.
Бути прийнятим таким, яким я є.
Якщо дитина не прийнята- то ціле лише частково приймає цю дитину.
Ми дружимо з тими, які приймають нас такими, якими ми є.
Коли я не відчуваю, що мене приймають, починаю грати, починаю виживати.
Ісус приймає таких, якими ми є.
Ми багато часу порівнюємо себе з іншими. Багато часу пробуємо, порівнюючи себе, контролювати інших.
«Що тобі до того?» Ти іди, і роби свою частину.
Порівнювання себе з іншими про те, що не можу прийняти себе яким є.
Симптоми, коли людина не приймає себе
А який я є?
Ядро: я є добрим, бо Богом створеним, улюбленим, обдарованим. Я є. І в мене є певні недоліки, труднощі, проблеми, конфлікти. Але я є у ядрі. Божественний центр у мені є.
Якщо не приймаєш те, що маєш, і не помножуєш, втрачаєш і те, що маєш.
Якщо людина не бачить свого ядра, світлого ядра?
В певному моменті я відкрив ким я є. Маю багато недоліків. Але ядро - це Божественна присутність, дає силу, щоб прийняти себе з недоліками.
Недоліки змінні - я можу щось зробити з цим.
В реальності більше бачимо недоліки, які накладені на ядро.
Неприйняття себе яким ти є - це диявольське.
Як бути прийнятим таким, яким я є? Це відбувається, коли зустрічаю людину яка мене приймає, і яка себе прийняла.
Якщо хтось не приймає себе, не може прийняти іншу людину з її недоліками.
Потреба бути реальним, бути самим собою.
Деколи інші хочуть щоб я жив так, як вони хочуть.
Бути реальним - потреба не грати в ролі, бути чесним з іншими.
Бути собою - відкрити хто я є, і чесно реалізувати своє покликання.
Бути реальним - повна відповідальність за себе. Вона можлива лише у тому просторі, де мене приймають.
Реальність Ісуса: Я - улюблений Син Отця.
Реалізувати місію те, що почув від Отця.
Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 35. Бути почутим.
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У програмі:
Потреби добрі, я маю пізнати свої потреби.
Коли потреби не заспокоєні - відбувається рана у житті людини.
Я маю відповідальність за потреби іншої людини.
Де переходимо межі? Де не потреба, а пожадливість?
Знання потреби повʼязана з любовʼю до себе й інших людей.
Пізнавання людини, гуманізм відбувається у мирних часах
Обовʼязок дорослої людини пізнати саму себе! Ми пізнаємо себе!
Пожадливість повʼязана зі знеболюванням.
Умови народження Ісуса
Спочатку потрібно пізнати свої потреби.
Потім - оплакуаання потреб, які були не заспокоєні.
Взяти за них відповідальність- це наступний етап.
«Хто був вірний у малому» - малий - це я!
Через не заспокоєні потреби можна побачити де є рана.
Гріх - зловживання, промах. Невідповідне використання. Нема зла в предметах, речах. Все, що Бог створив це добре.
Зловживання- першопричина.
Голод - це пожадливість.
Менше насиченості живих стосунків, більший голод потребує більшого знеболювача.
Потрібно планувати періоди пильної уваги. Має бути регулярність. Через дефіцит уваги багато людей потребують психотерапії.
Коли батьки неуважні - дітям важко вибудувати стосунок з Богом.
Жертовність жінок у сімʼях, як наслідок брак відпочинку - проблема неуважності до себе.
Співзалежність - коли одна особа бере на себе не свою відповідальність.
Тому тут є потреба відображення та відгуку.
ВІДОБРАЖЕННЯ І ВІДГУК: чесність і зворотній звʼязок
Що за цим? Щось інше
Потреба 6: потреба керівництва
Нам потрібно іти за кимось. Нам потрібно мати наставника.
Ісус вибрав 12 людей і три роки чітко наставляв їх. Наставник- це той, з ким маєш контакт у реальному житті.
Святий Дух так керує, що і через віртуальне навчання чи читання книг може провадити. Наставництво – необхідність.
Наставник це має бути особа, яку чую, відчуваю, життя якої мені подобається. Наставник – це хтось, за ким мені хочеться піти.
Ісус висилає учнів: ідіть і навчіть.
Для Ісуса навчання важливіше, ніж зцілення.
Християни вибудовують стосунок з Ісусом як з ким? Господь говорить: слухайте!
7 потреба – бути почутим
В мені є ця потреба. В Бозі є ця потреба.
Через слухання атиц ей контакт.
«Ти мене чуєш? Ти мене не чуєш!», - і це болить
Слухання- це подвійна увага. Я є, але може я тебе не чую. Чому я тебе не чую?
Слухання - питання серця.
Серце як осередок життя.
Вибудовуючи стосунок сердечний потрібно бути сердечним.
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 34. Дефіцит уваги.
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Пізнавання себе, пізнавання Бога, пізнання нашої реальності
Хто вчить про ці потреби?
Одне з завдань мами - навчити дитину контактувати зі своїми почуттями.
У суспільстві мало говорять про потреби. Про потреби соромно говорити.
Чого ти хочеш від стосунків ? Чого ти хочеш від мене? Часто це виглядає як претензія. А вміння називати?
Щоб відбувся зрілий стосунок потрібно знати про своі потреби, називати їх.
А що ти потребуєш?
Чого шукаєш?
Шукаємо наставника. Шукаємо авторитету.
Людина перестає говорити про свої потреби, коли її не слухають. Тоді включаються системи виживання.
Бажання незалежності жінок повʼязане з тим, що чоловік зловживає своєю владою.
Потреба уваги. Потреба пильної уваги протягом тривалого часу.
В чому одна з ран, яку носимо в собі? Тоталітарні системи забирали дітей у віці немовлят, щоб не завʼязався стосунок з батьками. Людина стає холодною емоційно. Нею легше керувати.
У нас величезне покоління людей, які не отримати пильної уваги.
Періоди пильної уваги: я є лише для тебе - ти є лише для мене.
Щоб розвивався стосунок. - потрібні періоди пильної уваги.
Коли потреба незадоволена - не можна жити без неї.
В радянському часі було багато посилу: ти - ніхто! А те, що у тебе є бажання, потреби? Нема потреб! Є вимоги! Людина тоді дуже зламана.
Щоб контактувати - потрібно, щоб була безпека.
Я є для тебе - ти є для мене. Це - пильна увага.
Увага дуже важлива у стосунках з Ісусом. Ісус говорить: «Увійди у свою кімнату; зачини свої двері…»
Чому Ісус покликав 12? Бо дл великої кількості груп не можна побудувати пильний стосунок.
Щоб вибудувати увагу, потрібні відповідні умови. Стосунок з Богом - потрібні умови.
Ісус з учнями багато часу проводили наодинці.
Коли нам бракує стосунків з друзями - періодів пильної уваги, то чи важливий для нас цей стосунок?
У стосунках важливо мати період пильної уваги.
Перша спокуса: зроби з каміння хліб. Перший, найважливіший аспект - потреба у стосунку: «не хлібом єдиним житиме людина, в кожним словом, що виходить з уст Божих»
Усвідомлення: пандемія неуважності настільки велика, і залежності від віртуальних збудників настільки великі, що важко добитися уважності.
Періоди пильної уваги - дефіцит у сімʼях.
Церква вчить уважності: Адорація, сповідь, ділення, групи.
Неможна нагодувати людину, яка була голодна в минулому. Можна зараз назвати цю біль, і взяти відповідальність за цю потребу у сьогоднішньому житті і практикувати цю потребу.
Потреба відображення та відгуку.
Це - величезна потреба. Ми маємо потребу відобразити.
Незріла система: керівника треба боятися, до нього не можна іти. Ісус постійно відображав.
Бог постійно до нас звертається - це про чесність. Відображення може бути гостре. Може бути і приємно.
Потрібні двоє зрілих людей, які готові чути правду про себе.
Ми потребуємо наставника.
Я потребую уважності. Потребую зворотнього звʼязку. потребую керівництво. Мати наставника.
Бог наш наставник
Уважність. Відображення. Керівництво. Ці потреби надзвичайно відображені в Ісусі.
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 33. Відповідальність за потреби
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Одна з потреб – бути веденим.
Потреби – це частина мене, або ж і цілий я.
Потреби показують Бога, Який у своїй мудрості створив мене з такими потребами, і дав інструменти і можливості, щоб бути щасливим, задовольняючи ці потреби.
Бог мене створив з цими потребами.
Я маю право, щоб ці потреби були задоволені
Я, як дитина, отримую права. Як дорослий – маю і обовʼязки.
Розуміння, яка з моїх потреб була порушена у дитинстві, дає розуміння, чому я так сьогодні поводжусь, і чому у мене є труднощі у певній сфері.
Мій обовʼязок потурбуватися про свої потреби.
Достатньо здорова людина вміє потурбуватися про свої потреби.
Бути прийнятим таким, яким ти є.
Розуміння потреб є обов’язком.
Де є моя відповідальність, щоб потреби людей, з якими я повʼязаний, були задоволені.
Як розрізняти, де є потреба, а де є бажання, пожадливість?
Де межа розрізнення?
Яка мета мого життя? Яка ціль? Для чого мені те, що тепер роблю? Це – потреба чи пожадливість?
Зловживаю – ЗЛО використовую.
Одна з потреб – мати наставника, наприклад.
Є потреба, щоб бути у стосунку з кимось, хто мене наставлятиме. Ісус є моїм авторитетом.
Гармонізація потреб дає можливість побачити де зловживаю.
Зловживання повʼязане з тим, що у людини щось порушено.
Друга спокуса, яка пропонує диявол – зловживання владою. Щоб утримати зловживання владою потрібно вибудувати цілу систему.
Щоб розрізнити між потребою і пожадивістю потрібна правда. Ця правда має відбутися у мені.
Щоразу як говорю про потребу – доторкаю її у собі. Правда у мені є як реальність.
Незадоволена потреба може перерости у пожадливість.
Заспокоєння моїх потреб закінчується там, де починаються потреби іншої людини.
Є потреба бути уважним до іншої людини.
Вміти назвати свої потреби важливо.
Ісус звертає увагу: потреба почути і керуватися Словом Божим вона важливіша, ніж насичення голоду
Процес розуміння і пізнавання – дуже важливий.
Яка є ієрархія цінностей, потреб, моєї відповідальності?
За що я відповідаю у стосунку до інших людей?
Гетсиманський сад: яка потреба важливіша – безпека дорослої людини чи вірність?
Нижчі свої потреби посвятити для вищих цінностей.
Диявол має лише те, що ми йому дали
Кому я передам владу над моїм життям, і територію, яка належить до мене?
Мої потреби – це територія, моя душа, моє тіло, мої стосунки – це територія.
Духовну війну можна виграти, якщо віддати своє життя під владу і авторитет Ісуса.
Вірність Богові.
Заздрість
Подкаст: Без фільтрів. В гостях душпастир молоді Мукачівcької дієцезії о.Юрій Голотюк
Молоді люди часто порівнюють себе з кимось іншим..
Бажання бути кимось іншим, взяти на себе чиєсь інше життя.
Заздрість - це емоція?
Бажання чогось більшого.
Жити у фантазіях.
Не вміти радіти, не вміти втішатися.
Проблема заздрості торкається бажання ідеалізувати чиєсь життя.
Заздрість засліплює
Заздрісна людина - невдячна людина.
Чому насправді заздримо?
Чого насправді хочемо?
В кожного є свої особливі здібності та особливі таланти.
Важливо вміти черпати з життя святих, але важливо також і самому бути святим.
Вміти приймати в собі мінуси і плюси.
Не ліпити з дітей когось іншого
Відчуття меншовартості завжди притаманно
заздрості.
Жити життя чи вдавати
Поради, щоб почати жити в реальності, тут і тепер
Список своїх завдань на день, почате собі цілі.
Список вдячності: за людину, подію, матеріальну річ.
зауважувати дрібниці
Спотворені образи Бога
Подкаст: Без фільтрів. В гостях семінарист Ярослав Стегней
Звідки беруться образи Бога?
Досвід спотвореної любові породжує спотворений образ Бога.
Які спотворені образи відкрили в собі?
Емоції чи Божа присутність?
Обрати кращу частку, яка це частка?
Які зустрічали спотворені образи в житті?
На все воля Божа?
Не дай Бог?
Бог тебе покарає
«Вибраний» народ
Мій образ Бога - не є самим Богом.
Всемогутній Бог сам себе обмежив давши вільну волю людині..
Хочеш йти за Богом - довірся
Через нестачу дивитися на Бога
Загубити Бога в ритуалах.
Бог творить своє діло постійно.
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 32. Потреби людини
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Ісус покликав, щоб бути при Ньому.
Ісус говорить: «Не тільки хлібом житиме людина, а кожним словом, що виходить з Уст Божих».
Ісус на Хрещенні почув, що Він - Улюблений. Це - фундамент.
Все, що маємо тепер: проблеми, гріх, змагання, насилля - почалися у 3-му розділі Книги Буття
Щоб ми рухалися у зрілість - має бути фундамент.
Це - досвід улюбленості.
Диявол впроваджує сумнів.
Духовний голод повʼязаний з тим, що я - небажаний, не люблений.
Бурхлива діяльність: я маю право діяльність на роботу.
Пустиня відкриває мене.
Бог коли виводить на пустиню, ці умови потрібні, щоб почути.
В тому місці де ти знаходишся і де ти є, слухай, що до тебе говорить Дух Святий.
Дух має свої способи, щоб промовляти.
📍Пожадливості і потреби. Диявол діє через пожадливість.
Диявол змішує рівні: ніби він пропонує щось доброго, але розумієш, що там щось не то.
Людина, яка знає принципи, повʼязані з собою, своєю структурою, вміє розпізнати, що тут щось «не те».
Які потреби у людини?
За що я відповідаю, а за що не відповідаю?
Є потреби, повʼязані з іншими людьми. А є потреба повʼязана зі стосунком з Богом.
Базові потреби: виживати, безпеки, контакту (дотику)
Потреба виживати - базова потреба життя (їсти, спати, дихати) людина, яка знає свої потреби, знає як нижчі потреби заспокоїти вищими.
Коли в людини нема розуміння потреби мети: яка моя місія, яка моя роль тут, то вона може зациклитися на здоровʼї. Але коли в людини є поняття місії, вона може віддати своє життя у 33 роки.
Потреба – це знання своєї цілі.
Потреба підпорядковувати нижчу потребу вищій потребі.
Відмовитись від потреби бути чоловіком, батьком заради вищої потреби: служити.
Яка різниця між потребою і пожадливістю?
Питання: для чого жити?
Можемо розшити поняття безпеки на три рівні: безпека тілесна, душевна, духовна
Світ занурюється у довготривалий розлад.
Страждання змушує нас шукати виходу. Інтуїція: послух духові, правдивість, щирість - ми можемо духовно в цьому вирости.
Ми несемо відповідальність за безпеку, і ми несемо відповідальність за свої потреби.
За свої потреби відповідаю я.
Базова потреба - потреба дотику, потреба тілесного контакту. Коли не заспокоюється потреба дотику дитини-мами, виховується голодна людина
Рекомендовано до прочитання: Євангеліє Луки, 4
Без фільтрів.
«Іди за Мною!» Рішення з 13 років
с. Тадея Фенцик SSJM
У подкасті:
Обирайте найкраще!
Бути собою у монастирі: Бог запрошує до розвитку
У 13 років я почула: «Іди за Мною!»
Чому католицька церква? Чому монастир?
с. Тадея Фенцик SSJM нещодавно прийняла перші у обіти у Згромадженні Сестер св. Йосипа де Сен-Марк
Єдина дитина в сімʼї, яка пішла у монастир.
Навіщо ти пішла у монастир? Щоб бути щасливою!
Я полюбила Католицьку Церкву!
Ісус є найкращим і найближчим. Тим, хто приймає безумовно.
Адорація – це інтимний момент слухання: слухання себе, слухання ближнього, слухання Бога.
Служіння старшим у домі для людей похилого віку: у цих людях є Ісус.
Як бачити Ісуса в ближньому? Любити його!
Подкаст «Без фільтрів». Вона сказала Йому «Так!»
С. Мішель Паславська SJSM
У подкасті:
Від багатодітної сімʼї до монашого покликання.
Хто «винен» що пішла до монастиря?
Троє братів і відважна
Від чого було найважче відмовитись?
Чому монастир?
Подкаст на Veritas: с. Емануела Головко SJSM
c. Емануела Головко нещодавно склала перші обіти у Монастирі Сестер св. Йосифа де Сен-Марк
Як молодій дівчині приходить думка іти в монастир?
Чому с. Еманула вибрала монаше життя?
Як сестри у новіціаті можуть жити два роки без телефону?
Що сказали батьки на рішення доньки?
Дизайнерка з одягу, яка стала монахинею.
С. Емануела: «Я щаслива!»
Коли ти питаєш Бога – Він відповідає.
