У шостому випуску подкасту «Інфодетокс» розповімо як працюють ШІ та алгоритми і як впливають на наше повсякденне життя. Що таке штучний інтелект, як він зберігає, аналізує й порівнює дані, і чому ми вже давно живемо поруч із цією технологією. Дізнаємося, що ШІ — це не лише голосові помічники чи чат-боти, а й механізми, що працюють у наших соціальних мережах, банківських додатках, освітніх платформах і навіть у камерах спостереження. Оксана Полулях, фактчекерка проєкту StopFake.org, розповість про зловживання зображеннями, створеними ШІ, для маніпулювання емоціями користувачів та просування дезінформаційних наративів.
Сподіваємося, цей епізод вас зацікавив. Будьте інформаційно та медіаграмотними будь-де й будь-коли, навіть під час відпочинку. Завантажуйте інші епізод серії подкастів «Інфодетокс» з нашого сайту. Дізнавайтеся більше про те, як ЮНЕСКО співпрацює з урядами, окремими особами та громадами з метою сприяння медіа- та інформаційній грамотності, відвідавши наш веб-сайт. Завантажуйте наші ресурси та долучайтеся до наших програм, щоб допомогти втілити у життя ключові навички інформаційної та медіаграмотності. Серію подкастів «Інфодетокс» розроблено та реалізовано ГО «Детектор медіа» у співпраці із ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Висловлені погляди є виключно точкою зору авторів і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.
У сьомому випуску подкасту «Інфодетокс» досліджуємо зв’язок між приватністю та надмірним користуванням соціальними мережами. Приватність — наше універсальне право, але в цифрову епоху вона стає все менш очевидною. Соцмережі стали невід’ємною частиною нашого життя, і часто ми навіть не усвідомлюємо, що щоденно, крок за кроком, розкриваємо про себе дедалі більше інформації. Павло Бєлоусов, експерт із цифрової грамотності, розʼяснить, що цифрова приватність — це не лише право, а й навичка, яку треба розвивати: треба знати, хто має доступ до вашої інформації, як її аналізують та як персоналізація формує наше онлайн-середовище. Ще один аспект — кіберзагрози. Аліна Елєвтєрова, консультантка з цифрової безпеки, розповідає: надмірна відкритість у соцмережах може призвести до фішингу, вимагань чи навіть фізичних загроз. Важливо обмежувати публікацію геолокації, фінансової інформації та інших чутливих даних. Інформаційна та медіаграмотність допомагає налаштувати конфіденційність відповідно до власних потреб і краще зрозуміти, як цифрове середовище впливає на наш вибір.
Сподіваємося, цей епізод вас зацікавив. Будьте інформаційно та медіаграмотними будь-де й будь-коли, навіть під час відпочинку. Завантажуйте інші епізод серії подкастів «Інфодетокс» з нашого сайту. Дізнавайтеся більше про те, як ЮНЕСКО співпрацює з урядами, окремими особами та громадами з метою сприяння медіа- та інформаційній грамотності, відвідавши наш веб-сайт. Завантажуйте наші ресурси та долучайтеся до наших програм, щоб допомогти втілити у життя ключові навички інформаційної та медіаграмотності. Серію подкастів «Інфодетокс» розроблено та реалізовано ГО «Детектор медіа» у співпраці із ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Висловлені погляди є виключно точкою зору авторів і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.
У п’ятому епізоді подкасту «Інфодетокс» розглядаємо, як штучний інтелект та алгоритми вже сьогодні впливають на наше повсякденне життя, освіту та спосіб мислення. Зазвичай ми не помічаємо їх присутності, однак саме вони формують наш інформаційний простір, споживання контенту і навіть мовну поведінку. Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа», розповість про загрозу дипфейків — технології, яка дозволяє створювати фальшиві відео та аудіо за допомогою ШІ. Дізнаємось й про те, як їх розпізнавати та чому критичне мислення стає життєво необхідним. У цьому епізоді порушуються питання цифрової етики, приватності, а також те, як освітяни можуть використовувати потенціал ШІ з користю для учнів. Головний висновок звучить чітко: без навичок інформаційної та медіаграмотності ми ризикуємо втратити контроль над власною цифровою реальністю.
Сподіваємося, цей епізод вас зацікавив. Будьте інформаційно та медіаграмотними будь-де й будь-коли, навіть під час відпочинку. Завантажуйте інші епізод серії подкастів «Інфодетокс» з нашого сайту. Дізнавайтеся більше про те, як ЮНЕСКО співпрацює з урядами, окремими особами та громадами з метою сприяння медіа- та інформаційній грамотності, відвідавши наш веб-сайт. Завантажуйте наші ресурси та долучайтеся до наших програм, щоб допомогти втілити у життя ключові навички інформаційної та медіаграмотності. Серію подкастів «Інфодетокс» розроблено та реалізовано ГО «Детектор медіа» у співпраці із ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Висловлені погляди є виключно точкою зору авторів і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.
У заключному епізоді подкасту «Інфодетокс» заглиблюємося в тему приватності та захисту особистих даних у цифрову добу. В епоху, коли соціальні мережі, мобільні застосунки та онлайн-сервіси невпинно збирають інформацію про користувачів, медіаграмотність стає інструментом самозахисту. У випуску також про те, наскільки важливо поважати авторські права, дбати про точність цитувань і не забувати про реальні ризики, пов’язані з використанням смартфонів, які щодня збирають про нас величезну кількість даних. Експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун пояснить, хто і як саме збирає наші персональні та технічні дані, використовуючи cookie-файли, трекери та інші цифрові інструменти. А Павло Бєлоусов, експерт із цифрової грамотності, розповість про використання менеджерів паролів, мінімізації публікацій особистих даних, регулярних оновленнях систем і програм.
Сподіваємося, цей епізод вас зацікавив. Будьте інформаційно та медіаграмотними будь-де й будь-коли, навіть під час відпочинку. Завантажуйте інші епізод серії подкастів «Інфодетокс» з нашого сайту. Дізнавайтеся більше про те, як ЮНЕСКО співпрацює з урядами, окремими особами та громадами з метою сприяння медіа- та інформаційній грамотності, відвідавши наш веб-сайт. Завантажуйте наші ресурси та долучайтеся до наших програм, щоб допомогти втілити у життя ключові навички інформаційної та медіаграмотності. Серію подкастів «Інфодетокс» розроблено та реалізовано ГО «Детектор медіа» у співпраці із ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Висловлені погляди є виключно точкою зору авторів і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.
У третьому епізоді подкасту «Інфодетокс» досліджуємо, що таке мова ворожнечі, як вона проявляється у цифрових медіа та яку загрозу несе суспільству. В епоху соцмереж агресивні та дискримінаційні висловлювання стали надто звичними — інтернет дав людям можливість поширювати ворожнечу без жодної відповідальності. На прикладах із життя та соціальних мереж бачимо, як швидко і непомітно поширюється ця форма дискримінації. Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації, розповість про важливість критичного мислення — здатності розпізнавати маніпуляції, аналізувати джерела та розуміти, що агресивна риторика часто базується не на фактах, а на емоціях. Дезінформація породжує поділ, недовіру та агресію, і саме медіаграмотність є запобіжником проти цих ризиків. Поширення контенту, який несе цінність і підтримку — альтернатива ворожнечі.
Сподіваємося, цей епізод вас зацікавив. Будьте інформаційно та медіаграмотними будь-де й будь-коли, навіть під час відпочинку. Завантажуйте інші епізод серії подкастів «Інфодетокс» з нашого сайту. Дізнавайтеся більше про те, як ЮНЕСКО співпрацює з урядами, окремими особами та громадами з метою сприяння медіа- та інформаційній грамотності, відвідавши наш веб-сайт. Завантажуйте наші ресурси та долучайтеся до наших програм, щоб допомогти втілити у життя ключові навички інформаційної та медіаграмотності. Серію подкастів «Інфодетокс» розроблено та реалізовано ГО «Детектор медіа» у співпраці із ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Висловлені погляди є виключно точкою зору авторів і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.
У першому епізоді подкасту «Інфодетокс» говоримо про те, як не потонути у вирі інформаційного шуму та навчитися критично мислити в цифрову епоху. Це розмова про важливість медіаграмотності: здатності аналізувати джерела, перевіряти факти й розпізнавати маніпуляції. Альона Романюк, керівниця фактчекерської ініціативи «НотаЄнота», розповіла про те, як розпізнавати неправдиву інформацію, уникати емоційних пасток і працювати з алгоритмами соцмереж, які можуть посилювати викривлення дійсності. Ольга Кравченко, керівниця Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр», поділилася міркуваннями про емоційний вплив дезінформації та про те, чому важливо навчати людей опиратися паніці, страху й гніву, що часто є інструментами маніпуляторів.
Сподіваємося, цей епізод вас зацікавив. Будьте інформаційно та медіаграмотними будь-де й будь-коли, навіть під час відпочинку. Завантажуйте інші епізод серії подкастів «Інфодетокс» з нашого сайту. Дізнавайтеся більше про те, як ЮНЕСКО співпрацює з урядами, окремими особами та громадами з метою сприяння медіа- та інформаційній грамотності, відвідавши наш веб-сайт. Завантажуйте наші ресурси та долучайтеся до наших програм, щоб допомогти втілити у життя ключові навички інформаційної та медіаграмотності. Серію подкастів «Інфодетокс» розроблено та реалізовано ГО «Детектор медіа» у співпраці із ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Висловлені погляди є виключно точкою зору авторів і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.
У другому епізоді подкасту «Інфодетокс» занурюємося в історію дезінформації: від газетних фейків XIX століття до вірусних повідомлень у WhatsApp. Брехня завжди була частиною людської природи, але фейки сьогодні набули нової форми: вони маскуються під достовірні новини, грають на емоціях і створюють альтернативну реальність. Альона Романюк, керівниця фактчекерської ініціативи «НотаЄнота», розповідає про механізми поширення фейків: від псевдонаукових теорій до анонімних повідомлень з посиланням на «джерело в спецслужбах» чи «друга-лікаря». А Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа», розповість наскільки вразливими є діти й підлітки до подібних впливів, і чому важливо формувати навички медіаграмотності змалку.
Сподіваємося, цей епізод вас зацікавив. Будьте інформаційно та медіаграмотними будь-де й будь-коли, навіть під час відпочинку. Завантажуйте інші епізод серії подкастів «Інфодетокс» з нашого сайту. Дізнавайтеся більше про те, як ЮНЕСКО співпрацює з урядами, окремими особами та громадами з метою сприяння медіа- та інформаційній грамотності, відвідавши наш веб-сайт. Завантажуйте наші ресурси та долучайтеся до наших програм, щоб допомогти втілити у життя ключові навички інформаційної та медіаграмотності. Серію подкастів «Інфодетокс» розроблено та реалізовано ГО «Детектор медіа» у співпраці із ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Висловлені погляди є виключно точкою зору авторів і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.
У четвертому епізоді подкасту «Інфодетокс» говоримо про цифрову обізнаність як базову навичку сучасної людини. У світі, де цифрові технології змінюють способи комунікації, навчання, праці та розваг, знання про безпечне і свідоме користування цифровим середовищем стали критично важливими. Трохим Бабич, заступник декана факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія», радить українським користувачам уникати неофіційних додатків, перевіряти дозволи, користуватися антивірусами та двофакторною автентифікацією. У розмові йдеться і про цифровий слід — сукупність даних, які ми залишаємо в мережі. Аліна Елєвтєрова, консультантка з цифрової безпеки, пояснює, як його контролювати: використовувати VPN, регулярно перевіряти налаштування конфіденційності, видаляти непотрібні акаунти. Важлива частина епізоду присвячена електронному громадянству — участі громадян у суспільному житті через цифрові інструменти.
Сподіваємося, цей епізод вас зацікавив. Будьте інформаційно та медіаграмотними будь-де й будь-коли, навіть під час відпочинку. Завантажуйте інші епізод серії подкастів «Інфодетокс» з нашого сайту. Дізнавайтеся більше про те, як ЮНЕСКО співпрацює з урядами, окремими особами та громадами з метою сприяння медіа- та інформаційній грамотності, відвідавши наш веб-сайт. Завантажуйте наші ресурси та долучайтеся до наших програм, щоб допомогти втілити у життя ключові навички інформаційної та медіаграмотності. Серію подкастів «Інфодетокс» розроблено та реалізовано ГО «Детектор медіа» у співпраці із ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Висловлені погляди є виключно точкою зору авторів і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.