У другому епізоді подкасту «Інфодетокс» занурюємося в історію дезінформації: від газетних фейків XIX століття до вірусних повідомлень у WhatsApp. Брехня завжди була частиною людської природи, але фейки сьогодні набули нової форми: вони маскуються під достовірні новини, грають на емоціях і створюють альтернативну реальність. Альона Романюк, керівниця фактчекерської ініціативи «НотаЄнота», розповідає про механізми поширення фейків: від псевдонаукових теорій до анонімних повідомлень з посиланням на «джерело в спецслужбах» чи «друга-лікаря». А Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа», розповість наскільки вразливими є діти й підлітки до подібних впливів, і чому важливо формувати навички медіаграмотності змалку.

Сподіваємося, цей епізод вас зацікавив. Будьте інформаційно та медіаграмотними будь-де й будь-коли, навіть під час відпочинку. Завантажуйте інші епізод серії подкастів «Інфодетокс» з нашого сайту. Дізнавайтеся більше про те, як ЮНЕСКО співпрацює з урядами, окремими особами та громадами з метою сприяння медіа- та інформаційній грамотності, відвідавши наш веб-сайт. Завантажуйте наші ресурси та долучайтеся до наших програм, щоб допомогти втілити у життя ключові навички інформаційної та медіаграмотності. Серію подкастів «Інфодетокс» розроблено та реалізовано ГО «Детектор медіа» у співпраці із ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Висловлені погляди є виключно точкою зору авторів і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.