У цьому випуску – розмова про секс та еротику на Русі. Чим слов’яни дивували античних авторів і що про їхні шлюбні звичаї писали у «Повісті временних літ»? Як скандинавські поховальні обряди вплинули на уявлення про тіло й смерть? Чому Лада й Ярило – пізні вигадки, а не справжні боги? Ми зануримося у джерела й археологію: від описів Ібн Фадлана до графіті в Софії Київській, від пряслиця з непристойним словом до історії князівни Євпраксії, яка відкрито виступила проти імператора Генріха IV. Ви дізнаєтеся, як християнство змінювало сексуальні норми й чому у середньовіччі навіть інтимність була полем боротьби моралі, влади та уявлень про світ.

Говоримо з Наталею Хамайко — археологинею, співробітницею Інституту археології НАН України та Інституту історії й культури Східної Європи імені Ляйбніца. Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов

Третій епізод подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» присвячений Ользі Рошкевич –першому коханню Франка. Історія їхніх взаємин гідна екранізації. У цьомуепізоді ви почуєте про арешт, хитромудрі способи листування, таємні побачення,втечу з дому та фіктивний шлюб. Стосунки Франка з Ольгою Рошкевич – це карколомнийсюжет, що нагадує початок роману Джека Лондона «Мартін Іден», а закінчується знищеними листами.А ще ви дізнаєтеся, як інтелектуальні ідеї визначали траєкторію життя Франка ійого коханої та чому Франко вважав, що шлях літераторки найкраще підходить дляемансипованої жінки?

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь

Наукова консультантка: НаталіяТихолоз

Консультантка з питань гендерноїчутливості: Оксана Кісь

Експерти: Микола Легкий, ІваннаЧерчович, Алла Швець

Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас

Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк

Звукозапис: Захар Батченко

Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства. 

У подкасті прозвучали фрагментипісень: Tokyo Symphonic Orchestra. Увертюра до опери Россіні «Вільгельм Телль» // https://www.youtube.com/watch?v=j3T8-aeOrbg ; Христина Рикмас «Не забудь, не забудь» (сл. Івана Франка, муз. Григорія Верьовки) – студійний запис.

Джерелата література, використана при підготовці до подкасту:

Горак Роман. Плебанія в Лолині // Науковий вісник музею Івана Франка у Львові.Вип. 8. 2008. С. 66–97.

Горак Роман. Тричі мені являлася  любов:повість-есе про Івана Франка. Київ, 1987

Грицак Ярослав. Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886).Київ, 2006.

Іван Франко. Документи і матеріали. 1856–1965, Київ 1966.

Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т. Т. 48. Київ, 1986.

Каляндрук Тарас. Лицарський чин українського парламентаря// https://tkaljandruk.blogspot.com/2015/10/blog-post.html 

Легкий Микола. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці. Львів,2021.

Лукіянович Денис. Листи Ольги Рошкевич до Івана Франка //Іван Франко. Статті і матеріали. Збірник п’ятий. Львів, 1956.

Рошкевич (Іванець) Михайлина. Спогади про Івана Франка // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп.,перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 169–180.

Роздольська Ірина. “Перша любов Івана Франка”: стаття МихайлаВозняка та її продовження // Українське літературознавство. Вип. 84. 2019.С. 287–318.

Швець Алла. Жінка з хистом Аріадни. Життєвий світ Наталії Кобринської вгенераційному, світоглядному та творчому вимірах. Львів, 2018.

У цьому випуску – розмова про еротику та міфи скіфів без прикрас і легенд. Ким вони були насправді: нащадками Геракла й напівзмії чи кочовиками зі своєю власною унікальною культурою? Як античні автори створили образ амазонок і чому він так міцно вкорінився у нашій уяві про степових воїнів? Чи справді жінки-воїтельки були частиною скіфського світу?Разом ми зануримося у скіфське мистецтво й археологічні знахідки — від золотих прикрас до загадкового «звірининого стилю», що приховує у собі еротичні та символічні підтексти. Ви дізнаєтеся, як уявлення про смерть, жертву та відродження перепліталися з сексуальністю, і чому еротика була невіддільною від віри та влади у кочовому світі.У новому випуску ми говоримо з Оксаною Ліфантій — археологинею, кандидаткою історичних наук та провідною науковою співробітницею скарбниці Національного музею історії України. Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов

У цьому випуску - ми розповімо про еротику та секс у доісторичні часи. Як археологи відкривають таємниці сексуальних ритуалів бронзової доби? Чому важливі зображення сексу на стародавніх ідолах та стелах? Як стародавні культури трактували сексуальність і які магічні сенси стояли за цими ритуалами?

Сьогодні в гостях - Віталій Васильович Орощенко, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу археології, енеоліту та бронзової доби Інституту археології Національної академії наук України.

Разом із Віталієм Васильовичем ми заглибимося у найбільші археологічні знахідки, що розкривають сексуальні практики та ритуали, пов'язані з народженням і відтворенням життя. Ви дізнаєтесь, що стояло за культами сексу та ритуальними практиками, які дійшли до нас через тисячоліття.

Новий подкаст “Спочатку був секс” — в цьому випуску ми поринемо у світ сексуальної культури бронзової доби! Ведучий — Дмитро Сімонов.

У другому епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» ми поговоримо про контекст епохизламу ХІХ-XX століть. Якими були взаємини між чоловіками та жінками періодуІвана Франка та як підходили до вибору майбутнього обранця чи обраниці? ЧомуФранко відмовляється від пошуку нареченої серед галичанок? Як з’являєтьсяфемінізм у Галичині та хто такі радикали? Як Франко уявляє собі ідеальний шлюбі хто така жінка-соратниця? Відповіді на ці питання шукайте в новому епізоді.

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий –Ігор Медвідь

Наукова консультантка – НаталіяТихолоз

Консультантка з питань гендерноїчутливості – Оксана Кісь

Експерти – Микола Легкий, ІваннаЧерчович, Алла Швець

Озвучення жіночого голосу – ХристинаРикмас

Озвучення чоловічого голосу – ВікторМартинюк

Звукозапис: Захар Батченко

Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства. 

У подкасті прозвучав фрагмент пісні«My heart will go on» у виконанні Celine Dion та фрагмент Volkshymne (Народногогімну) Йозефа Гайдна // https://www.youtube.com/watch?v=dPnB6zlaqvQ&list=RDdPnB6zlaqvQ&start_radio=1  

Джерела та література, використанапри підготовці до подкасту:

Грицак Ярослав. Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886).Київ 2006.

Дорошенко Дмитро. Мої спомини про давнє минуле (1901–1914).Вінніпеґ, 1949.

Кісь Оксана. Жінка в традиційній українській культурі (друга половина ХІХ – початокХХ століття). Львів, 2012.

Медвідь Ігор. Зустріч Івана Франка з митрополитом Андреєм Шептицьким (загадки однієївізитівки) // https://frankolive.wordpress.com/2024/03/30/зустріч-івана-франка-з-митрополитом-а/

Павлик Михайло. Ребенщукова Тетяна // МихайлоПавлик. Оповідання. Чернівці, 1909. С. 21–41.

Павлик Михайло. Мій процес за«Ребенщукову Тетяну» // Михайло Павлик.Оповідання. Чернівці, 1909. С. 42–61.

Рошкевич (Іванець) Михайлина. Спогади про Івана Франка // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп.,перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 169–180.

Трегубова Антоніна. Дещо з життя Ольги Франкової // Спогади проІ. Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С.219–227.

Франко Іван. До М. П. Драгоманова. [Львів, близько 16 березня 1877] // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48.Київ, 1986. С. 63–67.

Франко Іван. До О. М. Рошкевич. Львів, 20 вересня 1878 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48. Київ, 1986. С. 108–119.

Франко Іван. Жіноча неволя в руських народних піснях // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 26. Київ, 1980. С. 210–253.

Франко Іван. К. П. // https://swr.lnu.edu.ua/creativity/literature/view?id=5075

Франко Іван. Не схиляй своє личко прекрасне // https://swr.lnu.edu.ua/creativity/literature/view?id=5945

Черчович Іванна. Подружні зради в галицьких сім’ях кінця ХІХ– початку ХХ століття // https://uamoderna.com/md/cherchovych-galicia-adultery/

Швець Алла. Жінка з хистом Аріадни. Життєвий світ Наталії Кобринської вгенерацційному, світоглядному та творчому вимірах. Львів, 2018.

У цьому випуску – розмова про сексуальність середньовіччя без прикрас і міфів. Як церква формувала уявлення про гріх і регулювала інтимне життя? Чому у шлюбі дозволялося кохання лише у «дозволені» дні, а після народження дитини – потрібно було чекати десятки днів утримання? Які покарання чекали за «неприродні» стосунки, і що взагалі вважалося неприродним?

Сьогодні в гостях — Стефанія Демчук, дослідниця середньовіччя, кандидатка історичних наук, асистентка кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Разом із Стефанією ми зануримося у пенітенціали – середньовічні керівництва для священників, що зберегли найінтимніші подробиці життя людей. Ви дізнаєтеся, чому секс із безплідними жінками засуджувався, як церковні заборони скорочували «дозволений» час близькості до сотні днів на рік, і які уявлення про тіло, гріх і мораль панували в «темні віки».Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов.

Говоримо про те, що стало основою людського суспільства — статевий інстинкт. Досліджуємо еволюцію сексуальності від мавп'ячих стад до появи сім’ї. Як канібалізм, полювання і фалоси стали частиною ранньої культури? Чи справді матріархат — це вигадка, а "батько роду" — лише найвправніший мисливець?

Історія еротики без цензури, табу та фальші. Дізнайтеся, як секс формував структуру суспільства, владу і культуру. Археологічні докази, етнографічні аналогії, давні Венери й сучасні питання — у цьому подкасті.

Новий подкаст “Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов, гість — Леонід Львович Залізняк, доктор історичних наук, професор наук НАН, завідувач відділу археології кам’яної доби Інституту археології Національної Академії Наук України.

Презентуємо вашій увазі перший випуск подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (Дому Франка) та «Локальної історії». У ньому ви дізнаєтеся про те, на які образи Івана Франка можна натрапити в сучасних соцмережах. Письменник був ловеласом і серцеїдом, який дуже подобався жінкам. А ще сімейним деспотом, який тринькав гроші дружини та своїм авторитетом придушив талант Ольги Хоружинської. А ще одружився не з кохання, а з доктрини. Що з цього правда, що не зовсім правда, а що зовсім неправда? Спробуємо з’ясувати у першому епізоді подкасту. 

Над випуском працювали:

Автор ідеї, сценарист та ведучий: Ігор Медвідь

Наукова консультантка: Наталія Тихолоз

Консультантка з питань гендерної чутливості: Оксана Кісь

Наукові експерти: Богдан Тихолоз, Наталя Тихолоз, Алла Швець

Озвучення жіночого голосу: Христина Рикмас

Озвучення чоловічого голосу: Віктор Мартинюк

Звукозапис: Захар Батченко 

Монтаж: Захар Батченко, Віктор Мартинюк

Саунддизайн: Віктор Мартинюк

Музична тема: Марія Кошелінська-Мартинюк

Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк; графіка: Тарас Кеб

Менеджер проєкту: Любомир Більо

Комунікаційниця проєкту: Анастасія Ковалишин

Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІН у межах сталого партнерства.  

У подкасті прозвучав фрагмент пісні «Я не люблю тебе, о ні…» у виконанні Соломії Чубай // https://www.youtube.com/watch?v=KbSrwp-G0sw&list=RDMM&index=7 

Джерела, використані при підготовці до подкасту

Маковей Осип. Дневник [записи про Івана Франка] // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 384–405.

Рошкевич (Іванець) Михайлина. Спогади про Івана Франка // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 169–180.

Тихолоз Наталія. Лукія Крохмальна, спомини кухарки дому Франків // https://seedsandroots.net/spomyny-lukiyi-krohmalnoyi-kuharky-domu-frankiv/ 

Франко Іван. До Уляни Кравченко [Львів, близько 25 листопада 1883 р.] // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48. Київ, 1986. С. 375–378. 

Франко Іван. До О. Ф. Хоружинської. Львів, 18 жовтня 1885 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48. Київ, 1986. С. 553–555.

Франко Іван. До М. П. Драгоманова. Львів, 13 березня 1895 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 50. Київ 1986, С. 30–33.

Франко Іван. До А. Ю. Кримського. Довгополе, 26 серпня 1898 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 50. Київ, 1986. С. 113–115.

Франко П. Іван Франко з близька. (Пʼять портретів). Львів: Накладом Повітового Союзу Кружків Р. Ш. у Львові. З друкарні Вид. Спілки «Діло», 1937. // Тихолоз Н. Іван Франко зблизька: спогади Петра Франка про Батька [Електронний ресурс]: ФРАНКО:НАЖИВО / FRANKO:LIVE © : авторський проект Наталі і Богдана Тихолозів. https://frankolive.wordpress.com/2020/12/04/іван-франко-зблизька-спогади-петра-фр/ 

Хоружинська Ольга. Лист до [Франка І.]. [Київ] 11.10.1885 // ІЛ. Ф. 3. Спр. 1615. Арк. 293–296 // Оцифрована копія листа: http://franko-letters.lnu.edu.ua/1615.htm 

Чапельський Володимир. Благословлю Вас своєю любов’ю // Спогади про Івана Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. – С. 355–362. 

Говоримо про середньовічну кухню та її еволюцію, що змінила світові гастрономічні традиції. Як антична кухня передавалася до середньовіччя? Як змінилося харчування в Європі після Хрестових походів і якою була дієта середньовічних людей?

Ми обговоримо кулінарні звички середньовічних народів, дослідження харчування за допомогою сучасних методів та археологічні знахідки, які розповідають про смакові вподобання того часу. Пані Стефанія розповідає про вплив античної кухні на європейське середньовіччя, а також детально пояснює різницю між високою кухнею та харчуванням простих людей.

Які були зміни у середньовічних гастрономічних традиціях завдяки відкриттям Нового Світу, таких як картопля, шоколад та інші екзотичні інгредієнти, які змінюють європейські страви вже в новий час. Як ці зміни сформували сучасну кухню?

Стефанія Демчук — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії мистецтв КНУ імені Тараса Шевченка.

Сьогодні говоримо про одну з найвеличніших династій української історії — князів Острозьких. Від перших згадок у XIV столітті до їхнього трагічного зникнення у XVII — це вісім поколінь політичної величі, меценатства, військових перемог і боротьби за ідентичність. Ми дослідимо походження роду, а також несподівані наукові спроби розкрити їх ДНК.Окрему увагу приділено Костянтину Івановичу — великому гетьману литовському, який створив найбільшу земельну імперію в Речі Посполитій, та Василю-Костянтину, меценату і творцю Острозької академії. Чому князівський титул став таким важливим? Як Острозькі використовували шлюбну політику, політичні союзи та культурні ініціативи для впливу на всю державу?

Ігор Тесленко — кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської Академії, керівник центру вивчення спадщини князів Острозьких Національного Університету “Острозька Академія”, викладач факультету середньовічних і сучасних мов та лінгвістики Кембриджського Університету.

У цьому інтерв’ю історик Тарас Ковалець розповідає про Військо Запорозьке як автономну мілітарну корпорацію зі своєю ієрархією, правом, економікою і навіть зовнішньою політикою. Ви дізнаєтеся, хто керував козаками, як вони взаємодіяли з Річчю Посполитою і чому татари були не тільки ворогами, а й союзниками.Також ви дізнаєтесь, чому Військо Запорозьке стало прототипом державності.

Ця оповідь показує козаків як серйозну військову структуру: з реєстрами, пописами, церемоніями, письмовими статутами та внутрішньою бюрократією.

Тарас Ковалець — кандидат історичних наук, викладач Чернівецького Національного Університету ім. Юрія Федьковича, досліджує історію війська запорізького в XVI-XVII ст.

Сьогоднішня тема — історія ядерного роззброєння України, одного з найскладніших і найважливіших процесів новітньої української політики. Від моменту успадкування третього за величиною ядерного арсеналу світу після розпаду Радянського Союзу, через вплив Чорнобильської катастрофи, до ухвалення без’ядерного статусу, що стало революційним рішенням для молодої держави.Це не просто історія про зброю — це уроки політичної мудрості, стратегії і національної безпеки, які мають велике значення і сьогодні.

Мар’яна Буджерин — докторка політології, наукова співробітниця центру науки та міжнародних відносин Белфера при Гарвардському Університеті. Придбати її книжку можна в онлайн-крамниці видавництва "Локальна історія" – https://publishing.localhistory.org.ua/product/bomba-u-spadok-rozpad-srsr-ta-yaderne-rozzbroyennya-ukrayiny/

Сьогодні будемо обговорювати постать Володимира Великого та його діяльність.

Цей випуск присвячений одній з найважливіших подій в історії України — хрещенню Русі князем Володимиром Святославовичем. У ньому розглядаються легенди про ці події, а також відсутність історичних подробиць про хрещення самого Володимира. Також проаналізуємо формування української ідентичності та церковної організації. Окрему увагу приділено політичним та релігійним процесам, які вплинули на наше сучасне розуміння історії та культури.

Ярослав Затилюк – кандидат історичних наук, викладач Києво-Могилянської Академії, науковий співробітник інституту історії України та національного музею історії України.

У випуску з Ярославом Погоральським будемо говорити про оборонні городища, побудову нових міст та матеріальну і релігійну культури середньовіччя. Розмова про справжнє українське середньовіччя — не міфічне, а підтверджене археологією. Ви дізнаєтесь, як виглядали перші фортеці на території Русі, якими були городища і яку роль вони відігравали у формуванні державності. Чи справді замки України — лише вплив Європи? Як будували укріплення племена хорватів, волинян і хто контролював Карпатські шляхи? Чому князь Лев Данилович — недооцінена постать нашої історії? Ця розмова— глибоке занурення у фортифікаційну, політичну та духовну історію українських земель.

Ярослав Погоральський – кандидат історичних наук, археолог, доцент історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач археологічного музею ЛНУ. Серед наукових інтересів ранньосередньовічне слов’янське житло, археологія доби Галицько-Волинської держави.

Як змінювалися рицарські обладунки, як це вплинуло на тактику бою та військові конфлікти середньовіччя. Аналізуємо технологічні прориви у виготовленні захисного спорядження, а також особливості його використання в різних частинах Європи. Як змінювались потреби рицарських військ, зокрема у битвах Столітньої війни. Говоримо про рицарські турніри і їхню роль у розвитку бойових технологій. Гість – Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, зброєзнавець, фахівець з військової історії ранньомодерної України, викладач Ужгородського національного університету. Над випуском працювали: Олексій Уманський, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло.

Випуск про зброю різних епох. Розповімо про стріли, луки, арбалети, метальну зброю і їхні різновиди. Дізнаємось, як луки та стріли змінювались від прадавніх наконечників до потужних середньовічних знарядь війни. Розглянемо їхню еволюцію, від використання в полюванні до ролі на полі бою, а також як ці інструменти стали ключовими для перемог у численних битвах середньовіччя.Гість – Віталій Калініченко, асистент кафедри всесвітньої історії факультет історії політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Хицковича. Над випуском працювали: Тарас Піц, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло.

Перші кам’яні твердині на українських теренах: якими вони були та хто їх спорудив? Неймовірні факти про фортифікації розповість Лариса Виногродська, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту археології НАНУ.

Чому замки Волині, Поділля та Галичини такі різні? Коли в Україні почали будувати перші кам’яні твердині? І як виглядала еволюція фортифікацій — від дерев’яних укріплень до бастіонних замків? Ми дізнаємось, чому замків в Україні менше, ніж у Польщі та Словаччині, які артефакти знаходять у замкових шарах та чому дерев’яні споруди не менш важливі за муровані.

Над випуском працювали: Максим Лижов, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Час, що змінив політичну карту України та визначив керунок нашого розвитку на майбутні століття. Епоха Польського королівства: якими були найбільші битви та військова культура того часу? У подкасту "Ген війни" розповів доктор історичних наук Віталій Михайловський.

Середньовічні битви, союзи з Литвою та боротьба за Поділля. Як Польське королівство вплинуло на розвиток культури, зброї, самоврядування та інфраструктури заходу України.

Над випуском працювали: Максим Лижов, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Якими були руські рицарі, їхні права, етика, спорядження і тактика бою. У новому випуску "Гену війни" розповість Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, зброєзнавець, фахівець з військової історії ранньомодерної України.

Чим відрізнялись українські рицарі від європейських? Чому саме Поділля стало фортецею українського лицарства? Розуміння наших героїв — це не лише про минуле, а й про натхнення для теперішньої боротьби. Це про те, ким ми були і ким маємо залишатися.Над випуском працювали: Олексій Уманський, Павло Нечитайло, Яніна Шпачинська. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Що відбувалося на руських землях під впливом Великого князівства Литовського у ХІІІ-ХIV століттях? У цьому епізоді розповімо про причини литовської експансії на південь, ключові битви з татарами, зокрема битву на Синіх Водах, внесок литовців і поляків у Грюнвальдську битву. Дізнаємося, як будували кам’яні фортеці, як виглядало литовське військо та який мілітарний спадок залишило князівство на українських землях. Гість випуску – озповідає Андрій Федорук, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Чернівецького обласного краєзнавчого музею.