Як змінювалися рицарські обладунки, як це вплинуло на тактику бою та військові конфлікти середньовіччя. Аналізуємо технологічні прориви у виготовленні захисного спорядження, а також особливості його використання в різних частинах Європи. Як змінювались потреби рицарських військ, зокрема у битвах Столітньої війни. Говоримо про рицарські турніри і їхню роль у розвитку бойових технологій. Гість – Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, зброєзнавець, фахівець з військової історії ранньомодерної України, викладач Ужгородського національного університету. Над випуском працювали: Олексій Уманський, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло.

Випуск про зброю різних епох. Розповімо про стріли, луки, арбалети, метальну зброю і їхні різновиди. Дізнаємось, як луки та стріли змінювались від прадавніх наконечників до потужних середньовічних знарядь війни. Розглянемо їхню еволюцію, від використання в полюванні до ролі на полі бою, а також як ці інструменти стали ключовими для перемог у численних битвах середньовіччя.Гість – Віталій Калініченко, асистент кафедри всесвітньої історії факультет історії політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Хицковича. Над випуском працювали: Тарас Піц, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло.

Перші кам’яні твердині на українських теренах: якими вони були та хто їх спорудив? Неймовірні факти про фортифікації розповість Лариса Виногродська, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту археології НАНУ.

Чому замки Волині, Поділля та Галичини такі різні? Коли в Україні почали будувати перші кам’яні твердині? І як виглядала еволюція фортифікацій — від дерев’яних укріплень до бастіонних замків? Ми дізнаємось, чому замків в Україні менше, ніж у Польщі та Словаччині, які артефакти знаходять у замкових шарах та чому дерев’яні споруди не менш важливі за муровані.

Над випуском працювали: Максим Лижов, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Час, що змінив політичну карту України та визначив керунок нашого розвитку на майбутні століття. Епоха Польського королівства: якими були найбільші битви та військова культура того часу? У подкасту "Ген війни" розповів доктор історичних наук Віталій Михайловський.

Середньовічні битви, союзи з Литвою та боротьба за Поділля. Як Польське королівство вплинуло на розвиток культури, зброї, самоврядування та інфраструктури заходу України.

Над випуском працювали: Максим Лижов, Яніна Шпачинська, Павло Нечитайло. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Якими були руські рицарі, їхні права, етика, спорядження і тактика бою. У новому випуску "Гену війни" розповість Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, зброєзнавець, фахівець з військової історії ранньомодерної України.

Чим відрізнялись українські рицарі від європейських? Чому саме Поділля стало фортецею українського лицарства? Розуміння наших героїв — це не лише про минуле, а й про натхнення для теперішньої боротьби. Це про те, ким ми були і ким маємо залишатися.Над випуском працювали: Олексій Уманський, Павло Нечитайло, Яніна Шпачинська. Візуальне оформлення Максима Паленка.

Що відбувалося на руських землях під впливом Великого князівства Литовського у ХІІІ-ХIV століттях? У цьому епізоді розповімо про причини литовської експансії на південь, ключові битви з татарами, зокрема битву на Синіх Водах, внесок литовців і поляків у Грюнвальдську битву. Дізнаємося, як будували кам’яні фортеці, як виглядало литовське військо та який мілітарний спадок залишило князівство на українських землях. Гість випуску – озповідає Андрій Федорук, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Чернівецького обласного краєзнавчого музею.

Якими військовими стратегіями керувалися князі Святослав та його син Володимир? У цьому епізоді подкасту "Ген війни" про те, як змінилася тактика, озброєння та підходи до військових конфліктів у Русі в X–XII століттях. Гість випуску – Артем Папакін, кандидат історичних наук, доцент КНУ ім. Т.Шевченка, військовослужбовець ЗСУ. Розповів про Болгарські походи, найбільші битви, владні міжусобиці, озброєння і спорядження воїнів того часу.

Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максима Паленка.

Чи можна визначити військову спеціальність руського воїна за його кістяком? Чи існувала тактична медицина в 11-13 століттях? Про антропологію війни у Руській державі розповідає Олександра Козак, кандидатка історичних наук, доцентка відділу біоархеології Інституту археології НАНУ.У цьому випуску дізнаємося, які травми та деформації були характерними для воїнів тих часів. Якою була середня тривалість життя та який зріст мало населення Русі 800-900 років тому? Проаналізуємо унікальні антропологічні знахідки, вік Ярослава Мудрого, військові цвинтарі тих часів.

Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

Як формувались військові традиції під керівництвом Данила Романовича, чим відрізнялось військо тих часів, якими були наймасштабніші перемоги і поразки. Гість випуску – Ілля Паршин, завідувач відділу історії середніх віків, Інститут українознавства НАНУ.

Які військові реформи допомогли руському війську зрівнятися з європейським? Що допомогло перемогти монголів? Якими були мілітарні прикмети правління Данила?Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

Як змінилася тактика, озброєння та підходи до військових конфліктів Русі в XI–XII століттях? У новому епізоді подкасту "Ген війни" розповідає Вадим Арістов, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ. У випуску почуєте, якими були наймасштабніші битви Володимира та його сина Ярослава, як князі поширювали владу, якої тактики дотримувалися у боротьбі з печенігами, а згодом половцями, кого наймали на службу. Аналізуємо міф про руйнування Києва Боголюбським та нібито перенесення престолу з Києва. Наприкінці поговоримо про князівські міжусобиці і їхній реальний вплив на населення, жорстокі війни проти своїх, про які не розповідають у шкільних підручниках. Ведучий подкасту – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

Новий сезон подкасту "Ген війни". У цьому епізоді почуєте про перші контакти слов'ян зі скандинавами та їхню військову тактику, укріплення давнього Києва, руські походи на Візантію та таємну зброю, яку використовували візантійці проти слов'ян. Гість випуску – Артем Папакін, кандидат історичних наук, доцент КНУ ім. Т.Шевченка, військовослужбовець ЗСУ. Ведучий – Павло Нечитайло, звукорежисерка – Яніна Шпачинська, візуальне оформлення – Максим Паленко.

У випуску з Світланою Потапенко будемо говорити про Слобідську Україну, козаків Слобожанщини та долю регіону від 17 століття і до сьогодні. Чи була єдність Слобідської України 18-19ст.? Чи має сучасна Слобожанщина свою ідентичність? Як Московська держава стимулювала колонізацію? Чим відрізнялася Гетьманщина та Слобідська Україна?Чи була Слобідська Україна лояльною до московської адміністрації? Як Харків став початковою точкою українського національного відродження? Чи мав слобідський козацький проєкт шанси гіпотетично набути політичної суб'єктності?

Світлана Потапенко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, запрошена дослідниця університету Ґете у Франкфурті-на-Майні. Досліджує ранньомодерну історію України, історію українського козацтва, генеалогію козацько-старшинських родів, соціальну історію Слобожанщини і Гетьманщини. Авторка книжок “Еліта Слобідської України. Списки козацької старшини 60-х рр. XVIII ст.”, “Віденський архів гетьманського роду Розумовських”, “‘Замість себе вірю в суді бути…’: Адвокати Слобожанщини у XVIII ст.”

У випуску з Людмилою Гриневич будемо говорити про Голодомор як імперський злочин проти поневоленої держави. Якою була ціль організаторів злочину? Про що свідчать економічні показники України в аграрному секторі до Голодомору? Куди вивозили зерно з голодуючих регіонів? Чому завищення кількості жертв цього злочину є шкідливим? Чи справді травма Голодомору проявляється на українцях дотепер?

Людмила Гриневич – докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору. Досліджує політику творення голоду в Україні та світі, механізми та наслідки радянської пропаганди.

У випуску з Таїсією Сидорчук будемо говорити про постать Омеляна Пріцака, його наукову роботу, внесок в історію та спадок для майбутніх поколінь. За що Пріцака вважають вченим світового рівня? Як вдалося заснувати українознавчі студії у Гарварді? Пріцак був членом Нобелівського комітету з літератури, кого з українських митців рекомендував? Які дослідження Пріцака можна назвати найвидатнішими?

Таїсія Сидорчук – кандидатка історичних наук, керівниця Центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака при Києво-Могилянській академії. Вивчає історію української науки та культури у ХХ столітті, архівознавство, музеєзнавство. Авторка понад 50 наукових праць, зокрема про спадщину Омеляна Пріцака.

У випуску з Ростиславом Семківим будемо говорити про українську та російську літературу, як сформувався міф про “велич” і “загадкову душу” та чому Захід у нього повірив? Яким був вплив російської літератури на світове сприйняття української культури? Ким українська література була представлена в 20ст.? Чому існує міф величі російської літератури? Як викориніти насадження російської літератури? Чому російська література не є автенчтиною? Що запозичує російська література в інших? Як російсько-українська війна впливає на українську культуру?

Ростислав Семків – кандидат філологічних наук, доцент Києво-Могилянської академії. Автор низки книжок, зокрема “Пригоди української літератури”, яка здобула премію Книга року ВВС-2023 у категорії “Есеїстика”.

У випуску з Михайлом Назаренком будемо говорити про українську історію та літературу ХІХ століття, постать Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та інших українських письменників та їхній вплив на Велику Україну. Який вплив мав тарас Шевченко при житті та після смерті? Чи були різними погляди Пантелеймона Куліша та Тараса Шевченка? Якою була Україна в ХІХ столітті? Яку оцінку від сучасників отримало видання “Кобзаря”? Чи можемо окресили існування різних ідентичностей у цей період?

Михайло Назаренко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій Київського національного університету імені Тараса Шевченка. До сфери наукових інтересів входять українська література ХІХ століття, історична й фантастична проза. Автор численних наукових і науково-популярних праць, зокрема книжки «Крім “Кобзаря”. Антологія української літератури. 1792–1883», за яку отримав Шевченківську премію 2023 року. Співупорядник видань «Тарас Шевченко в критиці» й «Тарас Шевченко у спогадах».

У випуску з Юлією Артимишин будемо говорити про регіон Закерзоння, українсько-польські відносини, роль СРСР в розвитку та окупації регіону, а також депортацію українців. Що таке Закерзоння? Як звідти депортували українців? Чому Сталін окреслив кордони регіону у свій спосіб? Яким був вплив польсько-українського протистояння на регіон? Які злочини були розповсюджені під час депортації?

Юлія Артимишин – кандидат історичних наук, наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України та Музею тоталітарних режимів “Територія терору”. Досліджує польсько-українське прикордоння та відносини ХХ-ХХІ століття.

Гостя цього епізоду Саша Кольцова, солістка гурту “Крихітка”, музикантка, письменниця. Розмовляли про те, як змінювалися символи різдвяних свят у Незалежній Україні, Різдво як свято надії і маркер нашої ідентичності у найтемніші часи. Як віднайти різдвяну традицію, якщо у дитинстві його не святкували? Лише у цьому подкасті ви почуєте, виконання улюбленої колядки Саші Кольцової.

Магію Різдва у книжках українським дітям понад 30 років приносить Іван Малкович. Письменник, поет, засновник видавництва Абабагаламага і гість нового випуску подкасту “Крафтове Різдво”. Пан Малкович розповів про симфонічне звучання українських колядок, як з маестро Скориком створювали різдвяну симфонію, чому у горах Різдво особливе, як на світ з’явилися улюблені різдвяні книжки “Золотий павучок” та збірка колядок “Нова радість стала”. Тільки у цьому подкасті ви почуєте, як у рідному Березові усі діти збиралися у хаті Малковичів, щоб зустріти святого Миколая і як колядування у радянський час стало символом опору навіть для школярів.

Різдво у Криворівні, Маланка в Красноїльську та вертеп біля лінії фронту.  Гість цього випуску – Богдан Логвиненко, журналіст, видавець, засновник Ukraїner.  Як Голодомор вплинув на традицію святкувань у його родині? Що українці мають повернути собі, щоб відчути справжнє Різдво? Як вертеп зворушив мешканців звільнених територій і чому варто переглянути фільм “Різдво разом”?  Ведуча подкасту – Надійка Гербіш, амбасадорка Різдва, письменниця, перекладачка, ведуча програм на BBC Radio 4. Проєкт створено спільно з Кредобанком.