Цими днями, 27 жовтня, відзначався День української писемності та мови. З цієї нагоди «Польське радіо для України» приєдналося до цьогорічного флешмобу Суспільного мовлення із написання радіодиктанту Національної єдності. Радіодиктант транслювався на хвилях «Польського радіо для України», а також вперше диктант писали у стінах Польського радіо. Про роль і значення української мови як об'єднуючого фактору в часи повномасштабної війни Росії проти України, а також функціонування української мови в Європі, зокрема у Польщі Світлана Мялик поговорила із доцентом Інституту славістики Польської академії наук Павлом Левчуком.

У черговому випуску програми «Ми у Польщі» йшлося про українську спільноту у Варшаві — про те, як вона змінюється, зростає й підтримує своїх. Гостею Світлани Мялик була засновниця та керівниця UA HUB — найбільшого українського простору у Варшаві, культурна дипломатка — Ольга Касьян.

Інсульт мозку - одна з найнебезпечніших хвороб сучасності та головна причина тривалої непрацездатності серед дорослих. Щороку він вражає мільйони людей у світі, дедалі частіше - до 50 років. Як вчасно розпізнати перші симптоми інсульту мозку? Як діяти, коли кожна хвилина вирішує долю людини? Які фактори ризику - від артеріального тиску до способу життя - збільшують небезпеку, і як профілактика може врятувати життя? Про це розповів у ранковому ефірі Адам Сіґер, віцепрезидент Фонду «Udar Mózgu», спеціаліст із реабілітації рухової функції.

24 жовтня 2025 року, під час Ігор Свободи в Лодзі, вперше було вручено Медаль Свободи – нагороду для людей, що особливо залучені до захисту демократичних цінностей: свободи, незалежності народів та поваги до прав людини. Першим лауреатом Медалі став Сергій Жадан – один з найвидатніших голосів сучасної української літератури, поет, прозаїк, драматург, есеїст і музикант, який поєднує літературну діяльність з волонтерством та військовою службою. «Свобода перестала бути абстракцією, ефемерністю. Це справді та цінність, яка сьогодні захищається, за яку сьогодні тримаються люди в Україні», — розповідає письменник у двомовній передачі «Пів-на-пів | Pół na pół» Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського.

«Треба жити!» — таку назву цьогоріч запропонувала Євгенія Кузнєцова, авторка радіодиктанту національної єдності. Про слова, фрази й сенси, що об'єднують всю україномовну спільноту, авторку розпитують Яна Стемпнєвич та Марцін Ґачковський у передачі «Пів-на-пів | Pół na pół».

Після першого читання законопроєкт про звільнення від покарання поляків, які воюють в Україні без дозволу Міністерства національної оборони, потрапив до Надзвичайної комісії Сейму. Польські добровольці отримають можливість відкрито ділитися своїм досвідом, який може стати цінним для польської армії, тоді як фронт залишається складним і небезпечним навіть після майже чотирьох років війни. Інна Ясніцька

У Любліні відбувся кулінарний майстер-клас, який став справжньою подорожжю в гастрономічну історію України початку ХХ століття. Його провели правнучка Івана Франка — Іванна Мілярчук та її донька Марта Гуменецька. Учасники мали змогу не лише спробувати страви з рецептури понад столітньої давнини, але й дізнатися, як поєднувалася кухня Відня, Слобожанщини та Гуцульщини — у дусі тогочасної культурної дипломатії. Інна Ясніцька

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров в ефірі Польського радіо розповів про стан українсько-польської співпраці у сфері ексгумацій і перепоховань. За його словами, після домовленостей між міністрами закордонних справ у 2023 році процес ексгумацій був розблокований, і нині тривають практичні роботи. Олександр Алфьоров зазначив, що попри складні умови воєнного часу, фахівці продовжують роботу — відбулися пошукові заходи в Пужниках і Збойську, розпочато роботи на польській території. Він підкреслив, що сторони мають політичну волю розвивати співпрацю, яка базується на взаємній повазі та науковому підході. Він наголосив, що питання підрахунку жертв трагічних подій минулого потребують спільних досліджень і узгодженої методології. Будь-які цифри, за його словами, мають спиратися на перевірені джерела, а не на припущення. Володимир Гарматюк

Сучасна війна вимагає від суспільств і держав швидких рішень та адаптації до непередбачуваних сценаріїв. Український досвід показує, що навіть у містах, які не перебувають на передовій, необхідно передбачати загрози для критичної інфраструктури, енергопостачання, води та медичних закладів. «Ворог підступний, ворог сильний, і він нікуди не подінеться, і цей домоклав меж буде завжди висіти над нами і вами. Тому поки є час, готуйтесь», — зазначає Андрій Ткач, представник Чернігівської міської ради. Пошкодження електро- та водопостачання, руйнування доріг і блокування логістики змушують місцеву владу шукати нестандартні рішення, від тимчасового використання морської води до швидкого переобладнання шкіл і садків під укриття. Володимир Гарматюк

ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ. ШІ стають елементами соцмереж і додатків, і діти та підлітки починають сприймати їх як друзів, довіряючи їм інколи більше, ніж батькам. Про особливості такого використання, а особливо про ризики, які воно несе, розповідає Юлія Пєхна з відділу профілактики кіберзагроз NASK. - у передачі Сніжани Чернюк.

Двоє громадян України — 32 та 34 років — затримали в Катовицях за підозрою в шпигунстві на користь іноземної розвідки. Прокуратура в Любліні висунула їм обвинувачення в збиранні та зберіганні інформації з метою її передачі, і на час слідства суд помістив їх під варту на три місяці. Під час обшуків вилучили численні засоби зв’язку; слідчі вважають, що підозрювані працювали на іноземну розвідку щонайменше з 2023 року. За даними слідства, їхня діяльність виходила за рамки фотографування об’єктів: йдеться про вивчення військового потенціалу, встановлення приладів для прихованого моніторингу критичної та транспортної інфраструктури, монтаж «фотопасток» на комунікаційних шляхах і отримання оплати за виконані завдання. Речник міністра-координатора спецслужб Яцек Добжинський заявив, що підозрювані знімали військовий транспорт, який рухався польськими дорогами на підтримку України. Служби трактують цей випадок як частину ширшої операції: за словами Добжинського, нині підозрюваних

Щорічна акція «Безплатний листопад у королівських резиденціях» охоплює ключові локації, екскурсії та майстер-класи, надаючи унікальну можливість безкоштовно познайомитися з історією та культурою Польщі. Для деяких об’єктів потрібне попереднє бронювання. Про це у ранковому ефірі розповіла Моніка Кавецька — фахівчиня з питань освіти

Білосток готується до виняткової події міжнародного масштабу. 28 жовтня 2025 року в місті відбудеться Форум із питань згуртованості та прикордонного розвитку Європейського Союзу – спільна ініціатива Підляського воєводства та міста Білосток. Мета зустрічі – виробити спільні дії для подолання викликів, із якими стикаються регіони на східному кордоні ЄС. Захід об’єднає політиків, науковців, представників бізнесу та європейських інституцій. Про це у ранковому ефірі розповів професор Данель Боцьковський — науковець, політолог і фахівець із питань міжнародних відносин Білостоцького університету

Гостею чергового випуску програми «Ми у Польщі» стала письменниця, дослідниця, доцентка Варшавського університету Олександра Іванюк, з якою поспілкувалась Світлана Мялик.  

Лондонська коаліція рішучих, саміт ЄС у Брюсселі, санкції США проти нафтових гігантів, ситуація на фронті в Україні: теми авторської аналітичної програми Лариси Задорожної «Тиждень».

Якщо звернутися до результатів досліджень, то, згідно з останнім опитуванням UC Research, проведеним на замовлення TrustMate, саме міленіали — люди віком від 24 до 34 років — виявляють найбільший скепсис щодо неперевіреного контенту. Водночас понад половина представників покоління Z стверджує, що стикалася з фальшивими відгуками в інтернеті. Молодші покоління дедалі частіше сприймають обережність у мережі як своєрідну навичку виживання в епоху дезінформації

Про пошуки миру, безпекові гарантії для України та роль Польщі в цьому процесі - в програмі «Розмова» Світлани Мялик розповів Директор Інституту світової політики Євген Магда.

Розширити базу даних свідчень про наслідки російської агресії та незаконну анексію українського Криму — таку мету має нова ініціатива української влади. Про це детальніше — у матеріалі Олександра Савицького.

Не дай себе обманути – перевіряй факти про енергетику! Під цим гаслом Міністерство енергетики Польщі розпочинає кампанію проти дезінформації в енергетичному секторі. Її мета – висвітлити потенціал неправдивої або маніпульованої інформації для впливу на політичні та соціальні рішення, а отже, і на енергетичну безпеку Польщі. Міністр енергетики Мілош Мотика наголосив, що ця кампанія спрямована проти дезінформації, яка становить реальну загрозу енергетичній трансформації. Володимир Гарматюк

22 жовтня стало днем, коли Сполучені Штати остаточно продемонстрували свою рішучість у тиску на Кремль. Але що за лаштунками цього процесу? Лариса Задорожна і Олексій Бурлаков обговорюють це із експерткою Центру «Євразія» Атлантичної ради Мирославою Гонгадзе і професором Радославом Рибковським із Ягелонського університету.