Реформа системи визначення інвалідності, яка впроваджується в Україні, наближає до європейських стандартів. Зокрема, до тієї моделі, яка вже давно діє в Польщі. Про це розповіла адвокат з медичного права, волонтерка, яка допомагає військовим та українцям у Польщі, Алла Цимановська.

За останні два роки в Польщі було засновано 90 000 українських компаній. Кожен десятий ФОП, заснований в Польщі, це була економічна діяльність, заснована громадянами України. Крім того, є компанії, чи то акціонерні, цивільні чи товариства з обмеженою відповідальністю. Домінуючою групою іноземців, які легально працюють у Польщі, майже 70%, є сьогодні громадяни України. Як ті, хто прибув після 24 лютого 2022 року, так і ті, хто приїхав раніше раніше. Наразі ті, хто прибув після 24 лютого, захищені спеціальним законом. Чи вплине можливе повернення українців додому на польську економіку? До чого має готуватися польський ринок праці? Говорить Мацей Дущик, державний секретар Міністерства внутрішніх справ та адміністрації.  Матеріал підготував Володимир Гарматюк

У Польщі почалися іспити випускників середніх шкіл, тобто ліцеїв і технікумів, так звана матура (латинською maturus означає «зрілий»). Випускники не зобов’язані їх складати, але посвідка про успішне складання необхідна для тих, хто планує вступити до вищої школи. Причому, здобуття середньої освіти підтверджує не матура, а свідоцтво про закінчення середньої школи. Матуристи повинні скласти три екзамени на базовому рівні: польську мову, математику та іноземну мову. 98 відсотків випускників середніх шкіл цього року обрали англійську мову як обов’язкову сучасну іноземну мову. Щоб успішно скласти екзамен, випускники повинні здобути щонайменше 30 відсотків з обов’язкових предметів на базовому рівні та на усних іспитах, а також повинні скласти щонайменше один додатковий іспит на розширеному рівні. Про бажання складати іспити на закінчення середньої школи також заявили 706 випускників, які є громадянами України. Вони приїхали до Польщі після повномасштабного нападу Росії на Україну.   PR24, IAR/Н.Б.

Розмова Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського про Київський похід 1920 року з істориком Олександром Аврамчуком.

Про процедуру вибору нового Понтифіка та виклики, що стоять перед Католицькою церквою. Розмова Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського з істориком Церкви Анатолієм Бабинським (УКУ).

Міністр МЗС Польщі Радослав Сікорський 6 травня 2025 дав прес-конференцію. Під час зустрічі з пресою міністр заявив, що Європа має нарешті зрозуміти і взяти на себе відповідальність за свою оборону, і в цьому питанні вона має винести уроки з війни в Україні. Разом з тим Європа має продовжувати підтримку України. Більше - в подкасті. Матеріал Підготував Володимир Гарматюк

Як українські студенти в Європі під час адвокаційної кампанії промують український погляд на світ, розповідають правду про війну та розвінчують російську пропаганду розповіли Ярослав Євраєв, комунікаційний менеджер Української академії лідерства, Ярина Біла, випускниця Академії, Богдан Скоропад – керівник Київського осередку Академії та студенти Академії Іван, Соломія, Макарій і Поліною розповіли у програмі "Чи/я інформація" Сніжани Чернюк

Про виставку «1025. Народження Королівства» та історичні взаємини давньої Польщі з Руссю - розмова з к.і.н. Томашем Боровським (Музей історії Польщі)

У цьому епізоді подкасту про ідентичність «Скриня» ведучі Марʼяна Кріль і Олена Руда говорять про акцент в іноземній мові: чи заважає нам акцент впевнено почуватися в чужій країні, до чого тут комплекс меншовартості і музичний слух. Своїм досвідом (не)боротьби з акцентом поділилися Зоряна Вареня, українська журналістка в Польщі, і Люба Плавська, українська мисткиня в Чехії.

Україна: війна і відбудова. Це тема однієї з дискусій, свіжих доволі, бо відбулася вона наприкінці квітня у Катовицях під час 27 європейського економічного форуму. Хоча сама тема відбудови у Польщі зокрема, по суті не нова. Про це говорили на конгресі у Катовицях минулого року. Також під час великого форуму з відбудови Common Future у Познані в жовтні минулого року. Та й на інших майданчиках ця тема постійно актуальна і час від часу набуває нових значень та вимірів. Голова Польсько-української економічної палати Яцек Пєхота говорить, Україна має чудові шанси оминути деякі етапи економічної еволюції і одразу інвестувати в нові технології замість витрачати час і гроші на відновлення старого. Натомість експерт з Польського Інституту Міжнародних Справ Даніель Шеліговський вважає, що хоч цього року і є вікно можливостей для завершення гарячої фази війни, перспектива все ж залишається неясною і треба готуватися до провадження бізнесу у воєнних умовах. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

У черговому епізоді програми «Багатокультурна Польщі» знайомимося із представниками української національної меншини в Польщі. Це одна з найбільших меншин у Польщі. Українці проживають у різних частинах Польщі, найбільше – внаслідок операції «Вісла» – на північних і західних територіях, також на Лемківщині, Надсані та Підляшші. У Польщі є декілька шкіл з українською мовою навчання, виходить преса, радіо- та телепрограми. Найбільшою організацією, яка об’єднує українську меншину в Польщі, є Об’єднання українців у Польщі, а на Підляшші – Собз українців Підляшшя, який є частиною Об’єднання українців. Гості програми Мар'яни Кріль - Ольга і Лукаш Чижевські

Цього року фестиваль було присвячено руху Дому танцю, що зародився у 70-х роках ХХ століття в Угорщині, а у 90-х – прийшов до Словаччини і Польщі. Цей рух відкрив тисячам молодих людей традиційну музику села, у незмінній, неперетвореній формі, що дало початок багатьом ініціативам задля збереження цієї музики, її запису і поширенню у великих містах. Гості програми Мар’яни Кріль «Витоки» - музикантка, аніматорка культури Катажина Шурман, дослідниця традиційної музики Яґна Кніттель і один із координаторів роботи Посольства традиційної музики і Дому танцю у Варшаві Марцін Житомірський

Триває вернісаж-аукціон, який ініціювали в організації «Ukraina Pomagamy», аби зібрати кошти на закупівлю аптечок IFAK для військовослужбовців України та купівлю евакуаційного автомобіля для 47 бригади ЗСУ.  «Надія в закритті» — виставка-благодійний аукціон та літературно-музичний виступ. Це буде підсумок трьох років проєкту «Ukraina Pomagamy», в рамках якого група польсько-українських волонтерів, які щодня працюють художниками та реставраторами пам’яток, відгукуючись на голос своїх сердець та незгоду з війною, надають допомогу Україні з перших хвилин війни. Окрім цих фотографій, також можна переглянути фотографії з їхньої роботи з охорони пам'яток, адже мало хто знає, що значна частина волонтерів — це реставратори пам'яток та художники, говорить реставраторка, координаторка акції Анна Кудзя. Матеріал підготував Володимир Гарматюк 

Безкоштовне навчання українок для працевлаштування в ІТ та креативних індустріях за програмою Budy. Ідея створення ініціативи для жінок, які хочуть змінити професію. Психологічні бар'єри на шляху до зміни професії та підтримка менторів. Успішні результати попередніх учасниць програми. Потенціал для розширення ініціативи. Умови участі та процес подання заявки. Про це у ранковому ефірі розповіла Вікторія Гапчук, лідерка команди в ГО INSCIENCE і менеджерка двох проєктів - INSCIENCE conference та менторської програми «Будь»

Президентські вибори в Польщі. Активізація кампанії під час травневих свят. Інформаційна стратегія кандидата Кароля Навроцького, зокрема його зустріч з Дональдом Трампом. Реакція польських політиків, зокрема критика міністра Сікорського. Оновлення рейтингів кандидатів, зростання підтримки Навроцького. Перспективи другого туру та громадська підтримка правих сил. Про це у ранковому ефірі розповів Віктор Савінок, політолог.

Чи готове суспільство до припинення вогню? Що може стояти за початком переговорів і як на це реагують у самій Україні? Про настрої, ризики та наслідки говоримо з політологом Вадимом Денисенком і політичним експертом Андрієм Вігірінським. Ведучий: Олексій Бурлаков

Шлях до НАТО — закритий. Поступки територіями — можливі. Такі сигнали надходять від представників Дональда Трампа. Ми поговорили з Іваном Усом з Національного інституту стратегічних досліджень та Робертом Пщелем, колишнім директором Інформаційного бюро НАТО в Москві, про те, що стоїть за цією риторикою та чим це загрожує Україні. Ведучий: Олексій Бурлаков.

Угода про надра між Вашингтоном і Києвом. Індія та Пакистан: нова-стара, гаряча точка на планеті. Білий дім: зміна стратегії адміністрації Трампа щодо війни в Україні? Політичні підсумки семи днів в авторській програмі Лариси Задорожної Тиждень. 

У Ґнєзно починається хроніка польської державності. Саме тут у 1025 році відбулася коронація Болеслава Хороброго. У середньовіччі місто залишалося багатим і великим центром з власними пічними майстернями, які виготовляли кахлі. Продукцію відправляли до дворів в радіусі 30 км. навколо Ґнєзна. Авторка: Христина Срібняк