«Проплачені», «картонні», «організовані ззовні», «матюкливі», «замолоді». Сьогодні в центрі нашої уваги — мітинги проти знищення незалежності НАБУ й САП.
Аналізуємо основні тези, що їх нині найбільше повторюють у соцмережах противники мітингів, і розбираємося, чи є тут боти, зовнішній вплив, вкиди та фейки, а ще — конспірологія.
Чому рф стала бити по будівлях ТЦК? Скільки живих людей, а скільки ботів серед тих, хто в коментарях радіє із цих ударів? Як провалена комунікація з боку влади грає на руку росіянам? Ефект натовпу на вокзалі в Харкові й матір мобілізованого з Мерефи, яку «поховали» в телеграм-каналах, — про все це в новому випуску програми Public Talk.
Що таке доктрина Дуе, або доктрина страху, яку нині посилено використовує росія, бомбардуючи житлові квартали в тилу? Чому з українцями доктрина страху не працює? Наскільки на четвертому році повномасштабної війни українці вразливі до пропаганди та як ми можемо їй протистояти?
«Стратегія росії з деморалізації українського суспільства через масовані обстріли провалилася не тому, що в Україні немає деморалізованих людей; вони, очевидно, є. Те, що ми й далі говоримо про це в українських містах, жодне з яких не захопила росія, означає тільки одне: ця стратегія не привела до досягнення жодної зі стратегічних цілей росії».
Гість свіжого випуску програми Public Talk — Валерій Пекар, викладач бізнес-шкіл і голова громадської організації «Деколонізація». Говорили не про прогнози, але про майбутнє.
«Нині ми спостерігаємо не війну на виснаження України сильним противником. Ми бачимо війну “хто перший упаде, той програв”. Знаєте, це як два боксери в останньому раунді, які вже не дуже добре стоять на ногах, — обидва мають мету впасти другим. Хто впав другим, той переміг. Сьогодні ми говоримо про те, що нам треба зробити, щоб росія упала першою; що нам треба зробити, щоб Україна протрималася на один день довше, ніж росія».
Що кожен із нас, окрім бути на фронті, може зробити для прискорення розпаду імперії? Конкретні поради від Валерія Пекаря — слухайте в подкасті.
Чи знали ви, що росіяни створюють у тиктоку пости, у яких нахвалюють Зеленського? Для чого вони це роблять і як працюють такі ІПсО?
Гостя свіжого випуску програми Public Talk — Юлія Дукач, кандидатка соціологічних наук, керівниця відділу дослідження дезінформації OpenMinds та експертка з аналізу цифрових даних.
Обговорювали таке:
– який нині вплив на українців мають фото та відео, створені за допомогою штучного інтелекту;
– чи є тикток найнебезпечнішою сьогодні соцмережею з огляду на кількість дипфейків;
– чому чубанина в коментарях в інтернеті не завжди справжня, а може бути штучно створеною: росіяни намагаються навіяти нам, що ми весь час чубимося;
– від чого залежать стійкість до фейків і рівень критичного мислення.
Багато хто називає їх інфошахраями. Ми ж вирішили використовувати термін «інфобізнесмени» або «інфобрехуни». Оскільки до ухвали суду називати людину шахраєм не можна, але й випадків покарання за інфошахрайство в Україні ми теж не знаємо: довести це — украй важко. Бо ж клієнти інфобізнесменів начебто добровільно прощаються із власними тисячами євро, купуючи сумнівні продукти та фейковий «успішний успіх». А вони, ці інфобізнесмени, заробляють на них мільйони.
Тож у цьому випуску вкотре розбирали технології продажу повітря, а ще говорили про те, чому в чималої кількості найпопулярніших та найуспішніших українських інфобізнесменів ми знайшли дещо спільне, а саме — просування проросійських наративів.
Як дихати енергією, брати гроші з повітря, досягати успішного успіху й усе це в кредит. В українському сегменті соціальних мереж щодня зростає кількість інфошахраїв: більшість із них використовують російські схеми та методички, видурюючи в українців гроші ні за що.
Часто не маючи жодної профільної освіти, удаючись до маніпуляцій та відвертої брехні, використовуючи несправжні дипломи й орендовані автівки та квартири, ці люди заробляють мільйони. Ба більше: обіцяють вилікувати медитаціями онкологію або безпліддя.
Свіжий випуск подкасту Public Talk відкриє вам очі на такі технології обману, бо ми запросили до студії дослідницю інфошахрайства Ірен Адлер. Ви могли бачити її велике розслідування про одну з найвідоміших блогерок Богдану Гончарук — воно вийшло на ютуб-каналі «Як не стати овочем».
Звісно, Ірен Адлер — це псевдонім. Цей випуск буде для вас дещо незвичним, адже ми змінили голос нашої експертки. Усе це з міркувань безпеки, адже просто сьогодні Ірен готує наступні розслідування про інфошахраїв і мусить лишатися інкогніто. Вона видає себе за потенційну клієнтку інфошахрайок, відвідує їхні вебінари й розпитує тих, хто вже придбав такі послуги.
Від проросійських наративів до контракту на пів мільйона рублів: одіозна психологиня Наталія Холоденко вкотре потрапила в скандал.
Блогерка-мільйонниця Ілона Чернобай (відома тим, що облила себе червоною фарбою на червоному килимі в Каннах) опублікувала скриншоти та відео зі сториз російської блогерки й піарниці Поліни Пушкарьової.
Як кандидати на пост президента в США, Індії або Індонезії використовували згенеровані образи, відео, тексти та історії для перемоги у виборах? Про це наш свіжий випуск програми Public Talk із аналітикинею ініціативи «Як не стати овочем» Іриною Міщенко.
Як нами маніпулюють? Як застосунки ШІ замість правдивої інформації беруть наративи з російських джерел? Як американські телеведучі поширюють створені пропагандистами рф дипфейки про українське військо? Як нинішній лідер США Дональд Трамп використовував у своїй виборчій кампанії фейки про Тейлор Свіфт?
Нарешті, як думаєте, скільки відсотків українців не користуються і не вміють користуватися штучним інтелектом? Відповідь — у Public Talk.
Найуспішніша та найдовша ІПсО росії — мовна інформаційно-психологічна операція, яка триває від 2004 року й до сьогодні. Тобто ось уже 21 рік.
Блогери-українофоби та їхні багатотисячні аудиторії, а також найбільша за час вторгнення мовна чубанина, яку спровокувала Анна Алхім, — тема сьогоднішнього випуску.
Травень для російської пропаганди — місяць насичений. Першого травня — струсити нафталін із наративу «як добре за союзу було»; другого травня — укотре використати події в Одеському будинку профспілок; дев’ятого травня — перекрутити події Другої світової для виправдання вторгнення в Україну.
Чимало часу, ресурсів і грошей росіяни витрачають саме на перевиховання дітей та молоді на окупованих територіях і виховання нових солдатів для свого війська — на території рф. І травень для цього — ідеальний місяць.
«Діти, насправді ви народилися в росії!.. І зараз ми вам про це розповімо», — укладають у голови українських дітей в окупації. Це називається індоктринація. І застосовують її росіяни не тільки до дітей. Окупація — це захоплення не тільки земель, але й мізків.
У свіжому випуску подкасту Public Talk розбирали чергові випадки навернення дітей в ідеологію «руского міра» в Маріуполі та Мелітополі, а також пропагандистську творчість харків’янина Олександра Чернецького з культового колись гурту «Разные люди».
Чи зможете ви відрізнити вірш, який написав ChatGPT, від рядків живого поета? Чи може робот створити мистецький шедевр?.. Виклики, що їх ставить перед нами штучний інтелект, обговорювали із засновником та співорганізатором LitSlamUA, а нині військовослужбовцем Олександром Кудем.
Цієї весни у фінал конкурсу LitSlam вийшов вірш, згенерований за допомогою ChatGPT. Для чого організатори вирішили влаштувати цей пранк, чому публіка не помітила цього і як армійці використовують нині ШІ на фронті — у свіжому випуску Public Talk.
Про освоєння літніми людьми базових функцій смартфонів, а також медіаграмотності і кібербезпеки гововорили у подкасті.
Як під виглядом новин нам продають відверті фейки, маніпуляції, пропаганду та емоції
Ми кілька днів читали новини у двох соцмережах, і в цьому випуску поділилися з вами результатами дослідження.
Що дізнається користувач тиктоку, убивши в пошук «новини України», досліджував Сашко, а що показує користувачеві такий самий пошук в інстаграмі — з’ясовувала Марія.
Чубанина в мережі — національне хобі, або Чому українці так люблять сперечатися
Як українське суспільство провалило черговий іспит з інформаційної гігієни, до чого тут авторитет військовослужбовців і як одне невеличке поширення в інтернеті може призвести до критичних наслідків у реальності.
Прицільні обстріли гуманітарних місій, поширення пропаганди, що людей віддадуть на органи або що за їх евакуацію волонтерам платять чималі гроші.
росіяни не лише щодня терирозують мирних жителів, але й намагаються їм вкласти в голови, що українським волонтерам не можна довіряти.
Про це та більше говоримо з Євгеном Капліним, керівником Гуманітарної місії «Проліска».
Чому фейкова соціологія воскресла після міцного сну й отримала нині друге дихання? Наскільки поляризоване сьогодні українське суспільство? Чому українці так люблять срачі й чи залежить критичне мислення від рівня достатку?
Про це говорили у свіжому випуску програми Public Talk із Денисом Под’ячевим, соціологом, керівником агенції UkrSocStandart і кандидатом політичних наук.
«Доктор Пі» повернувся і відразу ж - зі скандалом. Утім, зчинився галас не через те, які феноменальні здібності він собі цього разу приписав, а через те, як повелися українці в мережі.
Детективна історія на Харківщині, або Як перевірити інформацію з тисячами вподобань та поширень і дізнатися, хто за цим стоїть.
Підриви ТЦК, розстріли військовослужбовців на фронті й у тилу — росія активно дестабілізує ситуацію в Україні, і їй це вдається.
Цього разу обговорювали події минулого тижня у Пирятині, Рівному, Павлограді, Камʼянці-Подільському, Києві, на Буковині й Харківщині. Усіх їх поєднує слово «ТЦК». Але що з того, що сьогодні несеться у мережі, є фактами, а що — маніпуляціями й чому ми ввійшли нині в дуже небезпечну фазу війни — тема свіжого випуску програми Public Talk.
