ПІДТРИМАТИ: www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast *** Чому нам подобається слухати історії та оповідки? Що ця насолода говорить нам про людську природу? Чому такою важливою є вплетеність нашого буття в час, в розповідь, в інтригу? Але чи не має ця любов до сторітелінґу і темного боку? Чи не розпадається наш світ на безліч різних історій та оповідок, між якими вже неможливо знайти звʼязок? І чи не втратили ми чогось суттєвого, відмовившись від “великих наративів”? Чи не час до них - хоча би частково - повернутися? Співавтори: літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко, викладачі Києво-Могилянської академії. В оформленні використано роботу французького художника Жоржа Де Ля Тура “Віщунка” (La Diseuse de la bonne aventure”) *** ЗМІСТ: 00:00 - інтро. Про що цей випуск 00:40 - підтримати: https://www.patreon.com/kultpodcast. Ваші донати допомагають нам закривати збори на автівки для сил оборони 01:10 - ми живемо в епоху сторітелінґу? Слухання історій як підглядання за чужим життям. 04:30 - дитинство: ставати кимось іншим, ніж ти є. Художня література - ідентифікація з іншими або протиставлення іншим. Культура - спроба перекладу досвідів 07:50 - бонус для патронів: Харарі, "Nexus": штучний інтелект, теорія інформації, майбутнє людства https://www.patreon.com/posts/133220941 Одна з ідей: ключова революція - революція сторітелінґу. 11:45 - Міф як концептуальна історія, концепт-оповідка - вона постійно повторюється, ми в ній себе впізнаємо. 14:16 - революція християнського світу: є одна історія, яка вища за інші, яка упорядковує всі інші. 17:15 - модерна художня література: звільнення інших історій від головної Історії. 20:40 - нагадування: підтримайте нас на https://www.patreon.com/kultpodcast 21:05 - Історії та ідея неповторності. «Хороша історія - це та, яка тебе дивує». Але чи справді ми хочемо тільки неповторного? 25:13 - інфляції самоцінності кожної історії. Історій так багато, що вони вже нічого не пояснюють. Надлишок історій. Світ як розбите дзеркало 30:20 - прагнення повернутися до епосу, повернути звʼязок між історією та істиною. Обовʼязкова історія - історія про питання, яких ти не можеш уникнути 31:20 - проблема української оповідки для зовнішнього світу. Наша обовʼязкова історія стає для інших «ще однією» необовʼязковою історією. 37:00 - чи може література сьогодні знову говорити про вічність? 39:00 - мета оповідування - не в тому, щоб розказати ще одну історію, а в тому, щоб встановити звʼязок з істиною. 40:20 - завершення. Підтримати: https://www.patreon.com/kultpodcast

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast Епізод про Ганну Арендт - одну з найвизначніших мислительок ХХ століття. Говоримо про її ключові теми: банальність зла; атомізація людей в тоталітаризмі; vita activa; буття як народження; теми влади та насильства. Говоримо також про її взаємодію з ключовими сучасниками: Гайдеґґером, Ясперсом, Беньяміном. *** Співрозмовники: Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН, співзасновник Kultpodcast, викладач Києво-Могилянської академії Вахтанґ Кебуладзе, український філософ, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ця розмова є частиною циклу про німецько-українські культурні звʼязки, що виходить за підтримки Goethe-Institut Україна. *** Слухайте також БОНУСНИЙ епізод для патронів "Культу" - лекцію Володимира Єрмоленка про "Становище людини", один із ключових текстів Ганни Арендт: https://www.patreon.com/posts/ganna-arendt-nam-134905096 Стати патроном і мати доступ до бонусів, зокрема циклу "Що читати?": https://www.patreon.com/kultpodcast *** ЗМІСТ: 00:00 - вступ. Підтримати Kultpodcast: https://www.patreon.com/kultpodcast 01:25 - в чому важливість Ганни Арендт? 04:10 - біографія: короткий огляд 08:00 - її головні твори 10:40 - Арендт, Гуссерль, Шелер: космос і світ. Становище людини 14:20 - «Становище людини» та активне життя. Бонусний випуск про цей твір: https://www.patreon.com/posts/ganna-arendt-nam-134905096 17:30 - Арендт і Гайдеґґер. Тема любові 22:00 - чи є зло банальним? Чи не є «банальність» естетичною категорією на позначення етичної проблеми? «Банальність зла» книги Арендт про Айхмана і «радикальне зло» «Джерел тоталітаризму». (Слухайте також розмову про Ганну Арендт Єрмоленка з Марсі Шор на Книжковому арсеналі: https://www.youtube.com/watch?v=R2-TM8psOI4) 42:30 - вічність проти безсмертя. Безсмертя через смертність. Греки і прагнення безсмертя у славі. Тема смерті та народження у Ганни Арендт. Арендт і Авґустин. 47:00 - чому для Арендт важливий екзистенціал народження? 49:20 - «Джерела тоталітаризму»: важливість цього твору. Атомізація громадян, яка веде до тоталітаризмом і прагнення жорсткої влади. Тема закону в деспотіях та тоталітаризму. 53:00 - влада проти насильства (power vs violence; Macht vs Gewalt). «Насильство може знищити влади, але ніколи не може її замінити». Влада та res publica 54:50 - «Джерела тоталітаризму» - критика тоталітаризму; «Становище людини» - критика індустріальних демократій. 58:50 - завершення. Підтримайте нас: https://www.patreon.com/kultpodcast

ПІДТРИМАТИ: www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast Вацлав Гавел говорив про «силу безсилих» як те, що здатне зруйнувати тиранію. Ми сьогодні говоримо про «безсилля сильних» як те, що здатне зруйнувати демократію. Аналізуємо, чому в сучасній Європі сила тлумачиться як зло, чому в ній домінує «тиранія каяття» та чи зможе Україна надихнути Європу на нову віру у власну силу. Співавтори: літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко. *** В оформленні використано фрагмент картини Пітера Брейґеля старшого «Пейзаж із падінням Ікара» *** ЗМІСТ: 00:00 - вступ 00:25 - підтримайте нас на патреоні: www.patreon.com/c/kultpodcast 00:50 - «Сила безсилих»: поняття Вацлава Гавела. «Сила безсилих» як загроза тиранії; «безсилля сильних» - загроза демократії. 03:50 - «безсилля сильних»: слабкість Європи, НАТО, США. Чи вільний світ буде достатньо фізично та психологічно сильним, щоб захистити себе не на рівні промов, а на рівні дій? 06:25 - Криза ідея сили в Америці та Європі. Відмінності між ними. 08:48 - Сила для Європи - тільки мʼяка, soft power. «Хардової» сили для неї досі не існує. 09:17 - Західні суспільства - це машини зі зменшення ризиків, «страхові компанії». Путінізм - це машина для збільшення ризиків для інших. 13:30 - «Тиранія каяття» французького філософа Паскаля Брюкнера. Щось зламалося в Європі через «каяття», усвідомлення власних злочинів, колоніальних воєн. Ідея того, що сила - це щось скомпрометоване. 17:10 - Витіснення ідеї сили - наслідок і правих, і лівих ідеологій. Коли будь-який прояв сили сприймається як зло, добро тлумачиться як таке, що може бути тільки слабким. 27:25 - Агора та агон. Площа та стіна; розмова та боротьба. Демократія має грунтуватися на цих двох принципах. 29:37 - Карл Шмітт проти Ганни Арендт. Політичне - це і Арендтіанська агора, і Шміттівський агон. 32:13 - Про перевтілення України. Там, де багатьом здавалося, що Україна є слабкою, вона виявлялася сильною. Сила як перетворена форма слабкості - і навпаки? 39:30 - чи Україна може дати Європі віру в свою силу? Чи зможе Європа використовувати свою силу на свій власний захист? 45:15 - підсумки. Підтримайте: www.patreon.com/c/kultpodcast

ПІДТРИМАТИ: www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast Чому в «мирних» суспільствах люди дорослішають пізніше? Що людство втрачає із втратою ініціації в дорослість? Чому ХХ століття «замкнуло» нас у дитинстві? І нарешті - що таке дорослість? Співавтори: літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко. Слухайте також повʼязаний епізод «Що таке дитинство»? https://www.youtube.com/watch?v=OPAKoaQKs0M&t=1827s *** В оформленні використано картину Поля Ґоґена «Звідки ми походимо? Ким ми є? Куди ми йдемо?» *** ЗМІСТ 00:00 - Вступ. Підтримайте нас на патреоні - www.patreon.com/c/kultpodcast 01:30 - у «мирних» суспільствах люди дорослішають пізніше. Як змінюється структура життя 03:20 - що таке дорослість? Субʼєктність, відповідальність за себе та за інших 06:15 - скінченність та смертність: усвідомлення короткості свого часу, дефіциту часу - стимул для швидшого дорослішання. Як війна стимулює швидше дорослішання 09:50 - зникла ініціація - ритуал переходу в інший статус, в інший вік. Кінець ХІХ - початок ХХ століття: період, коли особливо розмивається структурованість людського життя, зникає ініціація. Тема вічного дитинства. Особливість психоаналізу Фройда для цих процесів 14:27 - Фройд: ми немов загрузаємо в дитинстві. Чи справді дитинство визначає наше подальше життя? 16:50 - Пруст як «стара дитина». Нема ініціації, становлення та подвигу. 18:14 - інший сучасник Пруста та Фройда: Мішель Лейріс та його «Вік чоловіка», L’age d’homme. Текст не про становлення, а про старіння дитини. 20:39 - Ніцше: дитина як завершальне перетворення духу. «Колесо, яке котиться саме собою». Ніцше і Руссо: чи народжуємося ми вільними? 21:50 - інша філософія життя на початку ХІХ століття. Акцент на становленні, еволюції та дорослішанні. Кант, Ґете та інші. Просвітництво як вихід від стану «немовляти», Unmündigkeit. 26:30 - штучний інтелект - загроза дорослішанню? Послаблення здатності говорити і писати. Чи загрожує нам втрата логосу? 27:40 - чи дитинство виникає в певний момент? Дискусія з Філіпом Арʼєсом. Дивіться також наш епізод «Що таке дитинство» https://www.youtube.com/watch?v=OPAKoaQKs0M&t=1827s. Можливо, все навпаки - саме дорослості не існувало до модерного часу - бо всі були дітьми Божими? 29:10 - відмінність християнської концепції суспільства як великої родини - і античної концепції суспільства як виходу за межі родини. Чи зараз повертаємося ми в епоху, коли люди шукають собі штучних батьків? 30:30 - проблема античної дорослості: вона грунтується на нерівності та дискримінації всередині родини та домогосподарства 31:45 - про ризик швидкого регресу. Як швидко можна втратити дорослість. Популізм перемагає там, де більшість суспільства є «старими дітьми». Трампізм як повернення до інфантильності. 36:00 - інфантильність - це наслідок втрати досвіду дорослості. Криза суспільства найманих працівників 38:00 - контраст між Україною, де «діти з дорослими очима» - і заможним світом, де «дорослі з очима дітей». «Безсилля сильних» - анонс наступного подкасту 39:00 - у надскладних суспільствах (демократичних чи авторитарних) розвивається відчуття, що «відповідальний завжди хтось інший» 39:55 - дорослість - це коли ти не боїшся збільшувати поля своєї відповідальності. 41:32 - античний поліс - спроба помислити світ, коли люди виходять за межі приватного та родинного та робити спільну справу. Сучасна криза: «те, що поза межами мого світу, не має значення» 42:15 - підсумки: втрата «ритуалу переходу», переходу з одного віку в інший, втрата ідеї великих змін. Дитинство - це прекрасно, але важливо в ньому не загрузати 43.18 - підтримайте нас на www.patreon.com/c/kultpodcast

Цей випуск особливий для нас. Це поетичний вечір Світлани Поваляєвої, однієї з наших улюблених українських поеток. Цей вечір відбувся в просторі Українського ПЕН, 18 травня 2025 року. Ми хочемо присвятити цей запис памʼяті двох воїнів, синів Світлани - Романа Ратушного та Василя Ратушного. Вони полегли за Україну. Слава героям. Світлана попросила нас, її друзів трохи допомогти їй з музичним супроводом. Ми зібралися в цьому імпровізованому складі - Вахтанг Кебуладзе на басу, Влад Хмарський на ударних та Володимир Єрмоленко на клавішах і seaboard'і. Світлана попросила нас підібрати шось із легендарного "Twin Peaks" Давіда Лінча, тож ви почуєте варіації на теми композитора Анджело Бадаламенті Але головне - вслухайтеся в її вірші. В її присутність. В її силу. І не забувайте донатити на українське військо. На автівки для ЗСУ: картка: 5457 0822 9092 9368 paypal: ukraine.resisting@gmail.com ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast 00:00 - Вступ 03:00 - Частина І 18:55 - Частина ІІ 37:50 - Частина ІІІ 48:30 - завершення

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Епізод про Лесю Українку та її Крим, неологізм “ломикамінь” та недописану п’єсу “Іфігенія в Тавриді”. Говоримо також про сучасний жіночий спротив в Криму та “Злих Мавок”. Модерує: літературознавиця Тетяна Огаркова. Гостя: Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту, кураторка виставки “Ломикамінь. Жіночий спротив у Криму”. На автівки для ЗСУ: картка: 5457 0822 9092 9368 paypal: ukraine.resisting@gmail.com ЗМІСТ 0:00 - початок 1:50 - про виставку “Ломикамінь. Жіночий спротив в Криму” 3:10 - що означає слово “ломикамінь” і чому так назвали виставку. Слово, образ, історія 4:10 - Леся Українка та її історія в Криму. Як поетичне слово стало науковим. Ломикамінь як ендемік Криму, квітка, яка проростає на високогір'ї 7:30 - про три періоди Лесі Українки в Криму 8:50 про музей Лесі Українки в Криму та його долю в окупації з 2014-го року та після повномасштабного вторгнення 12:10 - про віллу “Іфігенія” в Криму, де жила Леся Українка та її цікавість до античної грецької культури 13:30 - про драматичний діалог “Іфігенія в Тавриді”, який Леся пише в Криму 15:40 - образ Іфігенії як образ жінки, яка добровільно погоджується на власну жертву заради порятунку батьківщини. 21:20 - Від Іфігенії до жіночого спротиву в Криму сьогодні. Чому жіноча тема важлива? 24: 20 - “Злі мавки” та стратегія партизанської боротьби. “Мавка” - це один жіночий образ з Лесі Українки 33:30 - про складний життєвий вибір, який робить жінка в окупації 35:00 - як поєднати українців “тут” і “там” (на окупованих територіях)? 35:45 - як знищення слідів про Лесю Українку в Криму росіянами є спробою викреслити зв'язок між українською культурою та античною культурою

ПІДТРИМАТИ: www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast Сьогодні ми поговоримо про те, чому “рускій мір” так ненавидить Канта. І навпаки, чому філософія Канта може бути для нас одним зі складників нашого імунітету проти російської імперської ідеології. Співрозмовники: Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН, співзасновник Kultpodcast, викладач Києво-Могилянської академії Вахтанґ Кебуладзе, український філософ, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ця розмова є частиною циклу про німецько-українські культурні звʼязки, що виходить за підтримки Goethe-Institut Україна. ПІДТРИМАТИ: www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast В оформленні використано світлину памʼятника Канту в Кеніґсберґу (Калінінграді). ЗМІСТ: 00:00 - початок 01:20 - Кант і Просвітництво. Просвітництво - здатність користуватися власним розумом. А про що «рускій мір»? 04:10 - чому ідея просвітництва глибша за добу просвітництва? Просвітництво і автономія; просвітництво і право міст 07:20 - Просвітництво у Росії: агресивний «розум». Як Просвітництво може бути тоталітарним? 12:30 - розум - це про уніфікацію чи розмаїття? 15:35 - Росія - «вередливе немовля, яке не може подорослішати» 17:20 - Достоєвський: «якщо Бога нема, то все дозволено». Кант: «оскільки не все дозволено, то Бог є» 20:45 - образ пустелі та ніщо для російської культури. У чому помилка Гайдеґґера? У чому проблеми російської ідеї безмежжя? Безмежжя та насильство. Одомашнення пекла та інферналізація дому. 25:15 - Достоєвський - це не погляд лікаря на хворобу; це погляд самого хворого. 28:40 - у чому специфіка російського прочитання християнства? Про роль страждання в російському каноні. У чому відмінність з Європою? 31:30 - про смерть, яка прагне свого «життєвого простору». «Смерть теж хоче жити». 34:50 - чому німецька філософія деградувала після Канта? Фіхте як антигерой 37:10 - два погляди на німецький інтелектуальний канон. Кант - Фіхте - Шеллінґ - Геґель проти Якобі - Гаман - Гердер - Шопенгауер. Проблематизація цих двох канонів 40:20 - чи існує лінія «Кант - Ніцше» проти лінії «Шопенгауер - Геґель»? 42:20 - Ляйбніц, Бах і множинність світів 44:50 - «рускій мір» - несприйняття світу людей 46:30 - головна німецька тема: Фауст. «Чи можна укладати угоду з Мефістофелем?» — «Чи можна з дияволом підписувати Будапештський меморандум»? Слухайте наш подкаст про Фауста: https://www.youtube.com/watch?v=wXGpcJiIWT4&t=753s 48:40 - «рускій мір» - несприйняття чужого. 50:30 - чи може бути абсолютна відкритість до «чужих»? 53:10 - у німецькій традиції завжди була альтернатива тоталітарній культурі. Чи є така альтернатива в російській культурі? 1:00:00 - підсумки: Кант дає нам ідеї автономії розуму, дорослості та меж. Цього в «руском міре» наразі немає. Чи зʼявиться? 01:01:00 - підтримати: patreon.com/kultpodcast

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Епізод про Олександру Екстер - українську художницю початку ХХ століття. Про кубофутуризм, жіночий шлях в мистецтві на зламі століть, про Київ та його ідентичність, про зв’язок українського та європейського авангардів. Модерує: Тетяна Огаркова, літературознавиця та співавторка подкасту "Культ". Гостя: Анна Лодигіна, журналістка, авторка книги “Історії українських митців. Олександра Екстер”. В оформленні використано роботу Екстер "Натюрморт" (1913), колекція Museo Nacional Thyssen-Bornemisza, Мадрид. ЗМІСТ: 0:00 - початок 1:20 - повертаємо наші імена: український аванґард 6:10 - ідентичність та ідентичності Екстер: ким вона себе вважала? 7:50 - Екстер та її Київ на межі століть. Роль міста 9:00 - про русіфікований простір імперії, індустріалізацію та міську культуру 10:33 - про освіту Екстер 12:00 - колективний досвід: революція, визвольні змагання та Перша світова війна, розвал імперії. Вплив історичного часу на самоідентифікацію 14:30 - коли і в який спосіб Екстер відкриває для себе Європу та європейське мистецтво? 17:40 - про перші аванґардні виставки в Україні у листопаді 1908 року та співпрацю з Бурлюками 19:00 - про життя “на два міста”: Київ та Париж 20:00 - історія артелі в селі Вербівка та її вплив на творчість Екстер (і не тільки) 26:40 - любовна історія з італійським художником Арденго Софіччі 32:00 - Екстер і театр 41:30 - Екстер в еміграції.

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast Сьогодні ми поговоримо про ресентимент, тобто приховану помсту. Поняття, яке йде від Ніцше, і яке на початку ХХ століття розвивав німецький філософ Макс Шелер. Ресентимент - це емоція тих, хто боїться стати з опонентом у відкритий двобій, натомість воліє мститися опонентові таємно і приховано. Співрозмовники: Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН, співзасновник Kultpodcast, викладач Києво-Могилянської академії Вахтанґ Кебуладзе, український філософ, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ця розмова є частиною циклу про німецько-українські культурні звʼязки, що виходить за підтримки Goethe-Institut Україна. ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast В оформленні використано картину Рене Маґрітта “Коханці” --- ЗМІСТ: 00:00 - початок 01:23 - що таке ресентимент? Ніцше та Шелер 5:23 - ресентимент як прихована помста. 8:38 - Ніцше та «ненависть до ближнього». Чи не був «ресентимент» самодіагнозом самого Ніцше? 11:30 - Ніцше та Ваґнер 14:35 - як критика християнства з боку Ніцше нагадує сьогоднішню критику лівих з боку «християнських» правих. 17:30 - як комунізм та нацизм примітивізували Ніцше 20:10 - хто така «надлюдина», Übermensch? 21:24 - хто такий Макс Шелер і чому він важливий? 31:30 - непроговорена травма може породити ресентимент. Ресентимент веде до негативного ставлення до позитивних цінностей. Нездатність сприйняти щось позитивне як позитивне. Нездатність розрізнити силу та насильство. 36:20 - чому Ніцше помилявся щодо християнства 37:50 - ресентимент сьогодні. Україна та Росія. 46:90 - Достоєвський - це не рефлексія над собою. Це говоріння пекла 48:40 - в російській культурі так і не відбулася рефлексія щодо свого імперіалізму

Сьогодні ми говоримо про Фауста - одного з найбільш концептуальних персонажів у світовій літературі. Говоримо про Фауста німецького, про Фауста ранньомодерного та модерного - і про Фауста українського. Гість: Юрко Прохасько, український філолог, літературознавець та психоаналітик Автор: Володимир Єрмоленко, український філософ та співавтор подкасту Культ. Ми записуємо цю розмову в просторі Українського ПЕН. Вона є частиною циклу про німецько-українські культурні звʼязки, що виходить за підтримки Goethe-Institut Україна. Підтримати: https://www.patreon.com/kultpodcast В оформленні використано картину "Фауст та Мефістофель" німецького художника Вільгельма Антона Каульбаха -- ЗМІСТ: 0:00 - початок 1:18 - чому образ Фауста став «вірусним»? 6:08 - «не можна укладати угоди з дияволом» 12:25 - Фауст і фройдівське «повернення витісненого» 16:30 - «знати все і пережити все» 17:50 - Фауст і діалектика. Стирати межі чи проводити межі? 21:20 - проблема модерності сьогодні. Як плавиться і сиплеться колишня структура. 29:29 - «Доктор Фаустус» Томаса Манна. Музика, додекафонія, розкладання ядра, фізика елементарних часток 34:17 - Пауль Целян. Помста поета німецькій мові. Жити в мові та її ненавидіти 35:40 - Гайдеґґер: західна метафізика та техніка 36:37 - Шпенґлер: «фаустіанство» як симптом занепаду західної культури 37:12 - Музика та філософія. Модерність: втрата ґравітації чи знаходження неуникної ґравітації? 40:20 - «Фауст-2» Ґете 43:20 - українське фаустіанство. Франко, Хвильовий, Косинка, Винниченко, Полюй 1:03:05 - Фауст і Йов. Здобути все чи втратити все? Мить - прекрасна чи жахлива? Пошук земного раю чи уникнення земного пекла? 1:07:15 - сучасне українське фаустіанство: Юрій Андрухович, Микола Рябчук, Євген Лисик

Чому до інформаційної війни треба підходити системно? Чому нам треба краще розуміти свого ворога - його сили та його слабкості? Як працює з нашими травмами російська пропаганда? Чи потрібна нам своя українська міфологія? Гостя нашого подкасту - Любов Цибульська, українська комунікаційниця, спеціалістка зі стратегічних комунікацій очільниця ГО "Join Ukraine", що займається аналізом російської гібридної війни. Автор: Володимир Єрмоленко, український філософ, співавтор подкасту “Культ” та головний редактор UkraineWorld. ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast Цей епізод - результат співпраці UkraineWorld та подкасту “Культ”. Його створено в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади -- ЗМІСТ 00:00 Любов Цибульська, експертка зі стратегічних комунікацій 01:10 Актуальні виклики російської інформаційної війни 05:11 Як Росія стратегічно вибудовує свій інформаційний вплив у світі 12:04 Вразливі місця українського суспільства перед російськими наративами. 17:27 Основні наративи російського ІПСО в Україні та як чинити йому опір 26:03 Чи варто вчитися стратегіям комунікації у ворога? 29:05 Чи можемо ми робити ІПСО проти росіян? 33:34 Що є інформаційним фільтром сьогодні? 37:54 Основні ворожі наративи, що націлені на українських військових 39:17 Соціальні мережі є піддатливим середовищем для російської пропаганди 44:46 Три поради як захистити власний інформаційний простір від ворожих впливів #podcast #інфовійна #пропагандакремля #пропаганда #опір #іпсо #комунікація #information #disinformation #propaganda

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Ніцше - це естет чи духовний революціонер? Головне в ньому - це стиль чи думки, які розрізають тебе зсередини? Форма чи зміст? Українці, Ніцшеві сучасники та сучасниці, його злякалися чи ним надихнулися? Цей епізод - запис філософсько-музичного квартирника у просторі Українського ПЕН. Тут ми читали під музику тексти Ніцше, а також тих українських авторів та авторок, які на Ніцше реагували.  Куратор: український філософ Тарас Лютий Учасники: Тетяна Огаркова, Євгенія Буцикіна, Ростислав Семків, Микола Сіома, Вахтанг Кебуладзе, Вадим Менжулін.  Під час події ми читали та обговорювали твори Фридриха Ніцще, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Миколи Євшана, Юрія Кміта та Володимира Винниченка. Музичну атмосферу традиційно створював Kyiv philosophy band у складі: Володимир Єрмоленко, Вахтанґ Кебуладзе, Тарас Лютий, Вадим Менжулін та Микола Сіома. Публікація цього епізоду відбувається за підтримки Goethe Institut Україна. ЗМІСТ: 4.43 - Вступ: Тарас Лютий. — Музичний супровід - Володимир Єрмоленко (клавіші) 14.40 - Ніцше, «Ранкова зоря» (уривок). Переклав та читає: Вахтанґ Кебуладзе. Музичний супровід: Єгор Буцикін (бас), Вадим Менжулін (флейта) 21.08 - діалог Лесі Українки та Ольги Кобилянської щодо Ніцше: їхні листи. Читає: Тетяна Огаркова. Музичний супровід: Володимир Єрмоленко (клавіші) 33.00 - Ольга Кобилянська, «Царівна» (уривок). Читає Євгенія Буцикіна. Музичний супровід: Вадим Менжулін (клавіші) 42.12 - Микола Євшан, «Проблеми творчости». Читає Ростислав Семків. Музичний супровід: Микола Сіома (гітара) 54.33 - Володимир Вининченко та Юрій Кміт. Читає Микола Сіома. Музичний супровід: Єгор Буцикін (гітара) 01.05.00 - Дискусія: Ніцше та українська культура. — Тарас Лютий, Ростислав Семків, Тетяна Огаркова, Микола Сіома, Вадим Менжулін, Євгенія Буцикіна, Вахтанґ Кебуладзе. Музичний супровід: Єгор Буцикін (гітара), Володимир Єрмоленко (клавіші), Вахтанґ Кебуладзе (бас), Микола Сіома (бас)

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Чому надмірна кількість інформації - це проблема? Чи досі існує загальне інформаційне поле? Чи треба боротися з Telegram? Чи треба читати те, з чим ви абсолютно не згодні? Гість нашого подкасту - Вадим Карпʼяк, український журналіст та телеведучий, член Українського ПЕН. Ведучий: Володимир Єрмоленко, український філософ, співавтор подкасту “Культ” та головний редактор UkraineWorld. Цей епізод - результат співпраці UkraineWorld та подкасту “Культ”. Його створено в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади ЗМІСТ: 01:45 Про перенасичення інформації в сучасному медійному полі  06:30 Чому втрата концентрації є загрозою для демократії 11:01 Чи є в нас спільне інформаційне поле? 14:00 Чи варто виходити за межі своєї інформаційної бульбашки? 18:40 Чи існують «чисті» факти без інтерпретації? 25:09 Як фільтрувати інформацію і не піддаватися впливу пропаганди та емоцій 33:31 Про сучасне телебачення і його роль у медіапросторі 36:35 Про соціальні мережі 43:01 Три практичні поради для споживання інформації

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Про німецько-українські інтелектуальні звʼязки, про українське осмислення ключових тем німецької інтелектуальної традиції, про те, як український досвід та українська боротьба можуть допомогти їх по-новому осмислити. Це родинна розмова між батьком і сином. Говорять: Анатолій Єрмоленко, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України (НАНУ), директор Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАНУ, та Володимир Єрмоленко, доктор політичних студій (Франція), президент Українського ПЕН, головний редактор UkraineWorld, співзасновник Kultpodcast. Це запис прилюдної розмови, що відбулася 21 березня у просторі Українського ПЕН Цей епізод зроблено за підтримки Goethe-Institut Україна (https://www.goethe.de/ins/ua/uk/index.html). -- ЗМІСТ: 02:40 - Анатолій Єрмоленко та cучасна німецька філософія 06:05 - як німецькі філософи зреагували на початок повномасштабної агресії проти України 11:15 - виступи Габермаса в німецькій пресі та відповідь Анатолія Єрмоленка 22:17 - що відбулося з німецькою філософією після Другої світової війни? 33:03 - консерватори проти соціал-демократів у Німеччині після Другої світової війни 40:35 - як можна було працювати з текстами німецької філософії у Києві за часів СРСР? Українські філософи, які намагалися вийти за межі марксизму: Шинкарук, Яценко, Попович та інші. Філософ-дисидент: Василь Лісовий. «Вивчення західної філософії було інтелектуальною контрабандою». 56:02 - питання ядерної зброї та ядерної енергетики в німецькій рефлексії 01:04:20 - чи може Європа підготуватися до війни? 01:08:50 - про паралель між нацизмом та сталінізмом. Сталінізм - це російський націонал-соціалізм. 01:20:50 - чи мрія Габермаса про великий простір публічності досі реалістична? Про роль інтернету 01:26:55 - про Маркса, Вебера та Кафку. «Перетворені форми» Маркса та «Перетворення» Кафки 01:30:00 - чи треба говорити з німецькими ультраправими?

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast Якими є українські перспективи на світ, світоустрій, своїх сусідів, наш регіон? Які цінності виростають з української історії - і які з них можуть мати універсальну значущість? Як українська геополітика втілюється у наших цінностях? Гість подкасту - Данило Лубківський, український дипломат та інтелектуал, директор Київського безпекового форуму. Ведучий: Володимир Єрмоленко, український філософ, співавтор покдасту “Культ”. Це запис публічної розмови, що відбулася 11 березня в Книгарні “Сенс” на Хрещатику. Цей епізод - результат партнерства подкасту “Культ” та UkraineWorld. -- ЗМІСТ: 03:30 - що таке українська зовнішня ідея? 12:49 - пошук опертя в чомусь зовнішньому - чи не є це слабкістю? 14:44 - що таке слава? 18:05 - «перш ніж нас захистило військо, нас захистила література, яка стала домом нашої державності» 19:47 - у чому суть метафори Керинейської лані? 25:40 - тема Києва та «київського Сіону». Рим проти Єрусилиму в українській ідентичності. Образ Києва проти образу Москви як «третього Риму» 34:01 - Кирило-мефодіївці: демократичність як основа української зовнішньої ідеї 36:30 - але демократичності мало. Треба мати зуби. Геополітичні проєкції української ідеї 44:15 - вісь «Північ-Південь». Українське «міжморʼя» проти російського «міжморʼя»: балто-чорноморська вертикаль. Україна як можливе джерело безпеки для інших 55:10 - про пошук внутрішньої сили. Візуалізація українського простору 01:05:30 - Ідея великих коаліцій в українській історії. Ідеалізм та реалізм 01:12:30 - Якою може бути українська зовнішня ідея, якщо Росії не буде? 01:21:45 - чи присутні ми на міжнародній шахівниці? 01:40:30 - на автівки для війська: картка: 5457 0822 9092 9368 paypal: ukraine.resisting@gmail.com 01:41:00 - підтримати Kultpodcast: https://www.patreon.com/kultpodcast підтримати UkraineWorld: https://www.patreon.com/c/ukraineworld

Чому потрібно контролювати свої емоції в мережі? Чому в роботі з інформацією варто не поспішати? Чому варто виходити зі своєї бульбашки? У цьому епізоді говоримо про інформаційну гігієну та інформаційну дієту. Гість подкасту “Культ” - Дмитро Кулеба, відомий український дипломат, міністр закордонних справ України (2020-2024), автор книжки “Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд та спільнот”. Автор: Володимир Єрмоленко, український філософ, головний редактор UkraineWorld, президент Українського ПЕН та співавтор подкасту “Культ”. ПІДТРИМАТИ: www.patreon.com/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: soundcloud.com/kultpodcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast Цей епізод створено в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади Це також партнерський подкаст "Культу" та UkraineWorld -- ЗМІСТ: 0:50 — Книжка «Війна за реальність» досі актуальна. Чому? 01:35 - чому поняття «постправда» хибне? 03:10 - сьогодні віртуальність перемагає реальність? 05:00 - про інформаційні бульбашки, які між собою не взаємодіють, і чому це погано 06:40 - чому протрампістські блогери не хочуть чути українську позицію 09:03 - чому російські наративи повертаються. Як Росія намагається нас розхитати в інформаційному просторі 11:00 - на яких темах Росія нас розхитує? 12:13 - чи нам досі потрібне слово «дезінформація»? 14:08 - чи треба нам плекати свою віртуальність? 15:33 - бінарність сьогодні зникає? 16:52 - ключове правило поведінки в соцмережах - не поспішати 17:43 - друге правило: обмежити доступ інформації до себе 20:50 - що би Дмитро змінив у «Війні за реальність» сьогодні 21:20 - правило «керувати емоціями» - що воно означає? 25:20 - ми часто не знаємо походження інформації. Чи треба вчити людей відстежувати, звідки прийшла інформація? 26:36 - як не збожеволіти в сучасному інформаційному світі? 27:30 - підтримати: https://www.patreon.com/c/kultpodcast

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Харків «залізобетон» - і Харків тендітний і мистецький. Харків слобід і вільних заселень - і Харків конструктивізму. Харків совєтський, Харків імперський - і Харків український. Харків Сковороди і Харків Хвильового. Ми починаємо цикл епізодів про міста. Ми пишемо цей епізод у Харкові, у Харківському літературному музеї. Наші гості - директорка музею, лавреатка премії імені Василя Стуса 2024 року Тетяна Пилипчук; харківський видавець Олександр Савчук і харківський архітектор Віктор Дворніков. Ведучий: Володимир Єрмоленко, український філософ, співавтор подкасту "Культ" На автівки для ЗСУ: картка: 5457 0822 9092 9368 paypal: ukraine.resisting@gmail.com Стати патроном: https://www.patreon.com/c/kultpodcast --- ЗМІСТ: 02:10 - Харків як культурне явище 06:30 - архітектурний образ Харкова. Архітектурні елементи цього міста. «Круте поєднання усіх епох» 13:30 - літературний Харків. Тяглість і поєднання різних епох: Сковорода - харківські романтики ХІХ століття - харківські 1920-і - сьогодення. «Історія мрій про велику культуру». 18:30 - Харків як ярмарок: що міститься в цій метафорі? 21:00 - Харків як одне з ключових джерел української ідентичності 28:50 - Держпром як один із символів Харкова: у чому загадка цієї будівлі? Несподівані виміри та лабіринти Держпрому 34:40 - дещо про український конструктивізм. «Лінійне місто» 37:20 - як Будинок «Слово» прикидається під конструктивізм 38:20 - як сьогодні тлумачити «наші 1920-і»? 41:57 - чи варто нам переосмислити український соціалізм? 44:40 - чи сформувало харківське покоління 1920-х уявлення про глобальну роль України? 47:20 - у чому загадка Слобожанщини? Який тип людини тут формується? Насолода свободою, насолода простором 57:00 - підтримати: patreon.com/kultpodcast В оформленні використано елементи роботи "Будівництво Держпрому" українського художника Івана Падалки (1894-1937), розстріляного більшовиками 1937-го року. Джерело: @dark_academia_ua

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Продовжуємо цикл лекцій “Українська інтелектуальна традиція” Автор: Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН, співавтор Kultpodcast Третій випуск - міркування на теми простору в українському мисленні. Степ проти лісу: простір знекоріненості проти простору корінь - як ці дві ідеї протидіють одна одній та взаємодіють одна з одною. Аналізуємо тексти Грушевського, Лесі Українки, Маланюка, Донцова, Чижевського. На автівки для ЗСУ: картка: 5457 0822 9092 9368 paypal: ukraine.resisting@gmail.com Стати патроном: https://www.patreon.com/c/kultpodcast -- В оформленні використано картину "Козак Мамай" (XІХ ст) - Музей Івана Гончара ЗМІСТ: 2:00 - проблема степу: відкриті двері у євразійські степи 5:10 - степ і море: різні концепції нескінченності 6:50 - степ: «не-місце» - зустріч з тим, кого тут не було. Знекорінення 9:10 - ліс: зустріч з тим, хто завжди був тут. Укоріненість 10:10 - Маланюк і Чижевський: важливі синтези українскої культури. Народжені на межі зі степом 12:00 - Гердер: Україна - «степова Еллада». Маланюк: мислення України як осі між півднем та північчю. Прокляття степу, Україна як «бранка степова». «Простір всю силу пʼє» 16:00 - Донцов: протиставлення воїна та «гречкосія». Різне ставлення до простору, різні способи освоєння простору. 21:45 - Юрій Липа: продовження осмислення осі «північ-південь». Погляд на Україну як синтез трьох головних «первнів»: трипільсього, еллінського та ґотського. Степ і море в контексті цього мислення. Проблема раси в Липи. 29:35 - Чижевський: степ і «психічні риси» українства. «Почуття безмежно могутнього та безмежно великого». 32:12 - степ - простір «не-місця», приходу та уходу, знекоріненості та безґрунтянства. 34:30 - ліс. «Лісова пісня» Лесі Українки як парадигмальна філософія лісу. «Лісова пісня» - історія про те, як степ приходить до лісу. 36:20 - лісові істоти «завжди тут були». Вони не мають часу, вони не мають історичного буття. Через це не мають родин та генеалогії. 40:40 - підсумок: ліс проти степу - вкоріненість проти знекоріненості; місце проти не-місця; межі прти безмежжя. Здорова культура здатна обидва ці елементи поєднувати. Поєднання межі та безмежжя; коріння та знекоріненості 44:10 - підтримати: patreon.com/kultpodcast

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast У дитинстві вона так і не навчилася їздити на велосипеді та плавати: добре вихованих дівчат цьому не вчили. Їй був двадцять один, коли вона стала дев'ятою жінкою в історії, яка здала державний конкурс agrégation, який давав право викладати в університеті, і наймолодшою жінкою у Франції, яка пройшла цей конкурс зі спеціальності "філософія". Їй було двадцять три, коли вона відмовилася вийти заміж за чоловіка, якого любила усе своє життя. Їй було тридцять п'ять, коли їй заборонили викладати у державних освітніх закладах, і сорок чотири, коли вона отримала водійські права - відтоді час за кермом став для неї символом свободи. Філософиня, екзистенціалістка, письменниця та феміністка, Симона де Бовуар стала символом фемінізму для багатьох поколінь жінок. Публікація роману "Нерозлучні" у 2020-му році проливає нове світло на становлення письменниці. -- Авторка: Тетяна Огаркова, літературознавиця, співавторка подкасту "Культ" ЗМІСТ: 1:06 - Навіщо знову говорити про Симону? з'явилися друком її тексти, які не були опублікувані раніше і які проливають несподіване світло на її творчість 1:50 - спойлер - упродовж року, видавництво "Основи" видасть друком новий переклад української "Другої статі" 3:18 - "Друга стать" - це твір середини життя, позаду вже половина життя 5:48 - Чому у 1949-му році, коли Симона де Бовуар пише "Другу стать", вона не вважає себе феміністкою 8:06 - про дитинство Симони, "добре вихованої дівчини". Як життя родини змінила Перша світова війна. Як війна стала двигуном емансипації жінок та відкрила нові можливості для Симони 12:18 - Симона як дівчина "з чоловічими мізками". Образ "гарсонетки" (la garçonne) після Першої світової війни у Франції 15:25 - "Я хотіла вигадати моє життя". Юність Симони де Бовуар, роки становлення 16:30 - стосунки Симони з сестрою Елен де Бовуар, талановиною художницею 18:10 - Друга світова війна, життя та творчість Симони в окупованому Парижі. Перші публікації Симони під час війни: роман "Гостя" - екзистенціалістка мелодрама. Сестри Ольга та Ванда Козакевич як прототип образу персонажа у "Гості" 24:50 - історія роману "Кров інших" - про межі свободи та відповідальності під час окупації та спротиву 27:20 - у 1944-му році французькі жінки вперше отримують право голосу на виборах 28:10 - Симона вирішує написати книгу про сучасне становище жінки. Зародження ідеї та історія написання "Другої статі" 32:30 - вплив подорожі у США на написання "Другої статі" 33:40 - "жінкою не народжуються, нею стають". Рецепція "Другої статі" у французькому суспільстві кінця 1940-х 37:20 - про автобіографічну книгу Симони де Бовуар "Мемуари добре вихованої дівчини". Книга, яка стала революційною для жіночої аудиторії. Симона вперше починає називати себе "феміністкою" 41:10 - Симона де Бовуар у 1960-х: війни в Алжирі та феміністичний вимір антиколоніалізму. Справа алжирської активістки Джаміли Бупаша 45:10 - 1970-ті та участь Симони у "русі за звільнення жінок" (MLF), боротьба за декріміналізацію абортів, судовий процес Бобіні 50:00 - Сестра Симони Елен приходить до фемінізму та бореться з домашнім насильством в асоціації "SOS. Жінки. Солідарність" 52:40 - Що було натхненням Симони? Історія про "Заза" (Елізабет Лякуан). Що саме ми дізнаємося з роману "Нерозлучні", виданого у 2020-му році, 66 років після написання і 34 роки після смерті Симони де Бовуар ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: https://soundcloud.com/kultpodcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast Продовжуємо цикл лекцій “Українська інтелектуальна традиція” Автор: Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН, співавтор Kultpodcast Другий випуск - міркування на теми часу та історії в українському мисленні. Чим український час відрізняється від “апокаліптичного” російського часу; чому важлива метафора археології; у чому позитив його мозаїчності; якою є роль ідеї переродження. Аналізуємо тексти Костомарова, Шевченка, Грушевського та інших. На автівки для ЗСУ: картка: 5457 0822 9092 9368 paypal: ukraine.resisting@gmail.com Стати патроном: www.patreon.com/kultpodcast -- В оформленні використано картину "Козак Мамай" (XVIII ст) - Дніпровський історичний музей імені Д.І. Яворницького — ЗМІСТ 01:45 - український час vs російський час. Апокаліптика російського часу та її чужість для України. Апокаліптика міфу про «Третій Рим». Пустеля як апокалітпична метафора 04:50 - метафора саду проти метафори пустелі. Сад - центр світу, а не його пограниччя. Сад: буття, якого торкнулася турбота 7:10 - множинність українського часу. Позитив цієї множинності. 13:00 - Особливість українського часу: пошук синтезу між традицією та модерністю. Дивитися в майбутнє, надихаючись минулим. Українські модерністи: поєднання модерності та традиції 15:25 - тема регенерації і нового народження в українській традиції. Проходження через смерть, долання смерті. Гоголь vs Шевченко 21:30 - метафора археології. Домонтович vs Фуко. Для нас історія - не є великим тілом, що нас душить; навпаки: це складання мозаїки з розрізнених фрагментів. Історія України під землею 28:00 - глибина української історії. Грушевський: вплітання української історії в середземноморську. Вісь Північ-Південь. Мрія про море в українській історії 35:15 - «Історія української літератури» Грушевського: пошук глибинної історії у фольклорі. Грушевській і Драгоманов 44:30 - інтерсубʼєктивна природа української історії. Костомаров: множинність історії Русі 50:05 - українська історія та майбутнє. «Ще не» як важливий елемент української ідеї. Ампутованість майбутнього в українській історії - і боротьба з цією ампутованістю 52:30 - один із найкращих романів про час: «Майстер корабля» Юрія Яновського. Роман про юність, яка пише про старість, яка пише про юність 57:25 - ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: https://soundcloud.com/kultpodcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast