Як травми й інвалідність змінюють життя і як цивільним подбати про адаптацію військових – розповіла Уляна Пчолкіна, громадська діячка, лідерка ГО «Група активної реабілітації», консультантка з питань безбар’єрності в Superhumans Center.

Дуже страшно ніколи не побачити кохану людину чи близького друга, але не менш страшно – втратити з ним чи з нею зв’язок не буквально. Мати різні інтереси та загубити щось спільне на тлі війни простіше, ніж будь-коли. У чотирнадцятому епізоді військовослужбовець Артем Осипян і редакторка Ірина Виговська поговорили про те, що змінюється у стосунках з іншими, коли стаєш військовим: чого потребуєш, що заважає, а що насправді здається страшним лише здалеку.

Усвідомлювати, що ти за крок від смерті, приймати своє тіло після поранення й учитися всього заново. Ветеран Олександр Баталов розповів, що сприяє відновленню після ампутації кінцівок, як підтримати людину після травми та що допоможе зробити простір комфортнішим для всіх.

Як проявляти вдячність до військових, що писати з тилу людині на фронті та чому військові можуть по-різному реагувати на те, що ти пригощаєш їх кавою. Військовослужбовець Артем Осипян поговорив із редакторкою Іриною Виговською про етику воєнного часу та неписані правила, про які варто знати.

Як нам шукати порозуміння? Що для психіки означає позиційна війна? І як будувати побут, якщо війна триватиме понад п’ять років? Військовослужбовець і психолог Артем Осипян говорить із редакторкою Іриною Виговською в першому епізоді другого сезону подкасту «Прийом».

Що відбувається з людьми, які пройшли полон і мали досвід тортур. Як змінюється їхнє життя та до чого готуватися близьким. У фінальному епізоді сезону до добровольця й психотерапевта Артема Осипяна та редакторки Ірини Виговської приєдналася експертка Тетяна Сіренко, яка вже дев’ять років працює з людьми, які перебували в полоні.

Деякі «невидимі» травми війни є дуже підступними та потребують терпіння близьких і правильної реабілітації. Що робити, якщо людина не йде на контакт після повернення з фронту, чому важливо багато спати та до чого тут контузія й наше неправильне її сприйняття. Поговорили про психологічну та фізіологічну реабілітацію з директоркою Центру психічного здоров’я та реабілітації ветеранів Ксенією Возніциною та психотерапевтом, добровольцем ЗСУ Артемом Осипяном.

Поїхати на фронт не завжди означає померти, але стійка асоціація залишається. Редакторка Ірина Виговська й психотерапевт і доброволець Артем Осипян поговорили про ставлення військових і цивільних до смерті, неоднозначність її сприйняття на фронті, нав’язливі думки про загибель, смерть як вищий прояв героїзму й переродження в бурята.

Як підтримувати зв‘язок із людьми на фронті та підтримувати людей, які чекають на когось із фронту. Чому навколо багато розлучень і чи реально не заморожувати, а розвивати стосунки в таких умовах. У новому епізоді подкасту доброволець і психотерапевт у мирному житті Артем Осипян обговорює з редакторкою Іриною Виговською стосунки під час війни.

Бути ветераном складніше, ніж бути військовим – чому так пояснює спеціальний гість епізоду, співзасновник Veteran Hub Артем Денисов. Також у шостому епізоді обговорюємо, що на нас чекає після Дня Перемоги та як цивільним підготуватися до повернення ветеранів із фронту.

У п’ятому епізоді доброволець Артем Осипян, який до повномасштабного вторгнення був психотерапевтом і спеціалізувався на роботі з залежностями, розповідає про використання психоактивних речовин на фронті. Пояснює, чому до цього не може бути однозначного ставлення, чому алкоголь і наркотики не зникають, хоч це і заборонено Статутом, як вживати правильно (стосується цивільних) і проводить паралель між війною і героїном. «З одного боку ми кажемо, що психоактивні речовини на фронті використовують, з іншого боку – війна – сама по собі є психоактивною речовиною, адже це нестандартний спосіб використання внутрішніх гормонів і нейромедіаторів».

ПТСР – «наймедійніший» розлад психіки, про який усі говорять, якого всі бояться, але який статистично буде лише в кожного третього-четвертого ветерана. Психотерапевт у мирному житті та доброволець ЗСУ зараз Артем Осипян разом із редакторкою The Village Україна Іриною Виговською розбираються, що таке посттравматичний стресовий розлад, чому це не лише флешбеки, як еволюціонував наш страх за час повномасштабної війни та чим це може нашкодити.

У третьому епізоді подкасту «Прийом» доброволець і психотерапевт Артем Осипян разом із редакторкою Іриною Виговською обговорюють атаки на цивільну інфраструктуру, труднощі в тилу, як це впливає на військових і чому не варто мірятися болем.

Учасники та свідки бойових дій – це люди, які перебувають у безпосередній близькості до небезпеки. Вони можуть реагувати на цю небезпеку по-різному, але не можуть лишитися тими, ким були до цього досвіду. У другому епізоді подкасту «Прийом» доброволець ЗСУ зараз і психотерапевт у мирному житті Артем Осипян розповідає про емоції та почуття, що наповнюють бійців і людей без зброї, які опинилися на лінії вогню. Про страх, відчуття провини вцілілого та провини цивільного, а також про виснаження та мотивацію в зоні бойових дій.

Війна ділить людей на тих, хто бував на «нулі», і тих, хто навіть не уявляє, як це. У пілотному епізоді подкасту «Прийом» психотерапевт у мирному житті та доброволець зараз Артем Осипян записує повідомлення з-під Бахмута, у яких розповідає, чим військові відрізняються від цивільних, чому фронт затягує та чому не варто просити друзів із фронту привезти череп бурята.

У новому подкасті «Прийом» від The Village Україна ми говоритимемо з психологом і психотерапевтом Артемом Осипяном, який став добровольцем ЗСУ і тепер рефлексує щодо перебування людини в зоні бойових дій. Говоритимемо про стосунки військових із цивільними, травми війни і ейфоричне відчуття фронту. Що питати у військового, чи є алкоголь на фронті, скільки облич у смерті і чому не варто просити друга, який служить привезти череп бурята і вбити орка за тебе.