Міста віддзеркалюють ідеї, розповсюджені серед їхніх мешканців. Висота будівель, ширина доріг, кількість дерев та застосування міського простору – не випадкові параметри. Сталий розвиток ніколи не був пріоритетною ідеєю містобудування, але в часи кліматичної кризи та урбанізації саме час (швидко) адаптувати міста до викликів антропоцену. Розбираємось, як саме!
P.S. Ми уявили себе ноланами і розкрили фінальний епізод через теми епізодів другого сезону ;)
Матеріали епізоду:
Більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org/podcasts
Підтримай «Радіо Поділ» на Patreon: http://patreon.com/radiopodil
Футболки та листівки «Радіо Поділ»: https://shop.radiopodil.org
Сто років тому провідні економісти вважали, що у 2020 році нашу роботу будуть виконувати машини, тож головною проблемою людства стане планування вільного часу. Зараз робочий тиждень залишається незмінним, більшість важкої фізичної праці нікуди не зникла, а автоматизація, парадоксально, лише збільшила різнобарвність ринку праці. Розбираємось, чому переосмислення роботи та ідея безумовного доходу прямо пов’язані із проблемами антропоцену.
Матеріали:
Лінки:
Як і більшість наших слухачів та слухачок, ми втомилися. Втомилися від карантину, від локдауну, від роботи-бо-що-ще-робити під час пандемії. Тому в четвертому епізоді говоримо про важливість якісного відпочинку для ментального здоров’я та про шкоду неконтрольованого туризму для спільнот, міст та сталого розвитку. Також в епізоді: співаємо пісню «Відпустка», п’ємо пиво та розповідаємо, як гра Покемон Гоу назавжди змінила життя маленького американського містечка Ококван.
Матеріали:
Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»
Так, людина людині не вовк. І людський світ – не війна всіх проти всіх. Сучасні наукові дослідження все більше підтримують ці революційні (хоча й прості) тези, але міф про «гріховну людську природу» досі відтворюється культурою та державною політикою. Розбираємо, чому людська цивілізація починається не зі знарядь праці, а зі стегнової кістки, яка зрослась, та чому для вирішення багатьох проблем антропоцену слід переосмислити наші уявлення про «людську природу».
Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»
Більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org/podcasts
Підтримай «Радіо Поділ» на Patreon: http://patreon.com/radiopodil
Матеріали епізоду:
Книга Рутгера Брегмана – Humankind: A Hopeful History (поки немає перекладу), звідси історія про “Володаря мух” у реальному житті та безліч інших цінних думок та досліджень. Дуже радимо!
https://www.amazon.com/Humankind-Hopeful-History-Rutger-Bregman/dp/0316418536
Огляд книжки: https://www.theguardian.com/books/2020/may/12/humankind-a-hopeful-history-by-rutger-bregman-review
А ось стаття про те, що результати експерименту хибні https://www.vox.com/2018/6/13/17449118/stanford-prison-experiment-fraud-psychology-replication
Змістовний тедток про наркозалежність – Все, що ви думаєте, що знаєте про залежність – це неправильно https://www.ted.com/talks/johann_hari_everything_you_think_you_know_about_addiction_is_wrong?language=en
З дитинства ми знаємо, що по всьому світу вимирають тварини, та безрезультатно співчуваємо природі. Що ми робимо не так? Чому криза біорізноманіття — це не стільки про браконьєрів та окремі види тварин, а про буденне та спокійне винищення екосистем для людської діяльності, яке починається не в Амазонці, а у вашому місті?
Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»
Більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org/podcasts
Підтримай «Радіо Поділ» на Patreon: http://patreon.com/radiopodil
Матеріали епізоду:
Антропоцешо повертається і одразу б’є по болючому (особливо для киян/ок): сучасні міста завалені автомобілями!
Від цієї навали страждають пішоходи та водії, безпека та клімат, економіка та комфорт міст, але всі бачать рішення по-різному. Розбираємось, чи працює збільшення кількості доріг (спойлер — ні), велодоріжок (спойлер – не дуже) та чому настав час переосмислити роль автомобілів у місті.
Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»
Більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org/podcasts
Підтримай «Радіо Поділ» на Patreon: http://patreon.com/radiopodil
Матеріали епізоду:
В останньому епізоді першого сезону Марія та Стас розмірковують про «найбільш абстрактне та одночасно найбільш практичне» — про людські системи та як їх змінювати. Ніякого пафосу «змінотворчості», суто аналітичний та реалістичний підхід до найважливішого питання антропоцену: як (і навіщо) змінювати глобальну поведінку людства.
Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»
Подякуй, підтримай «Радіо Поділ» та отримай додатковий контент!
Підпишись на Patreon: http://patreon.com/radiopodil
Facebook: https://www.facebook.com/radio.podil/
Інші соціальні мережі та більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org
Матеріали епізоду:
Та сама стаття Донелли Медоуз про точки зміни системи. Вона використовує багато простих прикладів до своїх тез, тому якщо ви хочете краще зрозуміти теорію 12 важелів — це must read: http://www.donellameadows.org/wp-content/userfiles/Leverage_Points.pdf
Стаття, де автори розмірковують про використання моделі Медоуз для цілей сталого розвитку. Знову ж таки, для успішного поглиблення у тему: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5226895/
А ось тут ми взяли порівняльну статистику про відсоток жінок на ринку праці США у 1870 та 2014 роках: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1062478.pdf
Марія та Стас без шоломів та захисту грають матч проти гайпожерів, які вирішили посперечатись зі правдивістю статті двадцятидворічної давнини про вплив людей на зміну температури.
Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»
Подякуй, підтримай «Радіо Поділ» та отримай додатковий контент!
Підпишись на Patreon: http://patreon.com/radiopodil
Facebook: https://www.facebook.com/radio.podil/
Інші соціальні мережі та більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org
Інстаграм «Антропоцешо»: https://www.instagram.com/antropocesho/
Стаття Майкла Манна та колег від 1998 року, де і з’являється вперше графік “хокейної ключки”
https://www.nature.com/articles/33859
Той самий токсичний матеріал про графік хокейної ключки як про “найбільший науковий фейк ХХ століття”
https://novayagazeta.ru/articles/2020/01/06/83362-tserkov-globalnogo-potepleniya
10 років після “клайматгейту”: що це взагалі було.
https://www.theguardian.com/theobserver/2019/nov/09/climategate-10-years-on-what-lessons-have-we-learned
Друга стаття про “ключку” від Майкла Манна та колег, де фігурує вельми ілюстративна фраза “помірно-високий рівень впевненості” від вчених.
http://www.meteo.psu.edu/holocene/public_html/shared/research/ONLINE-PREPRINTS/Millennium/mbh99.pdf
Ще один непоганий огляд нападок на “ключку” та її правдивість (від 2013 року!):
https://www.theatlantic.com/technology/archive/2013/05/the-hockey-stick-the-most-controversial-chart-in-science-explained/275753/
Відсутність контролю за власним життям як предиктор віри у конспірологічні теорії
https://time.com/3997033/conspiracy-theories/
Схильність до конспірології як набута еволюційна риса людини (іншими словами — віра у теорії змов є глибоко притаманною людям)
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6238178/
Звіт ООН від 2019 року щодо оцінки глобального стану природи (той, що 1800 сторінок).
https://www.un.org/sustainabledevelopment/blog/2019/05/nature-decline-unprecedented-report/
Антропоцен — це не тільки про екологію та клімат. У четвертому епізоді ми говоримо про холеру, вайбер, вакцинацію та про здоров’я як колективну відповідальність. Якщо ви впевнені, що медицина нас врятує від наступної глобальної епідемії — у нас є погані новини.
Про історію холери та ще дуже-дуже багато деталей, які пов'язують соціальне та медичне. Якщо вас зацікавила тема епізоду, книга Соні Шах — маст хев:
https://www.yakaboo.ua/pandemija-vsemirnaja-istorija-smertel-nyh-virusov-1630968.html?gclid=EAIaIQobChMIsbroxLLL5gIVBMYYCh0m8wc9EAQYASABEgIfO_D_BwE
Про проблему резистентності вірусів до антибіотиків.
https://www.nytimes.com/2019/04/06/health/drug-resistant-candida-auris.html?smid=yt-nytimes&smtyp=cur&smvar=yd-article
Або про те ж саме у формі відоса:
https://www.youtube.com/watch?v=OL8B1ZVLqSQ
Інстаграм «Антропоцешо»: https://www.instagram.com/antropocesho/
Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»
Інші соціальні мережі та більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org
Сортування сміття набирає популярності, але ми вирішили поговорити про неприємну правду: переробка не врятує світ від кризи сміття. Зменшення темпів виробництва та повторне використання є більш вагомими кроками у сторону сталого існування, але вони затьмарені менш ефективною ідеєю переробки. Чому так склалося? До чого тут великі корпорації та виробники пластику, а також чому нам слід повчитись менеджменту відходів у наших бабусь та дідусів?
Матеріали:
Легальні проблеми утилізації та переробки сміття в Україні: http://texty.org.ua/pg/news/textynewseditor/read/79093/Zakon_z_2018_roku_Ukrajina_zobovjazalasa_sortuvaty
Сумні реалії забруднення в Україні:
https://hmarochos.kiev.ua/2019/07/15/ukrayina-opynylasya-na-9-mistsi-u-sviti-sered-vyrobnykiv-smittya-na-dushu-naselennya/
Найбільші світові виробники пластику (спойлер: кока-кола є лідером):
https://www.theguardian.com/business/2019/mar/14/coca-cola-admits-it-produces-3m-tonnes-of-plastic-packaging-a-year
Велика стаття Дженіфер Клапп про перекладання відповідальності на споживачів та ігнорування принципів зменшення та повторного використання зі сторони найбільших виробників пластику: тут і тиск на органи самоврядування, і підставні організації, і відверте заперечення реальності. Статтю можна завантажити безкоштовно:
https://www.researchgate.net/publication/287301482_The_rising_tide_against_plastic_waste_Unpacking_industry_attempts_to_influence_the_debate
Про лобістський кейс кока-коли:
https://theintercept.com/2019/10/18/coca-cola-recycling-plastics-pollution/
Треш-текст про “нонсенс” заборони пластикових трубочок від однієї із сумнівних організації:
https://fighttheplasticbagban.files.wordpress.com/2018/11/the-nonsense-of-plastic-straw-laws.pdf
Чому переробка не вирішить кризу сміття:
https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/jun/09/recycling-plastic-crisis-oceans-pollution-corporate-responsibility
Звіт Єврокомісії про концепцію розширеної відповідальності виробника (EPR):
https://ec.europa.eu/environment/waste/pdf/target_review/Guidance%20on%20EPR%20-%20Final%20Report.pdf
Хев фан!
Цей подкаст є частиною незалежної спільноти українських подкастів «Радіо Поділ»
Інші соціальні мережі та більше подкастів на сайті: http://radiopodil.org
Марія та Стас пояснюють, чому швидка мода не може бути екологічною та етичною, як светшопи дістялися України (і що це), та розбираються, як залишатись одночасно стильними і відповідальними.
Матеріали:
Українська платформа про сталу моду: https://www.facebook.com/sustainablefashionpad/
Куди відносити непотрібний одягу у Києві: https://www.facebook.com/sustainablefashionpad/photos/a.658215177874200/924487847913597/?type=3&theater
(або у будь-який дитячий будинок чи будинок для літніх людей у вашому місті)
Освітній проєкт «все що ви хотіли знати про моду та сталість» (але боялись спитати): https://www.sustainyourstyle.org/en/home
Огляд основної статистики щодо індустрії моди та кліматичної кризи: https://www.mckinsey.com/business-functions/sustainability/our-insights/style-thats-sustainable-a-new-fast-fashion-formula
Про карбоновий відбиток моди та процес створення одягу: https://quantis-intl.com/wp-content/uploads/2018/03/measuringfashion_globalimpactstudy_full-report_quantis_cwf_2018a.pdf
Звіт про сустейнабл виробництво H&M: https://about.hm.com/content/dam/hmgroup/groupsite/documents/masterlanguage/CSR/reports/2018_Sustainability_report/HM_Group_SustainabilityReport_2018_%20FullReport.pdf
Грінвошинг та зелений маркетинг працює: https://www.nielsen.com/us/en/press-releases/2015/consumer-goods-brands-that-demonstrate-commitment-to-sustainability-outperform/
Стаття на Vogue, що нас розлютила: https://www.voguebusiness.com/technology/fashion-brands-climate-change-science-based-targets
Звіт про умови праці в українських светшопах: https://cleanclothes.org/file-repository/livingwage-europe-country-profiles-ukraine/view
Про умови праці в індустрії моди по світу: https://labs.theguardian.com/unicef-child-labour/
Мода та психічне здоров’я: https://www.vice.com/en_us/article/pank7g/expressing-myself-through-clothing-has-helped-me-deal-with-depression
Долучайся 04.11 до акції «Рік без Каті» у своєму місті. Перелік: https://www.facebook.com/gandziukgate/photos/a.267997314001926/545335976268057/