<p>Деякі європейські столиці, наприклад Лондон та Париж створені на основі римського війського табору. Римські війська, перш ніж зайти до міста після битви, мали пройти через символічну арку. За майбутні тисячоліття Тріумфальні арки з’явились у Парижі, Лондоні, Мадриді. Окрім встановлення арок через старі міста прорубували довгі бульвари, на яких мали розташовуватись найважливіші урядові будівлі. Наприклад, як в проєкті Альберта Шпеера для нового Берліну. Про те, як військові паради вплинули на післявоєнну реконструкцію Києва, спілкувались з істориком архітектури Семеном Широчиним.<br></p>

<p><p>Дніпро — одне з небагатьох українських міст, в якому є приклади хорошої сучасної архітектури. Реконструюються пішохідні вулиці, а нові станції для метро проєктують в британській студії Захи Хадід. В місті навіть є посада головного художника, який відповідає за весь художній стиль міста: вивіски на фасадах, лівреї громадського транспорту, елементи навігації, дизайн вуличних меблів. Що таке хороший міський дизайн і чому в Дніпрі вдається втілювати якісні сучасні проєкти з архітектури та дизайну спілкувались з Сергієм Білим, головним художником Дніпра.</p></p>

<p></p><p>Через децентралізацію міста отримали нові можливості для розвитку: залучати інвестиції, визначати власну стратегію, активніше впроваджувати міські проєкти. Основну відповідальність за успішний розвиток міста несе міський голова, який визначає основний напрямок та проєкти, які будуть втілюватись. Про те, за якими критеріями визначати успішне місто та успішного мера, спілкувались з Іриною Озимок, засновницею Міжнародного саміту мерів та міським головою Луцька Ігорем Поліщуком.</p><p></p>

<p></p><p>Через зміни клімату озеленення в містах стає все важливішим. Дерева очищують повітря та роблять вулиці прохолоднішими, а сквери і парки дають користувачам можливість відпочити від галасу міста. Тепер, коли в містах майже не лишилось відкритих територій, з‘являються нові способи збільшити озеленення в місті. В Лондоні анонсували, що перетворять місто на Національний парк. В Берліні розробили зелений індекс, а в Парижі міська адміністрація впроваджує радикальне озеленення всього центру. Щоб дізнатись, як у місті може з’явитись новий парк, спілкувались з Євгенією Кулебою, головою громадської організації «Місто-сад», депутаткою та секретарем екологічної комісії в Київраді.</p><p></p>

<p><p>В українських містах з‘являється багато різних релігійних об‘єктів. Спочатку з‘являється хрест, потім намет, з часом будують капличку, яка перетворюється на церкву. Зазвичай ніхто не контролює побудову релігійних об’єктів в місті і не зносить незаконні. Тому всі ці прибудови зазвичай дуже низької архітектурної якості. Як повинна виглядати церковна архітектура, та хто повинен відповідати за її вигляд і розміщення в містах спілкувались з архітектором та дослідником Олексієм Биковим, котрий є співавтором книжки Orthodox Chic.</p></p>

<p></p><p></p><p>12 липня на вулиці Січових Стрільців у центрі Києва забудовник почав зносити будівлю Квітів України. Того ж дня громада зламала паркан, зупинила техніку і демонтаж. У квітні за день знесли дореволюційний будинок Уткіна, зараз розбирають модерністичний критий ринок біля Південного вокзалу. І таких проєктів багато. Про те, як саме містяни можуть захищати цінні будинки від хаотичних зносення та реконструкцій, і які причини цієї проблеми, спілкувались з депутаткою Київради Ксенією Семеновою.</p><p></p><p></p>

<p></p><p></p><p>В Україні діє децентралізація, а отже міста отримали можливість самостійно залучати кошти та визначати напрямок власного розвитку. Часто таким напрямком стає розвиток туризму, для чого місту доводиться створювати зрозумілу комунікацію, щоб пояснити власні переваги та цінності. Як створити якісний та дієвий брендинг, який допоможе правильно розказати про місто, говорили з Дмитром Булановим, дизайн-директором Bulanov büro, в якому створили бренди Черкащини, Приазов’я, та Запоріжжя.</p><p></p><p></p>

<p></p><p>В 2017 році на вулицях Києва було до 6000 законних кіосків та ще стільки ж незаконних. Через відсутність контролю за їхнім встановленням місто втрачає значні кошти, які могли б наповнювати його бюджет. Про те, як повинні виглядати кіоски в українських містах та як контролювати їхнє розміщення говорили з Максимом Бахматовим, головою організації «Офіс Трансформації», яка досліджує та аналізує ефективність роботи Київської адміністрації.<br></p><p></p>

<p></p><p>Раніше при забудові житлових кварталів керувались однією ціллю — якомога швидше розселити побільше людей. Тепер люди самі обирають місце для проживання, через що сучасна забудова стала набагато різноманітнішою, але як кращою, так іноді і гіршою. Про те, які є проблеми в нових українських помешканнях, та як їх вирішують в інших країнах, спілкувались з архітектором Антоном Олійником, співзасновником BURØ Architects.<br></p><p></p>

<p></p><p>За дослідженнями&nbsp;<a target="_blank" data-stringify-link="http://texty.org.ua" delay="150" data-sk="tooltip_parent" href="http://texty.org.ua/" rel="noopener noreferrer">texty.org.ua</a>,&nbsp;лише 15% київської набережної зараз відкрито для людей, а інші частини закриті парканами або непролазними хащами. Поступово в світі змінюється підхід до того, якими повинні бути міські набережні. Звідти прибирають портову інфраструктуру та промислову забудову і повертають активне міське життя, оскільки річка в місті є однією з основних цінностей. Про те, як можна змінити набержні в українських містах спілкувались з архітектором Віктором Зотовим, засновником студії ZOTOV&amp;CO та платформи CANactions.<br></p><p></p>

<p><p>В минулому році Київ посів 16 місце в рейтингу українських міст за якістю життя. В ньому практично не з’являються міські проєкти, які можуть кардинально змінити якість життя у ньому, наприклад, до сих пір не ухвалили новий генплан. Одна з проблем, чому так відбувається — це те, що Київ як столиця має державне підпорядкування. Голову міської адміністрації призначає Президент, а його заступників погоджують в Кабінеті міністрів. Однак чи справді це єдина причина, чому столиця так повільно розвивається, спілкувались з народним депутатом Дмитром Гуріним.<br></p></p>

<p></p><p>Львів часто згадують як приклад успішного українського міста, яке розвивається за європейським урбаністичними напрямками. Пішоходизували центр, розвивають громадський транспорт, реалізовують сучасні архітектурні проєкти та реконструювали площу перед вокзалом. Однак, попереду у Львова ще багато нових викликів та проблем. Як місто планує вирішувати ці питання та які його вектори подальшого розвитку, спілкувались з Юліаном Чаплінським, у минулому головним архітектором Львова та заступником міністра розвитку громад і територій.<br></p><p></p>

<p>В українських містах постійно з’являються нові будівлі, але більшість з них не можуть похвалитись сучасною архітектурою. В історичних кварталах вони намагаються імітувати стару забудову, а в спальниках більше схожі на різнокольорові коробки. Про те, як розвивати сучасну архітектуру в українських містах та як на це впливають проєкти міжнародних архітектурних компаній та вітчизняна архітектурна освіта спілкувались з Олегом Дроздовим, співзасновником архітектурного бюро Дроздов і партнери та Харківської школи архітектури.</p>

<p>В Україні на вулицях міст живе щонайменше до 50 тисяч бездомних тварин. В українських містах працюють комунальні підприємства, які відловлюють бездомних тварин, стерелізують їх, чіпують та заносять до єдиної бази даних. Окрім міських установ бездомним тваринам допомагають громадські організації, які створюють для них притулки та займаються їхньою адопцією. Про те, з якими проблемами стикаються містяни в боротьбі за бездомних тварин, чому деякі комунальні підприємства не готові чіпувати тварин та як допомогти тваринам на вулиці, спілкувались з Олександром Тодорчуком, засновником гуманістичного руху UAnimals.</p>

<p>Століття тому в містах було багато малих річок. Тепер всі вони закриті в підземні колектори, в які зливається дощова каналізація. Однак тепер клімат змінюється і міста не витримують навантаження від літніх злив та посух. Щоб адаптуватись до змін клімату, в містах почали відновлювати та повертати малі річки. Про те, як це допомагає у боротьбі зі змінами клімату спілкувались з архітектором Семеном Поломаним, засновником студії ландшафтної архітектури Zemlia.</p>

<p>Часто мистецтво в українських містах з'являється як спосіб прикрасити громадський простір за прикладом власної квартири. Сподобалась картина, придбали її і повісили в коридорі. Однак міський простір відрізняється від квартири і важливим є процес, за яким витвір мистецтва з'являється в місті. Як правильно розвивати сучасне мистецтво в громадському просторі спілкувались з Олею Балашовою, співзасновницею громадської організації «Музей сучасного мистецтва».<br></p>

<p>Через відсутність перспектив та можливості розвиватись мешканці маленьких міст та селищ постійно від'їжджають до обласних центрів або до столиці. Щоб повернути можливість розвиватись українським маленьким селам та містечкам, в 2014 році запустили реформу децентралізації, яка дала новий поштовх для розвитку об‘єднаних громад. Про те, як саме можуть розвиватись маленькі міста та селища, спілкувались з Вадимом Денисенком, програмним директором CANactions.</p>

<p>В Парижі меркиня Анн Ідальго планує перетворити все місто на об’єднання менших 15-хвилинних міст. Для цього озеленюють Єлисейські поля і перетворюють колишнє шосе на зелений бульвар для пішоходів. В Швеції запроваджують концепцію 1-хвилинного міста, де вся необхідна інфраструктура повинна розміщуватись на вулицях під будинком. Чи потрібно нам запроваджувати подібні концепції у власних містах, що з цього отримаємо та від чого доведеться відмовитись - спілкувались з Віталієм Селиком, головою Ради з урбаністики Києва.</p>

<p>В містах розвалюються старі спортивні майданчики, а нові зазвичай не з‘являються. Так відбувається, бо більшість міського бюджету направляється на фінансування дитячих спортивних шкіл, а не на розвиток спортивної інфраструктури. Щоб подібного не відбувалось, розвиток спорту в містах повинен концентруватись на покращенні здоров’я всіх містян. Як саме розвивати спортивну інфраструктуру в містах та як це роблять в інших країнах спілкувались з Вікторією Тітовою, директоркою компанії Big City Lab та радницею мера Славутича.</p>

<p>Сотні старих будинків стоять покинутими і поступово руйнуються. Деякі з них навіть є пам’ятками архітектури, але вони все одно зникають з міських вулиць. Часто власники чекають поки будинок зруйнується самостійно, або його підпалять «невідомі», або просто зносять, щоб після цього на його місці побудувати новобудову. Для чого зберігати історичні будівлі в українських містах говорили з Дашею Корбою, архітекторкою та співзасновницею організацї «Мапа Реновації».</p>