Їм є що сказати про Лесю Українку.
Елегія Лесі Українки. "До мого фортепіано". Читає Дмитро Шуров (Pianoбой).
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
До сестри. 24 липня 1913 року. Сурамі (Грузія).
Начитала Ірма Вітовська-Ванца.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду
Знайома незнайома Леся Українка.
Особливе місто, "домашнє" місто, Лесине місто.
Про Луцьк, який визначив Лесю Українку як письменницю, розповідає доктор філологічних наук, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету ім.Лесі Українки Сергій Романов.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду
Знайома незнайома Леся Українка.
Ревність, контроль і тиранія матері Лесі Олени Пчілки. Правда чи міф?
Розповідає доктор філологічних наук, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету ім.Лесі Українки Сергій Романов.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду
Знайома незнайома Леся Українка.
Чи справді в Олени Пчілки, матері Лесі Українки, була післяпологова депресія, а тато письменниці мусив сидіти в декреті та штучно вигодовувати малу Лесю?
Розповість доктор філологічних наук, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету ім.Лесі Українки Сергій Романов.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду
Знайома незнайома Леся Українка.
Привіт.Леся. Леся.Вибач.
Про ясен, який чи не усі лучани впевнено називають Лесиним, ми запитали у експертів. І чи справді під одним із найстаріших дерев Луцька Леся Українка в дитинстві написала свого першого листа?
Розповідають:
- екскурсовод та києвознавець Сергій Савченко;
- доктор філологічних наук, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету ім.Лесі Українки Сергій Романов.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду
Їм є що сказати про Лесю Українку.
«На вічну пам'ять листочкові, спаленому приятельською рукою в непевні часи». Читає alyona alyona
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Їм є що сказати про Лесю Українку.
«Горить моє серце, його запалила». Читає Марина Krutь.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Їм є що сказати про Лесю Українку.
"Слово, чому ти не твердая криця...". Читає Фоззі (ТНМК).
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Їм є що сказати про Лесю Українку.
Галя Тельнюк (ТЕЛЬНЮК: Сестри)
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Їм є що сказати про Лесю Українку.
Mari Cheba.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Їм є що сказати про Лесю Українку.
«Ось уночі пробудились думки…». Читає Сергій Колос Мартинюк (гурт Фіолет).
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
До сестри Ольги. 30 червня - 3 липня 1913 року. Кутаїсі (Грузія).
Начитала Ірма Вітовська-Ванца.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду
До Агатангела Кримського. 27 жовтня 1911 року. Хоні (Грузія).
Начитала Ірма Вітовська-Ванца.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду
До Матері Олени Пчілки. 3 січня 1910. Гелуан (Єгипет).
Начитала Ірма Вітовська-Ванца.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду
Кому насамперед було вигідно презентувати Лесю "кремезною, чоловікоподібною і водночас вічно хворою та втомленою"?
Розповідає українська літературознавиця Тамара Гундарова.
(У програмі використано запис Громадського радіо).
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду
Знайома незнайома Леся Українка.
І Леся, й Ольга прагнули любові, жили з розбитим серцем та страждали від нерозділеного кохання. Можливо, вони знайшли відраду одна в одній? Фактично, Кобилянська була єдиною подругою Лесі. Відтак дві найпрогресивніші жінки свого часу мали славу в літературі, але не мали щастя в особистому житті.
"Хтось біленький" і "Хтось чорненький", "Хтось когось любить". Що то було, любов людська чи жіноча?
Розповість доктор філологічних наук, завідувач кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету ім.Лесі Українки Сергій Романов.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду
До Марії та Бориса Грінченків. 29 червня 1909 року. Телаві (Грузія)
Начитала Ірма Вітовська-Ванца.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду
До Галини Комарової. 23 лютого 1909 року. Телаві (Грузія)
Начитала Ірма Вітовська-Ванца.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду