<p>Наближається літо - час відпусток і подорожей. І хоча зарубіжжя і досі залишається для нас недосяжним, в Україні є чимало місць, які подарують не менше емоцій, ніж поїздка за кордон. Наприклад - Карпати, які багато хто і досі асоціює лише з лижним відпочинком, але ми доведемо вам, що це не так.</p><p><br></p><p>Досліджувати відпочинок у горах ми вирушили із Дмитром Комаровим. Професійний мандрівник саме запускає на 1+1 новий проект “Мандруй Україною з Дмитром Комаровим”, в якому розповість про найцікавіші куточки нашої країни, де можна набратися нових вражень та позитивних емоцій.</p>

Пусті прилавки магазинів, черги в аптеках, червоні цифри на біржевих табло та безперестанний потік тривожних новин. Стан інтенсивної тривоги та страху перед уявною чи справжньою загрозою фахівці різних галузей називають панікою. Коли обдумана раціональна поведінка відступає під натиском імпульсивних колективних дій. Цього тижня ми будемо з’ясовувати, що відбувається «Саме там» — в нашій голові, коли ми панікуємо.

Цього тижня залишили місце обсервації у Нових Санжарах понад сто людей, яких привезли з епіцентру поширення коронавірусу — китайського Уханя. Для студентів, моделей, танцюристів, тренерів із фехтування та майже тридцяти іноземців завершилося півторамісячне перебування в ізоляції - карантин, який розпочався за сім тисяч кілометрів від Полтавщини ще наприкінці січня. Для пілотів, медиків, журналістів та водіїв автобусів він тривав два тижні. Однак в Ухані ще очікують на евакуацію десять українців. Поки що інформації від української влади про те, коли та яким чином їх будуть вивозити, вони досі не мають. Про життя людей в закритому Ухані та медичному центрі на Полтавщині, як живуть Нові Санжари, про які третій тиждень поспіль говорять не тільки в Україні та як самоізолюються українці в інших містах країни — слухайте в програмі «Саме там: і Ухань, і Україна».

Янголи, похилені в журбі жінки, давньогрецькі боги, домашні та екзотичні тварини. Минаючи скульптуру за скульптурою та читаючи імена і дати під ними мимохіть замислюєшся про життя тих, хто лежить під черговим каменем. Слава про когось із них дійсно дійшла до наших часів, а від когось залишилася тільки напіврозбірлива епітафія… Цього тижня ми побуваємо «Саме там» — на одному з найстаріших некрополів України — Личаківському цвинтарі.

На початок 2020-го року у тимчасово окупованому Криму незаконно позбавили волі за релігійними або політичними мотивами 90 українців. Всі вони або вже отримали вирок за сфабрикованими кримінальними справами або чекають на нього найближчим часом. Підконтрольна Кремлю кримська влада обвинувачує їх у шпигунстві, плануванні диверсій, державній зраді або участі в терористичних організаціях. Хто ці люди, чи сподіваються вони на обмін та які умови може висунути Москва за їхнє звільнення — слухайте в програмі «Саме там: Засуджені за кримським безаконням».

20 років тому смертна кара як найвища міра покарання зникла із українського законодавства. Смертні вироки виконували через розстріл у слідчих ізоляторах Києва, Одеси, Дніпра та Львова. Після скасування смертної кари за особливо тяжкі злочини українців почали засуджувати до довічного ув’язнення. Зараз у виправних колоніях та слідчих ізоляторах перебуває понад 1500 таких ув’язнених, 23 із них — жінки. До цього моменту президент України лише кілька разів скористався своїм правом на помилування таких засуджених — своїм указом він звільнив Ігоря Назаренка та Любов Кушинську. До того ж, у деяких випадках рішення Європейського суду з прав людини може допомогти вийти на волю довічно засудженому українцю. Як за часів незалежності розстрілювали людей за вчинення злочинів, як живуть зараз довічно ув’язнені та чи сподіваються вони на умовно-дострокове звільнення — слухайте в програмі «Саме там: Від страти до волі».

Проникнення у підземелля мегаполісів, підкорення висоток та подорожі до заборонених місць. Такий вид дозвілля, який зародився в Україні у 90-х, і досі популярний, і що цікаво — не тільки серед підлітків. Цього тижня ми дізнаємося, що мотивує людей опинитися «Саме там» — на межі небезпеки, в нетрях міста та в заборонених місцях.

На іншій стороні планети. За 14 тисяч кілометрів від нас сталася трагедія. Це не техногенна катастрофа, не війна, а жертви її - не тільки люди, або НЕ СТІЛЬКИ люди… А тварини. Кажуть, що планета протягом невеликого часу втратила мільярд живих організмів. Йтиметься про Австралію. За останні кілька тижнів ми почули багато про пожежі на цьому мабуть найбільш дивовижному континенті. Від панічних репортажів до запевнення, що ситуація в Австралії - штатна, а пожежі - явище сезонне. Цього тижня ми спробуємо розібратися, що відбувається «Саме там» — в охопленому вогнем Новому Південному Уельсі…

Колись різдвяні свята відзначали без феєрверків, перегляду новорічних фільмів, шампанського та дискотек. Але між тим веселилися не менше. У давнину народні гуляння проходили із щедрівками і колядками, які дійшли до нас із дохристиянських часів, і несуть у собі український культурний код. І хоча з тих пір, як вони виникли пройшли сотні, якщо не тисячі років, вони і досі популярні, а колядники ходять не тільки по хатах, а й по багатоквартирних будинках та галасними вулицями мегаполісів, приваблюючи увагу кожного хто проходить повз. Цього тижня в програмі «Саме там» ми спробуємо розібратися, як виникли колядки та щедрівки. Як колядують та щедрують в різних регіонах України та чим же така особлива українська колядка

Тільки на Закарпатті гастроексперти вирізняють дев’ять видів бринзи. Один із них — гуцульська овеча бриндзя, яку використовують як спецію до щоденних страв у Карпатах. Саме вона стала першим продуктом із географічним зазначенням в Україні. Досі її виробляють за давньою традицією під час сезону випасу овець на полонинах. Як живуть карпатські вівчарі у 21-му столітті, їхні будні на полонинах та чи є кому передати їм свої знання — слухайте в програмі «Саме там: Карпати, вівчарі і сир»

Згідно з останніми даними Польського Нацбанку, в державі перебуває 1 мільйон трудових мігрантів. І 9 з 10 таких мігрантів — українці. Та ж статистика вказує, що в середньому такі заробітчани працюють 7 місяців на рік, і цьогоріч їхні грошові перекази на батьківщину мають становити 12 мільярдів доларів. Ця сума еквівалентна кільком програмам МВФ. На ділі ж офіційна статистика щонайменше помилкова. По-перше, українців у Польщі набагато більше. По-друге, обчислення наших співгромадян за кордоном, як винятково заробітчан, — також хибне. В Україні (та й у Польщі також), звикли бачити українців, що переїхали у Варшаву, Краків, Гданськ та інші міста, — винятково як шукачів вищого заробітку. На ділі ж ситуація складніша. Цього тижня спробуємо дізнатися, як живеться «Саме там» — у Польщі -, тим, хто покинув українські терени.

За майже шість років війни на Донбасі сотні жінок стали жертвами насильства, в тому числі сексуального. Ймовірно, рахунок нерозкритих фактів подібних злочинів йде на тисячі. Журналістка Радіо НВ Ірина Лопатіна поговорила з колишніми бранками так званих «Л/ДНР» і правозахисниками про насильство на війні.

Людей, інфікованих ВІЛ, по всьому світу мешкає зо 37 мільйонів. За одними даними приблизно стільки, за іншими — удвічі більше померло від СНІДу з 80-х років. СНІД — Синдром набутого імунодефіциту — це фінальна стадія захворювання на ВІЛ. Після входження хвороби у цю стадію невдовзі настає смерть. Утім, якщо ВІЛ вчасно виявити і лікувати його, СНІД не матиме шансів уразити пацієнта. Тож жити із ВІЛ можна, а головне: жити — треба.

Тяжіння минулого впливає на наше сучасне життя. Українці в ХХІ-му столітті досі відчувають на собі вплив історичної травми Голодомору 1932−1933 років. Зменшення кількості дітей у родинах, пасивність, невміння планувати майбутнє, українофобія та підірвана довіра до влади. Така поведінка є відлунням геноциду, що відбувався в Україні майже 100 років тому. Коли може минути травма Голодомору, як охороняють пам’ять жертв геноциду його свідки та чи потрібна ця пам’ять сучасним школярам, вже четвертому поколінню після трагедії - слухайте в програмі «Саме там: Гірка спадщина Голодомору».

З липня 1953-го року на південь від демілітаризованої зони Корейського півострова розташовується Республіка Корея — капіталістична розвинена світська держава із однією із найбільш передових економік світу. На північ — бідна диктатура, затиснута санкціями, з офіційною державною ідеологією. Та найбільш закрита країна світу. Цього тижня про те, що відбувається «саме там» розкажуть ті, хто безпосередньо побував у Корейській Народно-Демократичній Республіці, у Північній Кореї.

Ми звикли сприймати нашу країну, як країну, яка пасе задніх. Якщо в державі або навіть у нашому щоденному побуті трапляється якась «зрада», ми говоримо: «авжеж, нічого іншого в Україні статися і не могло б». Масла у вогонь комплексу меншовартості підливають і різні міжнародні рейтинги, в яких ми розташовані на низьких місцях. Втім, попри все це, українці володіють багатьма передовими уміннями і знаннями. Як от наприклад — як підкорювати космос. Про це в програмі «Саме там: космос по-українськи» розкаже Богдан Амосов.