<p><p>1 листопада 1918-го року, в останні дні Першої світової війни, оволоділи Львовом і розпочали державотворчі процеси, які незабаром увінчалися проголошенням ЗахідноУкраїнської народної республіки. У той же час розпочалася польсько-українська війна. Листопадовий зрив — революція чи переворот? Чому він став чорним лебедем для поляків? Чи справді польсько-українська війна була останньою романтичною у Європі? Як західні альянти допомогли зруйнувати ЗУНР? І чому галицькі консерватори не змогли порозумітися із наддніпрянськими соціалістами, навіть після Акту Злуки. Про Перші Визвольні змагання на Галичині говорили історик Віталій Ляска та Іван Монолатій, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.</p></p>

<p><p>Після смерті Богдана Хмельницького Україна занурилася у період безладдя й взаємних війн, який історики назвали Руїною. Влада розпалася між кількома гетьманами, а Москва, Варшава й Стамбул змагалися за вплив. Одним із найяскравіших і водночас найсуперечливіших діячів тієї доби став Іван Брюховецький – &nbsp;гетьман, який уперше &nbsp;відвідав Москву, але згодом спробував вирватися з-під його влади. &nbsp;Чи варто його порівнювати із Януковичем? Чому ми можемо вважати Брюховецького першим українським популістом, який прийшов до влади? &nbsp;Наскільки Московські статті Брюховецького обмежували автономію України? І чи зрадив він московського царя? Про Україну доби Руїни говорили історик Віталій Ляска та Віктор Горобець, доктор історичних наук, дослідник козацької України.</p></p>

<p><p>У 1253 році галицько-волинський князь Данило Романович отримав корону і титул короля Русі. &nbsp;Наскільки цей крок справді наближав його до Заходу? Яким було місце Русі Данила у системі європейських держав середини XIII століття? &nbsp;Наскільки свідомо Данило вибудовував альтернативу ординському шляху, який обрав Олександр Невський? Коли і чому Московія перебрала на себе право говорити від імені “Русі”?</p><p>Хто був справжнім спадкоємцем Київської Русі: Королівство Русі Данила чи Володимиро-Суздальська земля, що стала Московією? Чому Олександр Невський став центральною постаттю російського історичного міфу, а Данило Романович залишився на периферії української пам’яті? Чи не є сьогоднішня війна — у певному сенсі — продовженням того ж самого цивілізаційного вибору XIII століття? Про постать Данила Романовича та його актуальність нині говорили історик Віталій Ляска та професор, доктор історичних наук Мирослав Волощук.</p></p>

<p><p>Що ми знаємо про останні десятиліття існування Речі Посполитої? Чи справді вона була failed state, як про це говорила тогочасна російська пропаганда? Як після першого поділу між сусідами у 1772-му році Річ Посполита намагалася вийти з підо російського впливу і намагалася реформуватися? Як Росія плодила політичну корупцію всередині суверенної держави? Чому поляки не чинили опору відвертій окупації своєї держави? І врешті як Катерина ІІ наказала остаточно ліквідувати Річ Посполиту, заявивши, що імперія лише «повертає собі російську спадщину»? Про три поділи Речі Посполитої на тлі аналогій до сучасності говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного &nbsp;університету імені Бориса Грінченка.</p></p>

<p><p>Які найдавніші випадки політичних вбивств відомі з історії? Чому в різні епохи суспільства то виправдовували, то суворо засуджували політичні вбивства? Чим політичний атентат відрізняється від терористичного акту? Чи дійсно політичні вбивства «ефективні» для тих, хто їх організовує? Чи справді Моссад такий ефективний? Як пам’ять про політичні вбивства впливає на сучасну політичну культуру? Про політичні вбивства у минулому та сьогоденні говорили історик ВІталій Ляска та &nbsp;Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка</p></p>

<p><p>У середині XIX століття Російська імперія мріяла розділити ослаблу Османську державу, а суперечка між православними та католиками &nbsp;за доступ до святинь у Єрусалимі стала іскрою, що запалила Кримську війну. Розгром турецької ескадри в Синопській бухті шокував європейців і примусив Британію та Францію об’єднатися проти російської агресії. Понад рік облоги Севастополя закінчився нищівною поразкою Росії: вона втратила флот на Чорному морі та &nbsp;понад сто тисяч військових. Однак, сучасна російська пропаганда каже, що все було інакше. Що втокмачують у голову росіянам і наскільки це далеко від реальності? Про міфи навколо Кримської війни говорили історик Віталій Ляска та Андрій Галушка, дослідник історії, автор книг про минуле України та Британії.</p></p>

<p><p>Новий випуск подкасту Це було вже, в якому Віталій Ляска та Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книги «Провісники Другої світової» аналізують події, які зрештою зробили можливою цю світову трагедію. &nbsp; </p></p>

<p><p>Ким був останній розстріляний бандерівець Іван Гончарук та які злочини прописували йому радянська влада? Чому односельці погодилися свідчити проти чоловіка? Що керувало ними у 1986–1987 роках, коли система вже тріщала по швах, а вони все ще брали участь у її каральному механізмі? Чому судді, які виносили смертний вирок Гончаруку, спокійно працювали вже в незалежній Україні, а зараз отримують пенсії понад 200 тисяч гривень? Про справу Івана Гончарука говорили історик Віталій Ляска та кандидатка історичних наук, представниця Інституту національної пам'яті на Волині Леся Бондарук</p></p>

<p><p>Чи історична пам’ять поляків зараз будується в опозиції до українців? Яку роль у формуванні української ідентичності відіграв досвід конфлікту з польським національним проектом? &nbsp;Наскільки польський націоналізм ХІХ століття був готовий до співіснування з українським? Наскільки взаємні образи минулого є наслідком імперської спадщини — як російської, так і австро-польської? Чи була Річ Посполита спільною республікою народів? І чому польські політики знають історію краще за українських? Про польсько-українські відносини “без Волині” говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного &nbsp;університету імені Бориса Грінченка</p></p>

<p><p>Новий випуск подкасту «Це було вже», в якому Віталій Ляска разом із істориком, культорологом, науковим працівником Інституту східноєвропейських студій на філософському факультеті Карлового університету в Празі Радомиром Мокриком говорять про те, як Москва століттями намагалася знищити українську ідентичність.&nbsp;</p></p>

<p><p>Як виглядала Америка на початку ХХ століття — і чи взагалі хтось тоді серйозно сприймав її як майбутню наддержаву? Як участь у Великій війні зробила із США світового лідера? Чому перед Другою світовою США провадили політику ізоляціонізму? Як &nbsp;після 1945 року США стали головними архітекторами нового світового порядку? Чому Америка перемогла у холодній війні? Що змінило 11 вересня 2001 року. І чи стане епоха Дональда Трампа символом завершення американської гегемонії. Про вплив США у світі говорили історик Віталій Ляска та Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова.</p></p>

<p><p>Чи мала Україна на початку 1990-х повний цикл ядерної зброї та могла її застосувати &nbsp;без Москви? Як вплинув Чорнобиль на антиядерні настрої 1990-х? &nbsp;Чому США будь-якою ціною вимагала безядерний статус України? Чи могла Росія змусити Україну до ядерного роззброєння без участі США та західної дипломатії? Чому попри схожі стартові умови після розпаду СРСР, Білорусь, Казахстан і Україна обрали різні моделі денуклеаризації? Наскільки компетентно діяли українські перемовники у процесі роззброєння – і чи справді вони мали простір для альтернативних рішень? Якою була б Україна як ядерна держава у 1994–2022 роках? Про відмову України від ядерної зброї та Будапештський меморандум говорили історик Віталій Ляска та Мар’яна Буджерин, старша наукова дослідниця Центру Белфера Гарвардської школи Кеннеді, авторка книжки “Бомба у спадок: розпад СРСР та ядерне розброєння України”</p></p>

<p><p>Чому поляки мають претензії за минуле лише до українців? А до тих же німців - ні! Нащо стабільній та економічно успішній Польщі &nbsp;така залежність від історії? Чи не перетворюється гіперчутливість Польщі до спільного минулого на джерело проблем для самих українців у Польщі? Як Катинь, російський злочин, змінилася на Волинь, у якій звинувачують українців? Чи президенство Кароля Навроцького ще більше ескалує відносини між українцями та поляками? Про це та інше говорили історик Віталій Ляска та Оксана Каліщук, докторка історичних наук, професорка Волинського національного університету імені Лесі Українки.</p></p>

<p><p>Чому після Ісламської революції 1979 року Ізраїль, який у 1950–70-х роках мав тісні зв’язки з Іраном, був оголошений “ворогом номер один”? Що лежить в основі ненависті іранців до Ізраїлю? Чи шиїтський Іран ладнає із сунітськими арабськими державами? Чи є загроза поширення ісламської революції із Ірану? Які внутрішні чинники можуть дестабілізувати іранський режим? Чого чекати від Росії, Північної Кореї, а головно Китаю у цій війні? Якими є сценарії розвитку війни &nbsp;між Іраном і Ізраїлем у найближчі місяці? Про те як минуле визначає теперешні дії Ірану говорили історик Віталій Ляска &nbsp;та Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка</p></p>