<p><p>Ким був останній розстріляний бандерівець Іван Гончарук та які злочини прописували йому радянська влада? Чому односельці погодилися свідчити проти чоловіка? Що керувало ними у 1986–1987 роках, коли система вже тріщала по швах, а вони все ще брали участь у її каральному механізмі? Чому судді, які виносили смертний вирок Гончаруку, спокійно працювали вже в незалежній Україні, а зараз отримують пенсії понад 200 тисяч гривень? Про справу Івана Гончарука говорили історик Віталій Ляска та кандидатка історичних наук, представниця Інституту національної пам'яті на Волині Леся Бондарук</p></p>

<p><p>Чи історична пам’ять поляків зараз будується в опозиції до українців? Яку роль у формуванні української ідентичності відіграв досвід конфлікту з польським національним проектом? &nbsp;Наскільки польський націоналізм ХІХ століття був готовий до співіснування з українським? Наскільки взаємні образи минулого є наслідком імперської спадщини — як російської, так і австро-польської? Чи була Річ Посполита спільною республікою народів? І чому польські політики знають історію краще за українських? Про польсько-українські відносини “без Волині” говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного &nbsp;університету імені Бориса Грінченка</p></p>

<p><p>Новий випуск подкасту «Це було вже», в якому Віталій Ляска разом із істориком, культорологом, науковим працівником Інституту східноєвропейських студій на філософському факультеті Карлового університету в Празі Радомиром Мокриком говорять про те, як Москва століттями намагалася знищити українську ідентичність.&nbsp;</p></p>

<p><p>Як виглядала Америка на початку ХХ століття — і чи взагалі хтось тоді серйозно сприймав її як майбутню наддержаву? Як участь у Великій війні зробила із США світового лідера? Чому перед Другою світовою США провадили політику ізоляціонізму? Як &nbsp;після 1945 року США стали головними архітекторами нового світового порядку? Чому Америка перемогла у холодній війні? Що змінило 11 вересня 2001 року. І чи стане епоха Дональда Трампа символом завершення американської гегемонії. Про вплив США у світі говорили історик Віталій Ляска та Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова.</p></p>

<p><p>Чи мала Україна на початку 1990-х повний цикл ядерної зброї та могла її застосувати &nbsp;без Москви? Як вплинув Чорнобиль на антиядерні настрої 1990-х? &nbsp;Чому США будь-якою ціною вимагала безядерний статус України? Чи могла Росія змусити Україну до ядерного роззброєння без участі США та західної дипломатії? Чому попри схожі стартові умови після розпаду СРСР, Білорусь, Казахстан і Україна обрали різні моделі денуклеаризації? Наскільки компетентно діяли українські перемовники у процесі роззброєння – і чи справді вони мали простір для альтернативних рішень? Якою була б Україна як ядерна держава у 1994–2022 роках? Про відмову України від ядерної зброї та Будапештський меморандум говорили історик Віталій Ляска та Мар’яна Буджерин, старша наукова дослідниця Центру Белфера Гарвардської школи Кеннеді, авторка книжки “Бомба у спадок: розпад СРСР та ядерне розброєння України”</p></p>

<p><p>Чому поляки мають претензії за минуле лише до українців? А до тих же німців - ні! Нащо стабільній та економічно успішній Польщі &nbsp;така залежність від історії? Чи не перетворюється гіперчутливість Польщі до спільного минулого на джерело проблем для самих українців у Польщі? Як Катинь, російський злочин, змінилася на Волинь, у якій звинувачують українців? Чи президенство Кароля Навроцького ще більше ескалує відносини між українцями та поляками? Про це та інше говорили історик Віталій Ляска та Оксана Каліщук, докторка історичних наук, професорка Волинського національного університету імені Лесі Українки.</p></p>

<p><p>Чому після Ісламської революції 1979 року Ізраїль, який у 1950–70-х роках мав тісні зв’язки з Іраном, був оголошений “ворогом номер один”? Що лежить в основі ненависті іранців до Ізраїлю? Чи шиїтський Іран ладнає із сунітськими арабськими державами? Чи є загроза поширення ісламської революції із Ірану? Які внутрішні чинники можуть дестабілізувати іранський режим? Чого чекати від Росії, Північної Кореї, а головно Китаю у цій війні? Якими є сценарії розвитку війни &nbsp;між Іраном і Ізраїлем у найближчі місяці? Про те як минуле визначає теперешні дії Ірану говорили історик Віталій Ляска &nbsp;та Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка</p></p>

<p><p>Як і коли виникла ідея створити ГУЛАГ? Скільки українців пройшли через радянські табори? Хто такі мінусники і повторники? Що таке “війна сук? І як українці перемогли кримінальних злочинців? &nbsp;Як членам українського підпілля вдалося організувати систему спротиву в умовах ГУЛАГу? До чого призвели повстання у таборах ГУЛАГу? І чи можна порівнювати радянські табори із нацистськими контаборами? Про ГУЛАГ і опір його в’язнів імперії зла говорили історик Віталій Ляска та &nbsp;Леся Бондарук, кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті</p></p>

<p><p>У травні 1926 року на розі вулиці Расін і бульвару Сен-Мішель у Парижі Самуїл Шварцбард випустив кілька куль у Симона Петлюру. Голова Директорії та головний отаман Армії УНР помер того ж дня у шпиталі. Як ми ми пам’ятаємо Симона Петлюру через 99 років після його загибелі? Чому до Симона Петлюри українці ставляться гірше, аніж до Скоропадського чи Грушевського? Як Петлюра із соціаліста став націоналістом? &nbsp;Чому і хто затаврував його антисемітом? І за що вбили Болбочана? Які наративи формувала радянська пропаганда навколо фігури Петлюри, і чому його ім’я стало частиною політичної тріади ворогів разом із Мазепою та Бандерою? Про постать Симона Петлюри говорили історик Віталій Ляска та &nbsp;Ігор Гирич, доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ.</p></p>

<p><p>Нещодавно, Мединський, голова російської делегації на переговорах у Стамбулі заявив &nbsp;«Ми не хочемо війни, але ми готові воювати рік, два, три – скільки б часу на це не знадобилося. Ми воювали зі Швецією 21 рік. Як довго ви готові воювати?». Що мав на увазі Мединський, кажучи про Північну війну XVIII століття? Як Московське царство стало Російською імперією? &nbsp;Як Кремль модернізував державу через війну і чи є така небезпека зараз? Чи без козаків та інтелектуалів Московія стала б однією із най потужніших держав Європи? І як подолати жагу Росії вічно воювати? Про це говорили історик Віталій Ляска та Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, дослідник військово-політичної та соціальної історії козацької України.</p></p>

<p><p>Чому 1947 рік — рік розділу Британської Індії на Індію та Пакистан — не став початком мирного співіснування двох нових держав? Як сталося, що вже через 24 роки після здобуття незалежності, у 1971 році, Пакистан втратив половину свого населення разом із Східним Пакистаном (нинішнім Бангладешем)? Яку роль у протистоянні навколо Кашміру відіграли великі держави — СРСР, США та Китай — і яким чином ця війна перетворилася з регіонального конфлікту на мікромодель Холодної війни? Чи є сучасне ядерне стримування між Індією та Пакистаном надійною гарантією миру — чи, навпаки, воно підвищує ризик катастрофи через людський чинник або технічну помилку? І яке відлуння для України має постійний конфлікт між Індією та Пакистаном? Про безпекову ситуацію у Південній Азії крізь призму історії говорили історик Віталій Ляска Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.</p></p>

<p><p>Цьогоріч минає 80 років із дня закінчення Другої світової війни. Однак, в Україні досі триває конфлікт памʼятей про Другу світову — з одного боку говоримо УПА, з іншого – Червону армію? Чи можливо об’єднати ці наративи без спрощення й перекручення історії? Ким були червоноармійці: визволителями чи окупантами? &nbsp;Чому світ досі не бачить українців серед переможців над нацизмом? Як у Радянському Союзі формувалася офіційна версія Другої світової, і чому навіть самі ветерани часто не впізнавали себе в тій “історії”? У чому радянська модель пам’яті відрізнялася від світової, і чому Україна так довго залишалася в її рамках? Як саме Росія використовує її памʼять, щоб виправдати нову війну, і як Україні цьому протистояти? Про український вимір Другої світової війни говорили історик Віталій Ляска та Владислав Гриневич, доктор політичних наук.</p></p>

<p><p>Де межа деколонізації? І хто має бути суддями у цьому процесі? За що хейтять Винниченка і що ми втратимо, якщо позбудемось його? Чи були українські радянські літератори слугами режиму? Які стратегії виживання обрали в часи Великого терору? Що не так із терміном “Розстріляне відродження”? Як МОН хоче знищити українську літературу у школах? Про українську літературу ХХ століття та теперішню деколонізацію говорили історик Віталій Ляска та Віра Агеєва, &nbsp;докторка філологічних наук, професорка Києво-Могилянської академії.</p></p>

<p><p>Ким був Володимир Винниченко для України: одним із лідерів національної революції чи людиною, яка пішла на компроміс із більшовиками? Чому він порівнював себе із Шевченком? Що для Винниченка було важливішим: соціальне чи національне? За що він не любив Петлюру, Грушевського та Скоропадського? &nbsp;Чому після обрання головою Директорії у листопаді 1918 року Володимир Винниченко вже за кілька місяців фактично самоусувається від керівництва УНР і емігрує за кордон? І чи варто розділяти Винниченка-політика і Винниченка-літератора? Про політичні і літературні пошуки Володимира Винниченка говорили історик Віталій Ляска та Олександр Кучерук, &nbsp;завідувач відділу Національного музею історії України.</p></p>

<p><p>Тридцять років тому США закликали Україну не поспішати з незалежністю, а згодом — добровільно віддати ядерну зброю в обмін на гарантії, які виявилися запевненнями. Чому США наполягали на повному ядерному роззброєнні України в 1990-х роках? &nbsp;Наскільки глибоко США були залучені в економічні та політичні трансформації України у 1990-х роках? Як Вашингтон реагував на події Помаранчевої революції 2004 року? Чому адміністрація Обами після анексії Криму та початку війни на Донбасі обмежувалася переважно “нелетальною допомогою”? Чи має США послідовну, довгострокову стратегію щодо України, чи кожна адміністрація — Обами, Трампа, Байдена — діє ситуативно? Про американсько-українські відносини говорили історик Віталій Ляска та Олег Машевський, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.</p></p>

<p><p>Як Павло Скоропадський прийшов до влади у квітні 1918-го? &nbsp;Чи була ця зміна необхідною відповіддю на політичну кризу, чи радше результатом амбіцій, недовіри й розколу всередині українського табору? Чому гетьман, який запропонував порядок і реформи, не здобув народу? Що саме прирекло режим Скоропадського — зовнішні обставини, внутрішні чвари чи брак національного ґрунту? Чи була Україна готова до консервативної моделі державотворення? Про те, як гетьман Павло Скоропадський врятував Україну від політичного та економічного колапсу розмовляли історик Віталій Ляска та та Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України</p></p>

<p><p>Як Європа вийшла з &nbsp;першої масштабної ранньомодерної бійні - Тридцятилітньої війни? Що саме змінила Французька революція в уявленні про війну — і чому “народ” став не просто жертвою, а рушієм бойових дій і політичних змін? Чому США, не беручи участі в російсько-японській війні, змогли вийти з неї одним із головних переможців? Чому Перша світова не стала “війною, що завершить усі війни”, а навпаки — створила ґрунт для ще страшнішого конфлікту? Чи можна вважати Другу світову війну справді завершеною, якщо її підсумки досі визначають політичні альянси, кордони і ставлення до сили? Що важливіше: перемога у війні чи мир на своїх умовах? І чи здатне людство навчитися закінчувати війни так, щоб більше не починати нових? Про це історик Віталій Ляска говорив із блогером Іллею Чедолумою, доктором філософії у галузі історії</p></p>

<p><p>Як Дональд Трамп зміг перетворити свою постать на ідеологічний бренд? Чому американські євангеліки підтримують його, попри моральні суперечності та розрив із традиційними християнськими цінностями? Наскільки глибоко трампізм вкорінився у політичній культурі США — і чому його вплив відчувається далеко за межами Америки? Чи існує «трампізм на експорт» — і якщо так, то хто його наслідує у Європі? Чи є в трампізмі лише загроза демократії, чи й виклик, що змушує її оновлюватися? Про ідеологію трампізму говорили історик Віталій Ляска та архімандрит Кирило Говорун, доктор філософських наук, професор Університетського коледжа Стокгольма</p></p>

<p><p>Європейський Союз десятиліттями розширював свої кордони, але чому зараз цей процес майже зупинився? Великі хвилі інтеграції допомогли об’єднати континент чи лише загострили розрив між «старими» та «новими» членами? Чому після вступу Хорватії у 2013-му перспектива розширення стала ледь не примарною? Чи здатні Україна, Молдова та Балкани вдихнути нове життя в європейську інтеграцію? І як Євросоюз подолає виклики нового розширення? І врешті російсько-українська війна стане початком європейської єдності чи консолідує ЄС? Про історію Європейського Союзу говорили історик Віталій Ляска та &nbsp;Ігор Тодоров, професор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук</p></p>