Краще відвертий докір, ніж нещира любов.” Щирість краща за лестощі. Любов, яка не говорить правду, не спасає, а шкодить. Справжня дружба не мовчить, коли бачить небезпеку. Еф. 4:15 – “Говоріть правду в любові”.

«Як пес повертається до своєї блювотини, так і нерозумний повторює своє безглуздя.» (Притчі 26:11) У Біблії нечасто зустрічаються такі жорсткі образи. Але тут автор навмисно шокує — щоб ми прокинулися. Бо як тільки людина починає виправдовувати своє повернення до старих гріхів або способів мислення — Бог малює їй цю огидну картину: собака, що повертається до того, що щойно вивергла.

Колись листи були єдиним способом передати думки, почуття, добру звістку або настанову. Щоб лист дійшов — потрібен був хтось, хто його понесе. Іноді лист проходив сотні кілометрів, через небезпеку, бурі, холод, розбійників — але все заради того, щоб повідомлення дійшло до адресата. Сьогодні ми отримуємо повідомлення миттєво — але чи не втратили ми цінність самого послання?

Бог хоче, щоб ми вміли чекати свого часу, бути вірними у своєму місці і не намагались виглядати більшими, ніж ми є. Справжня велич не в тому, щоб підняти себе, а щоб дозволити Богові підняти тебе в Його час.

Справжня сила людини не завжди помітна з першого погляду. Неємія — чоловік, який мав високу посаду при царі, але найбільша його битва була не за владу, а за стіни Божого міста. Він плакав, молився і діяв, коли інші лише зітхали. Його сила — у поєднанні молитви та дисципліни. У новій рубриці Сторінками Біблії ми познайомимось із особливими людьми, чиє серце і боротьба можуть надихнути нас сьогодні. Починаємо з Неємії — людини, яка навчила: молитва без дії безсила, а дія без молитви пуста.”

“Справжня сила людини не вимірюється в мирний час, а проявляється у день випробувань. Але найбільший ворог цієї сили — не буря, а лінь, яка непомітно підточує нас щодня. Тому тренуйся духовно, фізично й емоційно сьогодні, щоб завтра встояти в штормі.”

Залежність завжди починається з обіцянки свободи, але закінчується кайданами. Біблія каже: «Усе мені можна, але ніщо не повинно мною володіти». Справжня свобода — не в тому, щоб робити все, що заманеться, а в тому, щоб жити під владою Христа, Який один не робить рабами, а дає життя.

Ми живемо у світі, де алкоголь рекламують як символ успіху, відпочинку, радості. Але Притчі 23 кажуть: «Навіть не дивися на вино, як воно червоніє… бо воно вкусить, як змія, і вжалить, наче гадюка» (Пр. 23:31-32). Вино не є другом, а замаскованим ворогом.

Один із найважливіших дарів християнина – чути голос Божий. Але як розпізнати його серед шуму цього світу?

Незалежність — це боротьба народу за свободу бути самим собою. Це нагадування про ціну: кров, жертви, покоління, які не здалися. Це гордість і відповідальність водночас.

Найбільші перемоги або поразки починаються в серці та думках. «Задуми серця людини – це глибокі води, але розумна людина вміє їх вичерпати» (Притчі 20:5). Розумна людина вміє вичерпати — той, хто вчиться дивитися на себе і своє серце через Божу мудрість.

Чи був у вас момент, коли ви ретельно планували щось… але все пішло зовсім не так, як хотілося? Як ви зазвичай реагуєте, коли життя раптово змінює ваші плани? Що для вас важливіше: чітко йти за планом чи вміти швидко підлаштовуватися?

Ми зібрали ряд незручних, непростих запитань до ведучого програми «Сторінками Біблії», які багато хто хотів би озвучити, однак не наважуються

У кожного з нас бувають моменти коли ми шукаємо захисту від небезпеки, тривоги, страху або невизначеності. але куди ми тікаємо в такі моменти? Цей вірш нагадує що праведник тікає до імені Господа, а не до обставин, грошей, людей чи логіки.

Друг любить за всякого часу…” (Притчі 17:17 Не лише тоді, коли все добре. Не тоді, коли зручно. А завжди — у радості, буднях, поразках і святкуваннях. Як бути таким другом?

«Стримана людина краща за хоробру, і хто володіє собою, сильніший від того, хто завойовує міста.» Людина, яка контролює свій гнів, емоції, мову, бажання, — сильніша за того, хто може завоювати армію.

Ми живемо в час, коли зовнішній успіх цінується вище, ніж внутрішній стан. Але Бог оцінює людину по-іншому. 15-й розділ Притч — це дзеркало, в яке кожному з нас варто подивитись. Тут говориться про мудрість, мову, внутрішній стан, вибір шляху і, що важливо — моральний характер.

Є путь, що здається людині простою, та кінець її — то путь до смерти." (Укр. переклад Огієнка) Це не просто моральна порада — це експозиція людського серця: ми часто помиляємось у власному виборі, навіть коли впевнені, що праві. Роздуми навколо цього тексту можуть стати закликом до покаяння, смирення і довіри до Божої мудрості.

Світ говорить: «Любов – це давати свободу» Біблія каже: «Любов – це формувати через істину і дисципліну»

"Отже, кожен, хто слухає ці Мої слова й виконує їх, подібний до чоловіка розумного, який побудував свій дім на скелі. І полив дощ, і розлилися ріки, і повіяли вітри, і натиснули на той дім, і він не впав, бо був заснований на скелі. А кожен, хто слухає ці Мої слова й не виконує їх, подібний до чоловіка нерозумного, який побудував свій дім на піску. І полив дощ, і розлилися ріки, і повіяли вітри, і натиснули на той дім, і він упав, і велике було його падіння." Цей текст є прекрасною ілюстрацією того, як важливо не лише чути Слово Боже, але й жити згідно з ним. На початку нового року ми можемо задуматися над тим, на якому фундаменті будуємо своє життя.