Дізнайтеся, які існують галузі психології та як вони допомагають зрозуміти людей і їхню психіку. У відео ми розглядаємо загальну та диференціальну психологію, психологію праці, соціальну, педагогічну та інші напрями. Пояснюємо, як психологія виникає з реальних проблем і життєвих потреб людини. Ви дізнаєтеся, як знання про психіку можна застосувати у повсякденному житті та роботі. Це відео для всіх, хто хоче краще розуміти себе, інших і навколишній світ.
https://www.youtube.com/@Social-Studies-UA
Що таке психологія? Як виникла ця наука і чому її називають «розумним словом про душу»? У цьому відео ви дізнаєтеся, що таке психіка, чим вона відрізняється від свідомості, навіщо людині свідомість і чому кожен із нас — трохи психолог. Простими словами розповідаємо, як народилася психологія, що вона вивчає і чому ця наука залишається найлюдянішою серед усіх наук.
https://www.youtube.com/@Social-Studies-UA
Ірвін Ялом — один із найвідоміших психотерапевтів сучасності. Його книги «Коли Ніцше плакав» і «Шопенгауер як ліки» читаються як романи, але водночас відкривають двері у світ екзистенціальної психології. У цьому відео ми поговоримо про головні ідеї Ялома: свободу, смерть, сенс життя та людські стосунки. Чому його твори допомагають не лише зрозуміти себе, а й прожити важкі моменти по-іншому?
Чому фрази «лише сьогодні», «залишився останній товар» чи «обмежена серія» змушують нас діяти негайно? Це все — робота принципу дефіциту. Наш мозок цінує те, що обмежене або недоступне, навіть якщо воно не має великої реальної цінності.
Ви коли-небудь замічали, як слова, зображення чи навіть запахи можуть підсвідомо впливати на ваші рішення? Це і є ефект праймінгу. Наш мозок отримує підказки ще до того, як ми усвідомимо вибір, і маленькі натяки можуть змусити нас говорити, думати або діяти певним чином.
Чи помічали ви, як маленьке прохання може призвести до величезних рішень? У цьому відео ми розповімо про ефект «нога в дверях», психологічний феномен, який показує, як одне маленьке «так» легко перетворюється на велике.
Вас колись ставили у незручне становище? Наприклад, просили щось абсолютно абсурдне, а коли ви відмовлялися — пропонували «менший» варіант, і ви вже погоджувалися? Це і є психологічний трюк «Не в двері, так у вікно» або ж «Door in the Face». У цьому відео ми розберемо, як працює ця стратегія, чому люди на неї ведуться і як її використовують у переговорах, продажах та навіть у побуті.
Ритуали — це не лише стародавні обряди чи святкові церемонії. Щоденні звички, маленькі ритуали на роботі, вдома чи у колективі допомагають нам впоратися зі стресом, концентруватися і відчувати стабільність у житті. У цьому відео ми розкажемо, чому ритуали важливі для психологічного здоров’я, як вони впливають на мозок та емоції, і як використовувати їх ефективно, щоб покращити своє життя.
Чому під час кризи ми починаємо шукати віру? Коли світ навколо руйнується, люди часто тягнуться до релігії, гороскопів чи навіть конспірології. У цьому відео ми розберемо, чому наш мозок так влаштований, яка користь від віри у важкі часи та чим небезпечні ілюзії, коли ми хапаємося за будь-яке пояснення.
Ми часто чуємо фрази на кшталт: «Усі чоловіки хочуть…» або «Жінки завжди думають…». Звучить так, ніби мільйони різних людей мають одну спільну голову й одну думку. Це і є психологічна помилка, відома як групова атрибуція та персоніфікація групи. У цьому відео ми розберемося, чому мозок так любить узагальнювати цілу групу до рівня однієї особистості, яку шкоду це приносить і як перестати робити такі хибні висновки.
Знаєте, чому втратити тисячу гривень болить сильніше, ніж знайти тисячу гривень радує? Чому ми боїмося ризикувати, навіть коли математично це вигідно?
Все просто: наш мозок сприймає втрати вдвічі сильніше за виграші! Це відкриття принесло Нобелівську премію і називається Теорія перспектив.
Буває, що ми тримаємося за речі, які давно не приносять радості чи користі: роботу, яка виснажує, відносини, що втратили сенс, чи навіть підписку, яку ми вже не використовуємо.
Чому так відбувається? Це — ефект втоплених витрат. Наш мозок змушує нас не відпускати минуле, бо ми вже вклали у це час, гроші чи енергію.
Ви коли-небудь приймали важливе рішення, спираючись лише на досвід одного знайомого?
«Моя подруга сказала, що ця країна нудна, отже, туди їхати не варто»…
«Колега порадив не інвестувати, бо в нього не вийшло — значить, і в мене теж не вийде»…
Це класичний приклад когнітивного упередження, яке називають Biased Sampling або «мала вибірка». Ми схильні робити великі висновки на основі маленьких шматочків інформації. Але досвід однієї людини — ще не істина.
Чому будь-який ремонт триває довше, ніж ви думаєте? Чому диплом здається «справою на місяць», але затягується на пів року? Вся справа у психологічній пастці, яку науковці називають помилка планування (Planning Fallacy).
Ви коли-небудь ловили себе на думці, що після маленького подарунка чи послуги відчуваєте обов’язок «віддячити»? Це працює норма взаємності — один із найсильніших психологічних механізмів.
Чому у натовпі ми раптом стаємо іншими людьми? 🤔
Спокійний офісний працівник може кидати каміння на протесті, а скромний сусід — раптом танцювати до ранку на фестивалі. Це не магія, а психологічний феномен під назвою деіндивідуація.
Розбираємо психологічне явище персоналізації (інтерналізації) — схильність приписувати собі провину за події, які від нас не залежать.
Це одна з найпоширеніших когнітивних помилок мислення, що впливає на самооцінку, тривожність і стосунки з іншими.
Чому ми завжди уявляємо найгірший варіант розвитку подій? Чому після однієї помилки здається, що життя зруйноване? У цьому відео ми розбираємо катастрофічне мислення — когнітивне спотворення, яке змушує нас очікувати катастрофу навіть там, де її немає. Це явище також називають катастрофізацією, упередженням катастрофізації або ефектом збільшення (magnification).
Розбираємо одне з найпоширеніших когнітивних упереджень — чорно-біле мислення (або дихотомічне мислення). Чому наш мозок часто ділить усе на "все або нічого", "успіх або провал", "я хороший або нікчемний"? Як це спотворює наші рішення, самооцінку та спілкування з іншими?
Розбираємо один із найцікавіших когнітивних упереджень — упередження статусу-кво. Чому ми схильні залишатися в токсичних стосунках, не міняти роботу або голосувати за “старе, перевірене”? Навіть якщо логіка підказує протилежне?