«Правозахисна спільнота в Україні під час війни: як ми змінюємося» — так називається дискусія, що відбулася 15 листопада в «Єрмилов-центрі» за участі правозахисників, військовослужбовців і лідерки ЛГБТІК+-спільноти. Подію організували громадська організація «Символ» і Центр прав людини Zmina. Захід став частиною публічної програми виставкового проєкту «Покажіть свої документи...», присвяченого переосмисленню документування як інструмента збереження людської гідності під час війни. Учасники дискусії обговорили, як повномасштабна війна змінила сутність правозахисної діяльності — від традиційного моніторингу та адвокації до щоденної роботи з документування воєнних злочинів, взаємодії з прифронтовими громадами, а також підтримки переселенців і мобілізованих. Кого залучили до дискусії, на яких напрямах своєї діяльності нині фокусуються правозахисники і що їх тривожить у комунікації влади із цивільними, військовослужбовцями, громадськими активістами й національними та сексуальними меншинами — про це запитали в проєктної менеджерки Центру прав людини Zmina Ірини Юзик.

У п’ятницю, 14 листопада, окупанти з тимчасово захоплених територій на відстані 145 кілометрів запустили реактивну керовану авіаційну бомбу по Лозовій, ідеться у повідомленні обласної прокуратури. Пошкоджень зазнали два десятки будинків, зокрема багатоповерхівки, а також будівлі підприємства з виготовлення пам’ятників і складські приміщення фермерського господарства. Тоді постраждав 59-річний чоловік. Згодом, уночі проти 15 листопада, по Лозовій здійснили ще одну атаку кількома безпілотниками. Ударів завдано по об’єктах критичної інфраструктури. Це спричинило нові вимкнення тепла та світла для населення. Наступного дня Лозівщина зазнала нового удару. У суботу, 15 листопада, армія агресора атакувала селище Лиманівка Лозівського району. За інформацією начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, пошкоджено енергомережі. Як сказав голова Лозівської міської територіальної громади Сергій Зеленський, російська армія наполегливо б’є по критичній інфраструктурі та залізниці, через що населення чи не щодня опиняється без тепла, електрики й зі слабким тиском води. Як удається відновлювати електрику й теплопостачання для лозівців і чи потребують комунальники й енергетики додаткового обладнання для ремонту пошкодженого — про це поговорили в етері Радіо «Накипіло». На зв’язку зі студією був перший заступник міського голови Лозової Олександр Жидков.

Троє загиблих, щонайменше 15 людей зазнали поранень, серед них — четверо дітей. російська армія приблизно о другій годині ночі атакувала Балаклію. Як розповіли в пресслужбі Харківської обласної прокуратури, окупанти завдали ударів двома «Іскандерами» по центру міста. Влучання сталися у спальний район міста. Точну модифікацію нині встановлюють фахівці. Пошкоджено балкони квартир у дев’яти- та п’ятиповерхових житлових будинках, дитячий садок, приватний будинок і легкові автомобілі. Як розповів у ранковому зведенні начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, загинули два 70-річні чоловіки та 57-річний балаклієць. Серед потерпілих — три 34-річні, 61-річний, 36-річний і 37-річний чоловіки, 70-річна жінка й дівчата віком 12, 14, 15 і 17 років. росіяни почали бити по Ізюмщині звечора. Спочатку Ізюмська міська військова адміністрація о 22:28 повідомила про вибух у громаді, згодом — про часткове знеструмлення і небезпеку ударних дронів. О 22:47 про повне знеструмлення інформувала і Балаклійська громада. Нині в Балаклії триває відновлення електрики й тепла. Про це в етері Радіо «Накипіло» розповів начальник МВА Віталій Карабанов.

У Харкові Ярина Цимбал, дослідниця українського авангарду, або «наших 20-х», як вона називає цей період, повертає роман Майка Йогансена «Югурта» зі збереженої російської версії до українського оригіналу, як його написав автор. Про майже детективну історію повернення втраченої оригінальної версії твору за майже 90 років після його виходу у світ, а також про реконструкцію авторського тексту — Леб’яже озеро, дерзку траву та інші цікавинки — пані Ярина розповіла в програмі «Накипіло з Філіппом Диканем».

Герой цього випуску «Харківських історій» — засновник і перший ректор двох політехнічних вишів (харківського й київського), видатний механік, інженер та організатор науки, а також розробник вищої професійної освіти в російській імперії Віктор Львович Кирпичов (8 жовтня 1845 — 20 жовтня 1913). Людина із сім’ї військового інженера, де всі його брати були військовослужбовцями, він розпочинав таку саму кар’єру, але змінив її на цивільну — і став генералом, хоч і, на відміну від трьох братів, єдиним невійськовим. Усе життя Кирпичов займався точними науками й організацією виховання високоосвічених спеціалістів-інженерів, але не був сухарем: наполягав, що інженер повинен мати розвинену уяву, бо інакше буде не інженером, а ремісником. Про видатну постать Віктора Кирпичова поговорили з гостем програми «Харківські історії» — начальником методичного відділу й доцентом катедри українознавства, культурології та історії науки НТУ ХПІ Сергієм Радогузом

Дебют у «Неспішному ранку»: перша книжка письменниці Жені Шульги, що вийшла у видавництві «Ранок» і є спільним проєктом «Ранку» й простору української дитячої книги «БараБука». «Супермен у капцях» — історія про родину, емпатію і вміння по-справжньому чути й бачити того, кого любиш. Хто такий цей супермен і чому він у капцях? Де приховалася інклюзія і чому вона важлива для дітей та дорослих? Розмовляли з авторкою Женею Шульгою. Її книжка народилась як відповідь на запитання близької людини й говорить із дітьми та їхніми дорослими про те, як улаштовано цей світ.

Інклюзивна книжка, яка є соціально важливою ініціативою. «Диваки моєї школи» — цілком реалістична історія з пізнавальними елементами. Про прийняття інакшості в собі та інших на прикладі персонажа Петрика Їжака — другокласника, який приходить до нової школи. У чому інклюзія книжки? Як написати історію для дітей про інклюзію? На що потрібно зважати, щоб не перейти на повчальний тон? Говорили з авторкою — письменницею-казкаркою Анастасією Лавренішиною.

Тридцять дев’ять ворожих цілей за один день. Їхній результативності на фронті позаздрить чимало великих підрозділів. Вони — одне з найменших, але водночас одне з найефективніших з’єднань, яке сьогодні нищить ворога. Наш новий випуск про групу спеціального призначення «Гострі картузи» 2 окремого загону «Омега» Нацгвардії України. Цей підрозділ родом із Харкова та складається суто з добровольців. Один із засновників «Гострих картузів», Антон Спіцин, загинув у лютому 2025 року. Його брат Олександр із побратимами продовжують боротьбу. Віднедавна до «Гострих картузів» приєдналася доброволиця Марина Воронцова — переселенка, що 2014 року виїхала з окупованої Луганщини, волонтерила в Харкові, а тепер відповідає за забезпечення і медицину «Картузів». Отже, це репортаж із Покровського напрямку фронту. Рушаймо.

Харківські науковці з Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України разом з іноземними колегами проводять дослідження для Великого адронного колайдера — навіть сьогодні, під час війни. Проєкт «Горизонт», розпочатий у перші дні повномасштабного вторгнення, добігає кінця; дослідники працюють уже для наступної версії колайдера. Про «андеграундні» розробки та найсучасніші винаходи харківських науковців світового рівня, а також про реакцію міжнародної спільноти в програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» поговорили з директором Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України, академіком НАН України та професором Борисом Гриньовим, докторкою філософії Тетяною Сібілєвою та доктором технічних наук і професором Андрієм Бояринцевим.

Громадські організації закликають владу не ухвалювати законопроєктів, які можуть повернути російську мову в освіту й публічний простір. Державна служба з етнополітики та свободи совісті розіслала на погодження міністерствам і відомствам законопроєкт, який уносить небезпечні зміни в закони про державну мову та національні меншини України. Про це йдеться в оприлюдненій заяві на Порталі мовної політики. «Законопроєкт грубо втручається у закон про державну мову, штучно вносячи в нього зміни про захист національних меншин, передбачає застосування мови меншин замість української у сферах надання послуг, спортивних змагань, у наукових виданнях і конференціях. До того ж ідеться аж ніяк не про угорську, румунську чи польську мови, а про інші, передусім російську», — кажуть представники громадськості. Також законопроєкт передбачає зміни до Закону «Про національні меншини (спільноти) України», зокрема робить необов’язковим застосування державної мови під час виступів на засіданнях місцевих рад або інших офіційних заходах влади. Громадськість просить не допустити «російського наступу на українську мову». Серед підписантів відкритого звернення до народних депутатів України є і харківські організації. Як імовірні пропозиції нового законопроєкту можуть позначитися на мовній ситуації в Україні, зокрема в Харкові, — говорили в етері Радіо «Накипіло».

1. Як Харків пережив перший блекаут восени. 2. Операція «Мідас»: корупційний скандал в енергетиці. 3. Інфраструктура Лозової під ударом. 4. Четверта річниця Ігоря Терехова на чолі Харкова.

«Фотоархів УФТІ: діалог часу» — фотовиставка, присвячена історії одного з найпотужніших наукових центрів країни — Українського фізико-технічного інституту (нині це Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»). Вона працює у Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка. На виставці представлено колажі, що поєднують старі й сучасні зображення корпусів УФТІ та світлини видатних науковців, які працювали в інституті: Ландау, Капиці, Вальтера, Синельникова. А за допомогою інтерактивного екрана можна подивитися фото, зроблені в 1920–1960-х роках. Про виставку, а також про те, що ще цікавого готують хранителі історії УФТІ, у програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» поговорили з представниками музейного сектору ННЦ ХФТІ: керівницею Іриною Споденець, науковим працівником В’ячеславом Грековим та екскурсоводом Володимиром Дятковим.

Майк Йогансен — один із найяскравіших прозаїків і поетів епохи Розстріляного відродження, або «наших 20-х», як уважає доречнішим називати цей період його дослідниця Ярина Цимбал. Та й людиною Йогансен був далеко не пересічною: поліглот і ерудит, гуморний, спортивний, бешкетний, богемний — чимало сучасників писали, що захоплювалися ним, а то й закохувались у нього. Якщо вже проводити логіку назви того покоління як відродження, то Майк Йогансен, мабуть, найбільше скидався на героїв власне епохи Відродження, іще того, європейського. Про непересічну постать Майка Йогансена на честь 130-річчя із дня його народження у програмі «Харківські історії» поговорили з дослідницею «наших 20-х» та українського авангарду Яриною Цимбал.

У Богодухівському районі запрацювала група оперативного реагування Національної поліції. Це спеціально підготовлений підрозділ, який повинен максимально швидко реагувати на події, що становлять загрозу життю, здоров’ю чи майну людей, а також на будь-які порушення громадського порядку. Про перший тиждень роботи Богодухівської групи оперативного реагування розповів заступник начальника управління превентивної діяльності ГУ НП в Харківській області Євген Волошин.

В Ізюмі з кінця жовтня вихованці одного з місцевих ліцеїв відвідують гуртки та позашкільні заняття, щоб надолужити освітні втрати. У місті для них створили найбільший безпечний простір — підземний освітній осередок з інтерактивними навчальними зонами, класом інформатики, бібліотекою і спортивним майданчиком. Його облаштувала команда благодійного фонду savED за фінансової підтримки українських приватних компаній і меценатів із Німеччини. Яких пошкоджень зазнав ліцей в Ізюмі внаслідок окупації та обстрілів, скільки часу забрало відновлення і хто до нього долучився — говорили в етері Радіо «Накипіло». На зв’язку зі студією були: учні ліцею Катерина Бєлкіна й Іван Пастельник, заступниця директора ізюмського ліцею і тьюторка освітнього простору «Вулик» Олена Ліщенко, а також співзасновниця БФ savED Анна Пуцова.

Днями російські війська прорвали кордон у районі села Бологівка Дворічанської громади на Куп’янщині. Цей населений пункт тривалий час перебуває у сірій зоні. Як повідомив командир спецпідрозділу ГУР «Кракен» Костянтин Немічев, російські окупанти можуть продовжити наступальну операцію на цьому напрямку. На його думку, одна із цілей може полягати в намірах об’єднати угруповання російських бойових сил у Вовчанську та Дворічній. Про ситуацію на фронті говорили в етері з командиром спецпідрозділу ГУР «Кракен» Костянтином Немічевим.

На Харківщині й далі відновлюють енергосистему після масованої атаки вночі восьмого листопада. До громад поступово повертають світло й тепло. Через нові удари ситуація у Лозовій залишається складною: більшість котелень не працює, повідомив міський голова Сергій Зеленський. Уранці 12 листопада російський агресор ударив дронами по Харкову: три безпілотники атакували Холодногірський район. Пошкоджено приватний будинок і логістичне підприємство. За графіками подачі світла й води живуть у Слобожанському Чугуївського району. Цей населений пункт утворився навколо Зміївської ТЕС і живиться від неї. Разом із ТЕС восьмого листопада зупинилася подача тепла й води до багатоповерхівок. Як зробити місто менш енергозалежним і що робить влада, щоб люди не залишалися без тепла, — в етері Радіо «Накипіло» розповів слобожанський міський голова Дмитро Діхтяр.

Гостем нової серії подкасту «Згідно-відповідно» став Євгеній Холодницький, ветеран російсько-української війни, а в минулому — пілот FPV-дронів підрозділу Sky Monsters 13 БрОП «Хартія». Про шлях після поранення, протезування, ставлення до мобілізації та життя на пенсії у 23 роки. Про це й не тільки — у розмові Євгенія Холодницького з Олександром «Рибкою» Кудем на Радіо «Накипіло».

Становлення більшовицької влади в місті, її безпорадність попервах і жорстокість, знищення церков, оборудки совєцьких чиновників, становлення репресивних органів — «катознавство», як говорив Едуард Зуб, історик і зниклий безвісти військовослужбовець. «Харків. Хрести. Хмарочоси» — під такою назвою у видавництві Олександра Савчука вийшли його статті про Харків 1920-х — початку 1930-х. Розповісти про книгу й поговорити про Едуарда Зуба до програми «Накипіло з Філіппом Диканем» завітали видавець Олександр Савчук та упорядниця книжки, авторка передмови,начальниця Другого міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Марія Тахтаулова.

Олена Павлова — авторка культурного проєкту «Кіт Інжир», чуттєва й життєствердна поетка. У Харкові вона презентує збірку «Світлочутливі», над оформленням якої працював харківський дизайнер Олексій Чекаль. Стосунки з містом у поетки давні й надійні, проте саме після повномасштабного вторгнення Олена почала дедалі більше проєктів реалізовувати тут. Каже: Харків як каштан, який хочеться покласти до серця.