Це відбулося в Херсонському обласному будинку дитини на самому початку повномасштабного вторгнення. І ця історія – в певному сенсі, унікальна в контексті депортації росіянами таких дітей. Станом на 24-те лютого 2022-го року в дитбудинку перебували 63 дитини. Почалась окупація і вивезти 63-х вихованців українська сторона не змогла.

Росіяни вивезли дітей в окупований Крим, а двох з них ще в Херсоні викрали російські політики, і навіть таємно всиновили вже в Росії. Як таке могло статися — розповідають очевидці, дослідники та учасники досудового розслідування цього воєнного злочину.

Депортація та незаконний судовий процес волонтера Миколи Петровського. Ця історія про події, що сталися на початку окупації Херсона росіянами у 2022-му році. Після обстрілів правобережжя Херсонщини ракетами та авіабомбами, боїв на землі та в небі, російські війська зайшли в місто. І тоді місцеві мешканці не побоялися вийти на мирні антиокупаційні мітинги, йшли зупиняти собою російські БТР.

В місті формувався спротив, який став легендарним. Але ближче до кінця березня вже окупаційна так звана влада заборонила проведення мирних зібрань, а на околицях та всередині міста з'явилося багато російських блокпостів з військовими та працівниками ФСБ.

Світлана не бачила своїх дітей з 24 лютого 2022 року. Вона разом з дітьми жила в селі Каїри на лівобережжі Херсонщини. Щоб утримувати двох неповнолітніх дітей, часто їздила на заробітки в Одесу, а їх лишала на батьків. Територію, де знаходилось село, росіяни окупували з початку повномасштабного вторгнення і діти разом з бабусею і дідусем опинилися в окупації.

Світлана на той час знаходилась в Одесі та не могла повернутися. Жінка була в розпачі. У пошуках допомоги звернулася до українського омбудсмана і згодом отримала допомогу в логістиці. Світлана досі згадує свою подорож за дітьми та ніколи її не забуде. Всі разом вони намагаються адаптуватися до нової реальності. Ніколи в житті вона не могла уявити, що їх з дітьми роз'єднають росіяни.

Пані Олена виїхала з Маріуполя навесні 2022 року. Їй довелося тікати з-під авіаударів росіян, і відтоді жінка живе у Вінниці. Два з половиною роки тому в пані Олени вкрали частину її самої, частину її життя — її донька, зять і онука зникли безвісти в Маріуполі. Це родина Толстокорових: Ольга, Павло та маленька Настя, онучка Олени. Пані Олена зверталася до Червоного хреста, ООН, українського омбудсмена та пошукових груп.

З березня до листопада 2022 року Херсон був окупований. Росіяни встановлювали свої порядки і змушували навчатися дітей російською. Коли ж окупанти зрозуміли, що українці починають контрнаступ, стали примусово вивозити дітей на непідконтрольні Україні території під приводом так званого оздоровлення. Ця історія саме про такий випадок.

Незаконна масова депортація українських дітей — воєнний злочин, за який у 2023-му році Міжнародний кримінальний суд виніс перший ордер на арешт російському президенту Володимиру Путіну та російській уповноваженії з прав дитини Марії Львовій-Бєловій.

Росіяни робили це, починаючи з 2014-го року. Але з новою фазою війни у 2022-му цей злочин став масовим. Сьогодні цифри депортованих росіянами дітей із окупованих ними територій за офіційними даними сягають майже 20 тисяч. Менше 1000 дітей вдалося повернути назад. Всіх інших можна прирівняти по суті до цивільних заручників РФ.

Сніжану Козлову росіяни роз'єднали з сином у фільтрувальному таборі. Сина помістили в лікарню, а мати зникла. Офісом Генерального прокурора розслідується магістральна справа по насильницьких зникненнях людей в результаті збройного конфлікту. В контексті розслідування цієї справи ідентифіковано близько двох тисяч людей, яких утримують в установах квазі-правових структур так званих ЛНР, ДНР, але ще більше вважаються зниклими безвісти за особливих обставин.

Різні практики переслідування цивільних мають мету тортур як самих полонених, так і їх рідних, та всіх людей, що пов'язані з цими історіями. Тортури — це частина стратегії агресора, щоб зламати наш спротив.

За нормами Європейського суду або європейського комітету проти катувань, має бути забезпечено три права для затриманої особи: право на захист, право на медичну допомогу і на зв'язок із зовнішнім світом. Росія вже другий рік порушує усі ці права, тримаючи цивільну мешканку з Херсона, Ірину Горобцову, в тюрмі в окупованому Криму.

Як росіяни незаконно утримують українців в тюрмах. 21-річну Аню Єльцову вже два роки тримають у СІЗО в Криму за проукраїнську позицію. Але за документами її затримали й відкрили судову справу зовсім нещодавно.

27 подкастів Суспільного стали номінантами у п’яти різних категоріях аудіопремії «Слушно» від Megogo Audio. До 15 вересня триває голосування, під час якого слухачі мають змогу вибрати найкращі українськомовні подкасти. Будемо вдячні за підтримку проєктів Суспільного.

Голосування за посиланням: megogo.net/ua/megogo_audio_awards

Що таке фільтрація на мові окупантів? В яких умовах людям доводиться виживати? І чому російські загарбники не пропускали волонтерів в Маріуполь? У новому епізоді подкасту «Психологія злочину» розповідаємо історії волонтерів, яким довелось пережити геноцид проти українців на собі.

Зґвалтування є ще одним з поширених воєнних злочинів, які російські військові чинять на окупованих територіях. Чого вони намагаються досягти сексуальним насильством. Як фіксуються подібні злочини та чи можливо притягнути винних до відповідальності? Та як ці процедури регламентуються міжнародним правом?

Як російські війська продовжують нехтувати міжнародним правом та наносять авіаудари по цивільним об'єктам? Які покарання передбачені за ці воєнні злочині? Скільки ворог витрачає на це коштів та на який результат розраховує? Розбираємо у новому епізоді подкасту на прикладі найбільш масованих ударів по Україні.

Обстріли гуманітарних коридорів, перешкоджання похованням загиблих та депортації. Чому ці злочини є проявом геноциду проти українців? Як нищили та залякували мирних мешканців Київщини під час окупації? А також про появу стокгольмського синдрому та інші психологічні травми постраждалих. Продовжуємо аналізувати воєнні злочини росіян у новому епізоді подкасту «Психологія злочину».

Які злочини вчиняли російські військові в окупованих містах та селищах Київської, Чернігівської та Житомирської областей? Обшуки, залякування, тортури, сексуальне насильство, розстріли та інші знущання над мирними людьми. Як цю нелюдську жорстокість пояснюють психологи? Що довелося пережити мешканцям Бучі в період окупації? Та як відреагував світ на звірства росіян.

Станом на початок вересня 2022 року офісом генерального прокурора було зафіксовано понад 32 000 воєних злочинів з боку росіян. Хто і як розслідує воєнні злочини? Які основні поняття законів та звичаїв війни? Розслідування справи Вадима Шишимаріна, першого росіянина засудженого за воєнний злочин в Україні. Хід розслідування, коментарі експертів та вирок суду.

Здається, що у злочинців є все – робота, сім'я, улюблена справа, довірливе ставлення оточення, але це може бути лише прикриття. Серійні вбивці, маніяки, клептомани та домашні насильники досить часто не мають змоги зупинись і чинять протиправні дії. Як вдається їм втікати від слідства та переховуватись довгий час? Розбираємо чергову справу у фінальному епізоді першого сезону подкасту «Психологія злочину».

Історія про водія, який через мережу вирішив знайти пасажирів аби поїздка вийшла більш економічною. Але цей маршрут став для нього останній… Що стало причиною смерті водія? Як велося розслідування? Чому ця справа набула розголосу двічі?– слухайте у цьому епізоді. 

Під тиском домашнього насилля вагітна вбила свого чоловіка, однак одразу після зізналась у скоєному. Як тепер інкримінують такі справи – самооборона чи умисне вбивство? Як розпізнати домашнє насильство? Куди звертатись за допомогою? Все це у нашому епізоді.

Якщо вам подобається цей подкаст, можете підтримати його у голосуванні аудіо премії «Слушно»: https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards?category=journalists_investigation

Екстремальна розвага «зачепінг» була особливо популярна в Україні з 2017 по 2019 рік. Люди піддавали себе небезпеці тим, що їздили на поверхнях потягів: підніжках, дахах, поручнях. Хтось цим заробляв, хтось – лише хотів отримати враження. Але найстрашніше – від нещасного випадку постраждав кожен третій любитель екстриму. Слухайте про це у новому епізоді подкасту «Психологія злочину».