Обстрілів, каже, не боїться, відколи в Богатирі посеред ночі на нього впала люстра. І десь відтоді ж - знає, що на Донеччині під час тривог потрібно обовʼязково шукати укриття. Олексій Коваленко - волонтер із досвідом. Останні півтора року - це про регулярні поїздки на східний фронт і навіть про візит на Курщину.

Про різницю між нашими прифронтовими зонами і їхніми, про плинність запитів, повільність зборів і їхній вплив на життя бійців - говорили в черговому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна”.

Сашко - представник свідомого бізнесу, який донатив, мов навіжений, і постійно на благодійних умовах долучався до волонтерських ініціатив. Також - він провів не один концерт із гуртом “Без обмежень”, аби зібрати на потрібні речі для бійців. Донедавна.

Пів року тому - сам став частинкою війська. Про те, чим Сашко займається в армії, ми розповісти не можемо. Але у нього є купа порад для новачків, як показати себе у війську і не отримати проблем, ще в нього є теорії щодо культурної експансії частини України й величезна надія на незламний Покровськ. Досі.

Ледь не всі попередні герої нашого подкасту були добровольцями від початку повномасштабної. У цьому епізоді ми поговорили з Ігорем Сорокіним, який добровільно мобілізувався у 2024-му. Попри наявність бронювання і щоденне оновлення "діпстейту". А може, наперекір останньому.

Говорили насамперед про мотивацію і вибір підрозділу, про кола бюрократії, фізичну й моральну підготовку, говорили про життя.

Автомайдан, постійна участь в різних акціях протесту, мітинги проти неоднозначних кадрових призначень, далі політика, дружба із Саакашвілі, від початку повномасштабної - ще кілька публічних виступів щодо потреб ТрО і майже повне медійне затишшя. Донині. Зараз Сергій Яковенко керує артилерією всієї 118 бригади ТрО, більшість часу - власне, з фронту. Про те, як змінилася арта за ці два роки, про навчання не тільки своєї бригади і про те, чому більше не пише коментарі в соцмережах - говорили з черговому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна.”

Кишенькові гроші для дітей загиблих бійців, вітання їх із днями народження, літнє оздоровлення для дітей 118 бригади, квитки в кіно чи на концерти для дружин захисників. Цими й іншими проєктами опікується капеланська служба черкаської ТрО. Зокрема - Микола.
До повномасштабної Микола був активним громадським діячем: очолював фонди, боровся за прозору і чесну політику, був фасилітатором і фандрейзив на класні проекти для міста. І зараз фандрейзить на такі важливі проєкти. Його історію слухайте в черговому епізоді подкасту "Тру сторі. Війна".

Він заходить до студії, вітається і називає себе - Отець Володимир. І це не вже не просто про духовний титул, а й про позивний. Володимир Гладковський - священнослужитель, який пройшов два Майдани, став капеланом і з 2014-го року постійно їздить до бійців на фронт.

У черговому епізоді подкасту "Тру сторі. Війна" ми говорили про те, хто може стати капеланом і чому це недоступно священникам упц мп, про зв'язок церкви і влади, про лікування тишею. І предметно пройшлися по обов'язках капеланської служби 118 бригади ТрО, яка, як каже Отець Володимир, часто сама собі ставить завдання і дає зобов'язання втілювати. Наприклад, оздоровлювати дітей бійців і загиблих побратимів, інколи - навіть у борг, але обов'язково оздоровлювати. Аби бійці і рідні відчували, що іншим не байдуже до захисників.

Він у політиці з 2014го року. Тоді був обраний нардепом, нині в обласній раді. Та з початку повномасштабного вторгнення - Петренко асоціється виключно з волонтерством і 3-ою ОШБ. Та і сам, зізнається, вже не особливо орієнтується в ситуації в сесійній залі. Про різницю в допомозі бригаді на початку повномасштабної і зараз, про пошук партнерів в Україні і за кордоном, про внутрішню цензуру, щоб не нашкодити підрозділу і про останній вихідний керівника штабного фонду 3-ої ОШБ - слухайте в черговому епізоді подкасту "Тру сторі. Війна".

Один із перших епізодів "Тру сторі. Війна" був записаний саме з Максом. Він повернувся з-за кордону після початку повномасштабки і за кілька місяців - уже був у війську. Колишній журналіст Максим Гаптар на початку служби ще знімав класні відоси і подумував про воєнний блог, та далі - було більше окопів, а потім більше навчань і ще навчань. Власне, про все, що було далі - поговорили в новому епізоді подкасту.

Під час боїв у Попасній Євген втратив 98% зору, а зараз уже вправно стріляє з лука, займається різними видами спорту і навчається на реабілітолога. Аби надалі допомагати тим, хто повертатиметься із фронту з травмами. Увесь шлях після поранення він крокує за руку із дружиною. Щодня освоюючи все більше маршрутів і справ самостійно. Для нього, каже, важливі дві речі: не бути для близьких тягарем і не чути на вулицях російської у той час, коли з фронту повертають захисників на щиті.

Олександр працював в Польщі, та вже в перші дні повномасштабного вторгнення рушив додому. Майже весь 2022-ий боронив Київщину й Запорізький напрямок в добробаті, без виплат і якихось бонусів. Далі долучився до 3-ої ОШБ, із якою пройшов найзапекліші бої під Бахмутом. Там втратив найближчого товариша, також - кінцівку.

Життя "Берліна" зараз це постійні тренування і велика мрія - створити масштабний навчальний центр із страйкболом, дроновими трасами й рештою. "Війна не відпустить нікого з бійців", - каже він. Більше про шлях Берліна слухайте в черговому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна”.

Він пройшов Попасну на початку повномасштабної, коли її рівняли з землею, і боронив ту саму Дорогу смерті, хоча він її чомусь називає Дорогою життя. Нині він закриває небо над Черкасами. І водночас має лагідний позивний “Йося”.

До великої війни Йосю частіше називали Антоном, він працював в ІТішці. Це черговий епізод подкасту “Тру сторі. Війна” - і він про ІТівця, який 24 лютого кинув в рюкзак снікерси і два ножі, а зараз - тримає небо над нами.

Те, що ви почуєте на початку - це не нова заставка подкасту “Тру сторі. Війна”, а пісня у виконанні героя чергового епізоду. Колись Богдан, який працював патрульним у Черкасах, а нині - “Поляк” із обʼєднаної штурмової бригади “Лють”.

Погомоніли з ним і про підготовку в підрозділі, сформованому з полісменів, і про шлях до нього. Також - згадали службу в Черкасах і саме місто очима патрульного. Ну, і про музику під час повномасштабної говорили теж.

Її обовʼязок - слідкувати, аби у всіх все було окей. Якщо на навчання прибувають кухарі, то прослідкувати за забезпеченням їх необхідним матеріалом, якщо мінометники - відповідно. Зустріти всіх вранці, спорядити і навіть простежити, аби вони пообідали. І щоб ніхто не загубився наприкінці дня. Інколи її ночі - це про телефонні дзвінки вже зі Сходу. Кажуть, на цю посаду найчастіше беруть чоловіків. Прикордонниця Вікторія сама не може пояснити, чому так, але детально розказує, чому їй ця робота так до душі.

У студію заходить високий чоловік з розправленими плечима. Із його соцмереж - складається враження, що він вийшов із війська за будь-яких інших обставин, але не за станом здоров’я. Складається, аж доки він не демонструє свої фото одразу після поранення. У Бахмутській лікарні медики жартували, що він уже донбаський: таку кількість крові йому перелили.

Із досвіду ж наших спілкувань із ветеранами - вони обирають собі два шляхи: бути долученим до війська або ж подбати про себе насамперед. Богдан Федін - знайшов для себе третій із можливих варіантів. Про нього розказує у новому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна”

Не особливий якийсь, але один із тих особливих хлопців і дівчат, які допомагають війську. Так скромно про себе говорить Віктор. Віктор, який від початку повномаштабки взявся допомагати війську, згодом - возити допомогу на деокуповану Київщину, а потім і бійцям на Схід. І робить зараз це систематично.

Яким стрічав його Донбас і як він змінився за ці роки, про що думаєш, коли женеш авто з пораненими бійцями, а довкола все вибухає, чому не зупиняєшся, - по все говорили в черговому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна”.

Кілька років тому він почав привчати черкащан до здорового хліба на заквасці. Старт його крафтового бізнесу припав на ковідні часи, далі складнощі відключень світла під час повномасштабки. Минулого лютого Андрій отримав повістку на вулиці - і нині пекар працює кухарем для черкаської ТрО. Тим часом його хлібний стартап розширюється і виходить на новий рівень.

Це новий епізод подкасту “Тру сторі. Війна” і він про процедури після повістки, про важливість професій у ЗСУ і про бізнес під час війни.

Він один із найіменитіших реабілітологів нашого міста, який поставив на ноги десятки військових і незліченну кількість цивільних. Із перших днів повномасштабки він постачав на фронт медичну провізію через волонтерів, а згодом - і сам почав туди її возити. І намагатися реабілітувати бійців там, не випадаючи з роботи в Черкасах. Ми не можемо назвати заклад, у якому він працює, але впевнені, місцеві розуміють, про кого йдеться. Це черговий епізод подкасту “Тру сторі. Війна” і наша розлога бесіда з Юрієм Зайцевим.

І в житті, і в цьому подкасті ви знатимете його як Шрама. Не тому, що він дуже ховається, а тому що Шраму так комфортно. Ви могли його бачити на відео, де в Черкасах обливають зеленкою колаборанта чи на кадрах медевакуації 3-ої ОШБ.

У цьому епізоді поговоримо і про те, і про те, та про “окопну медицину” - насамперед. Також - згадаємо АТО, початок повномасштабки ще в лавах Черкаської ТрОшки й сварку з тамтешнім керівництвом, про яку й досі пліткують у вузьких колах. Це черговий епізод “Тру сторі. Війна” від видання “18000”.

Олег Гудзенко - чиновник, директор департаменту соцполітики Черкаської міської ради, "свободівець". Так його знали в тилу. На початку повномасштабної він займався гуманітаркою, уже на третій місяць сам взяв до рук зброю. Більше року Олег боронить країну на Донбасі.

У подкасті ми говорили про внутрішню мотивацію його і тих, хто ще в тилу, про окопний побут в -15 градусів і про те, що до зими в спальнику звикнути можна. Також - про те, до чого не призвичаїшся.

У день початку повномасштабної Станіслав був на Сході. 24 лютого 2022 року він із колегами лишався єдиними воєнкорами на фронті. Нині він щокілька тижнів відбуває на ротацію туди, де тримають небо над Україною. 
Про зйомки в зоні АТО/ООС і на фронті великої війни, про мобілізацію й готовність служити самому, про важливість донатів очима того, хто бачить потреби наживо. Це черговий подкаст "Тру сторі. Війна" від видання "18000" і розмова із Станіславом Кухарчуком.