Чорноглазівська вулиця не найстаріша в Харкові, але із цікавою історією. Основу їй на початку XVIII століття фактично поклав іноземець, отримавши на ній ділянку. Вулицею вона стала в 30-ті роки ХІХ століття, активно забудовуватися — іще за три-чотири десятиліття, а найцікавіші будинки з’явилися на початку ХХ століття. На щастя, вони збереглися до нашого часу.

На Чорноглазівській були не тільки приватні та прибуткові будинки, але й завод, який належав відомому харківському підприємцеві Карлу Трепке. Цікаво, що Чорноглазівська була такою собі «німецькою» вулицею у Харкові, адже на ній мешкало чимало родин-вихідців із Німеччини: ті-таки Трепке, Гельферіхи, Ольденборґери, фон Шмерфельди й Гассельбрінки.

Про історію Чорноглазівської вулиці, її мешканців і помітні будинки в циклі «Історії харківських вулиць» поговорили з дослідником історії Слобідської України Андрієм Парамоновим.

Заїківка — один зі старих цікавих районів Харкова, з яким часто відбувається плутанина: місцеві екскурсоводи то розширюють, то скорочують його кордони. Тож у цьому випуску циклу «Історії харківських вулиць» дослідник історії Слобожанщини Андрій Парамонов чітко окреслив цей район, а також розповів, хто й коли почав там селитися, чим займалися його мешканці, коли виникли одна з найпізніших церков у Харкові — заїківський Свято-Олександро-Невський храм — і тамтешній ринок.

Ну й не обійшли ми сумної історії головної вулиці району — Заїківської, яка за совєцької влади мала назву Першої Кінної Армії, а із 2015 року, коли розпочалася перша хвиля декомунізації, іменується Гольдбергівською, що є не просто помилкою, а спотворенням прізвища харківського купця Григорія Гольберга, який побудував Трьохсвятительський храм, що стоїть досі, і розкішний маєток.

Щодо походження назви історичного району Харкова Москалівки є стале уявлення, мовляв, «винуватцями» стали відставні солдати-москалі, які тут селилися або яких селили в цьому районі. Саме Москалівка та Москалівська вулиця стали темою цього випуску циклу «Історії харківських вулиць».

Коли починається історія Москалівки? Чи збігаються історична Москалівська вулиця і сучасна? Хто мешкав у цьому районі? Яким він був із погляду кримінальної ситуації? Про це ми поговорили з дослідником історії Слобідської України Андрієм Парамоновим. Ну і, звісно, про те, до чого ж тут москалі.

Коцарська та Чоботарська вулиці — це, мабуть, одні з найбільш мітологізованих вулиць Харкова. І річ не в кількості мітів — можливо, їх не так уже й багато. Але є принаймні одне стале, можна навіть сказати, уперте уявлення про історію походження назв цих вулиць: мовляв, назвали їх на честь ремісників, які там жили та виготовляли коци й шили чоботи.

Чи так це насправді? Хто жив на цих вулицях? Які цікаві будинки стояли або стоять там? Про це в новому випуску «Історій харківських вулиць» розповів дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов.

Одна із центральних площ Харкова — майдан Конституції. Нині лише декілька будинків нагадують про його вигляд до Другої світової війни. А колись дуже давно тут кипіла торгівля, на спеціальних вагах зважували товари, міняли гроші. Потім тут побудували Будинок дворянського зібрання, де місцеві дворяни обговорювали важливі справи та влаштовували бали. Із часом неподалік розташували поліційну та пожежну частини зі штаб-квартирою головного поліціянта Харкова та будинок міського управління; облаштувалися на площі й провідні банки. А ще тут стояли в очікуванні пасажирів візники — знамениті харківські «ваньки»; була пересадка конки — трамвая на кінній тязі; нікуди не ділася й торгівля — тільки крамарні перетворилися на престижні магазини.

Про появу Миколаївської площі (нинішнього майдану Конституції, який іще називався площею Тевелєва та Радянською) та зміни, яких вона зазнала, у цьому випуску «Історій харківських вулиць» розповів дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов.

Благовіщенську вулицю можна назвати вулицею перших відомих поселенців Харкова, бо саме там, звідки почалася майбутня Благовіщенська, оселився із своїми людьми перший отаман Харкова Іван Кривошлик, та й пізніше, вже у XVIII столітті, тут поселяються козацькі родини.

З іншого боку, ще до утворення вулиці, це був елітний район, тут оселяються заможні харківці: Абази, Альховські, фон Мінстер та інші. З часом Благовіщенська стає однією з найпрестижніших у Харкові, в різні часи на ній розташовувалися еталон виховання й правил поведінки Інститут шляхетних панянок та уособлення розпусти — кафе-шантани.

Вперше на мапах вулиця зʼявилася під назвою Бережна, потім зникла і знов зʼявилася вже як Благовіщенська, від однойменної церкви. За радянських часів вулиця носила імʼя основоположника комуністичної теорії Карла Маркса.

Незнану історію Благовіщенської вулиці у програмі «Історії харківських вулиць» розповів дослідник історії Слобідської України Андрій Парамонов.

Кооперативна, Рибна й не тільки. Спочатку цю вулицю уподобали чумаки, потім — ямщики. На ній була станція, куди прибували й звідки виїздили мандрівники на диліжансах, а із часом стали з’являтися найкращі магазини Харкова.

Про історію вулиці Кооперативної у програмі «Історії харківських вулиць» поговорили з дослідником історії Слобідської України Андрієм Парамоновим.