19 квітня 1930 року відбулося остаточне судове засідання у справі «Спілки визволення України». Процес тривав півтора місяця у Харківському оперному театрі (нині там розташована обласна філармонія) і був публічним: його широко висвітлювали в пресі, проводили радіотрансляції, продавали квитки, йому навіть присвятили спецвипуск сатирично-гумористичного журналу «Перець».

На лаві підсудних були тільки представники української інтелігенції: науковці, освітяни, літератори, лікарі, священник. Процес улаштували так, наче це внутрішньоукраїнська справа: обвинувачені, судді та прокурори були громадянами УРСР. Але за судилищем стояла москва.

Минулого року ми з дослідником історії органів совєцької держбезпеки Вадимом Золотарьовим уже зверталися до цієї теми, але в ній і досі надто багато білих плям. Тому знов обговорили подію, яка стала, по суті, предтечею подальших організованих заходів зі знищення українства.