27 подкастів Суспільного стали номінантами у п’яти різних категоріях аудіопремії «Слушно» від Megogo Audio. До 15 вересня триває голосування, під час якого слухачі мають змогу вибрати найкращі українськомовні подкасти. Будемо вдячні за підтримку проєктів Суспільного.

Голосування за посиланням: megogo.net/ua/megogo_audio_awards

Термін ''корисний ідіот'' існує вже навіть у британських словниках. У тридцятій серії проєкту фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз пояснює, що ''корисні ідіоти'' стали майже професійним сегментом суспільства; коментуючи допустимість суб’єктивності в оцінках експертів, Оксана Мороз зауважує, що реальні експерти пояснюють більш раціонально і менш емоційно — і це не подобається аудиторії; а емоційний запит суспільства якраз задовольняють  псевдоексперти, які часто виконують роль ''корисних ідіотів''. Психологиня Катерина Гольцберг пояснює, що є два синдроми – Даннінга Крюгера і синдром самозванця – і вони протилежні: синдром Даннінга Крюгера — це коли людина вважає себе експертом, але не є експертом; а синдром самозванця — це навпаки, коли я є експертом, але я дуже сумніваюся і весь час перевіряю певну інформацію. Більше слухайте у тридцятому епізоді подкасту “ППО. Протипанічна оборона” від Радіо Культура.

Ведучий Вадим Карп'як у двадцять дев’ятій серії проєкту згадує цікавий факт: перший перекладений іноземними мовами вірш Пушкіна — це вірш  «Клеветникам России», його свідомо перекладали, щоб уже тоді поширювати політичну пропаганду  поетичним способом. Психологиня Катерина Гольцберг вважає, що подібні випадки в російській літературі доволі поширені, та пояснює, як мова впливає на сприйняття інформації. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз звертає увагу на те, що через книги відбувається популяризація певних осіб, та зауважує, що російська література ще й досі не зникла з повсякдення українців. Більше слухайте у двадцять дев’ятому епізоді подкасту “ППО. Протипанічна оборона” від Радіо Культура.

Чому в українському інформаційному просторі так часто виникають публічні суперечки? Чи може публічна дискусія бути своєрідним психотерапевтичним засобом? На ці запитання відповідають експертки Оксана Мороз та Катерина Гольцберг у двадцять восьмій серії проєкту. Психологиня Катерина Гольцберг пояснює, що люди відчувають певне задоволення, коли намагаються доводити свою думку; однак, коли ми сваримось, то втрачаємо головне — те, заради чого все починалося; і це варто усвідомлювати. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз зауважує, що медійність у нашому національному спорті з емоційних дискусій відіграє ключову роль; водночас вона дає інструмент ворогу чи маніпулятору, щоб змінювати настрої, переключати увагу, розколювати суспільство. Більше слухайте у двадцять восьмому епізоді подкасту “ППО. Протипанічна оборона” від Радіо Культура.

Чи може музика бути інструментом пропаганди? У двадцять сьомій серії проєкту психологиня Катерина Гольцберг запевняє, що музика — потужний інструмент пропаганди, бо «вона легко запам'ятовується, легко відтворюється в будь-якому місці, де завгодно можна співати; має емоційну складову; і ця емоційна складова дуже впливає на свідомість». Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз наголошує на особливій ролі музики в пропаганді. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Попри те, що у рейтингу сприйняття корупції від Amnesty International за 2022 рік Україна опинилася  на 116-ому місці, піднявшись на 6 пунктів порівняно з попереднім роком, за словами ведучого  Вадима Карп'яка, одним зі слів-асоціацій з Україною залишається корупція. Безперечно, факт українською корупції є, але чи не було тут медійного підігрівання для того, щоб цей образ українця-корупціонера створити і зафіксувати у свідомості не тільки українців, але й у світовій сфері? — ставить запитання ведучий у двадцять шостій серії проєкту. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз пояснює, як саме відбувалося медійне утвердження образу корупційної держави. А психологиня Катерина Гольцберг зауважує на двох різних підходах щодо оцінки корупції. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Свого часу американська, британська, французька пропаганда була спрямована на розпад Радянського Союзу. Зараз Україна разом із  партнерами намагається повторити цей фокус, аби Росія перестала існувати як імперія. У двадцять п’ятій серії проєкту ведучий Вадим Карп’як й експертки Оксана Мороз і Катерина Гольцберг нагадують про досвід, випробуваний історією та міркують про можливі шляхи впливу на росіян. Зокрема, згадуючи, як у радянські часи люди слухали «ворожі голоси», психологиня Катерина Гольцберг пояснює причини, які спонукали до цього, та пояснює відмінності двох епох пропаганди – радянську й сучасну. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз переконує, що запит на альтернативну інформацію у росіян сформується лише після певних дій, і пояснює труднощі впливу на російську аудиторію. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Українізація крокує мапою України, але натрапляє на підводні камені. Про що свідчать постійні мовні скандали, які здебільшого виникають у соцмережах? І чому й далі виникають ці мовні скандали, на які Росія завжди робила ставку? У двадцять четвертій серії проєкту психологиня Катерина Гольцберг пояснює, що різні люди мають різну мотивацію щодо ініціювання й участі у публічних скандалах. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз звертає увагу на роль російської пропаганди у мовному питанні й наголошує на штучності насадження російськомовності серед українців. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Війна швидко і радикально змінює релігійну мапу — з кожним днем все більше церков Української церкви московського патріархату переходять в лоно Православної церкви України. Водночас почастішали й регіональні опори на діяльность МП. Чи ефективною буде заборона московської церкви в Україні розмірковують ведучий і експертки у двадцять третій серії проєкту. Так, фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз переконана, що будь-якою забороною насамперед користується Росія; будь-які гоніння дають їм більше фори для комунікації і для радикалізації. Психологиня Катерина Гольцберг поділяє цю думку й зауважує, що взагалі дуже негативно ставиться до повних заборон. Ведучий Вадим Карп'як нагадує, що християнство як релігія якраз постало із заборони. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Українська культура намагається скористатися цікавістю до України і привернути до себе увагу. Але наскільки це вдається і наскільки тривалим буде інтерес світу до України, пов'язаний, на жаль, з війною? – намагаються спрогнозувати у двадцять другій серії проєкту ведучий Вадим Карп’як і експертки Оксана Мороз і Катерина Гольцберг. Так, ведучий Вадим Карп'як наводить успішний приклад відомого історика Тімоті Снайдера, який в Єлі прочитав курс української історії, відеозапис якого на ютубі вже подивилися понад мільйон людей та ставить запитання про ефективність таких дій; а також нагадує про український ''Щедрик'', який завоював увесь світ. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз зауважує, що схожих прикладів не так багато, та звертає увагу на середовище, в якому Україні доводиться пропагувати свою культуру і на важливі нюанси, про які не можна забувати. Психологиня Катерина Гольцберг вважає, що тиск культурного середовища відбувається саме тоді, коли кількість культурних подій переважає. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Розповідаючи про історію становлення російської мілітаристської пропаганди у двадцять першій серії проєкту, фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз зазначає, що це явище бере свій початок у Російській імперії, та звертає увагу на те, як працювала російська пропаганда перед нападом на Україну. Психологиня Катерина Гольцберг пояснює психологічні нюанси сприйняття війни звичайною людиною, та зауважує, що ми теж змушені мілітаризовуватися, щоб вижити і дати відсіч російській агресії, однак сенси у нас зовсім інші. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Кулінарна тема в пропаганді дуже важлива. Свого часу російська дипломатка Марія Захарова виступала із заявою про те, що вони почали напад на Україну ледь не тому, що Україна відмовилася визнати борщ російським. Тож «дипломатія борщу», вважають ведучий і експертки проєкту, є серйозною підставою поговорити, наскільки Росія претендує на частину української кухні. Так, на думку психологині Лідії Смоли, їжа має певний ефект ідентичності, і впливати через кухню не тільки просто, а ще й смачно. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз розповідає про сучасні пріоритети російської кулінарної пропаганди і звертає увагу на позитивний приклад, який маємо ми у сфері кулінарної пропаганди. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Російська культура заполонила славістичні студії в університетах, оперні театри й балетні сцени, і тепер це все продовжує живити рашизм. Що в медійному полі заважає похитнути віру в потужність «достоєвщини» аналізуємо в дев’ятнадцятій серії проєкту. Проаналізуємо, що в медійному полі заважає похитнути віру в потужність «достоєвщини». Зокрема, фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз вважає, що роз'яснювальної роботи щодо негативного  впливу російської культури потребують нині не лише європейці, а й самі українці. А психологиня Лідія Смола переконана, що ми маємо інструменти протидії. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Російські антипутінські джерела, описуючи війну Росії проти України, часто підводять до думки, що всі інші росіяни не винні. У вісімнадцятій серії проєкту з'ясовуємо, в чому суть перекладання відповідальності на одну особу. Психологиня Лідія Смола виокремлює декілька важливих моментів і наголошує на психологічному феномені синдрому вивченої безпорадності. І цей синдром вивченої безпорадності культивують, вважає фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз, а також звертає увагу на меседжі російської пропаганди. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Чому російська культура ніяк не може залишити оперні, балетні й театральні сцени світу? Наскільки міцно вона прописалася у свідомості західних партнерів? У сімнадцятій серії проєкту фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз пояснює, як російська пропаганда діє через культуру та оцінює реальність бойкоту російської культури в світі. Психологиня Лідія Смола переконує, що крок за кроком ми рухаємось шляхом подолання меншовартості та звертає увагу на нові реалії. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

У квітні Фінляндія стала 31 країною Північноатлантичного Альянсу після 100 років підкресленого нейтралітету. А ще зовсім недавно чимало політиків радили Україні обрати саме цей шлях нейтралітету. В шістнадцятій серії ведучий Вадим Карп’як разом з експертками проєкту Оксаною Мороз і Лідією Смолою розмірковують про історичні паралелі та спорідненості досвідів українського й фінського народів. Зокрема, фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз зауважує, що відображення радянсько-фінської війни в російській історії підпорядковане завданням пропаганди. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Росіяни упродовж багатьох років вибудовують міф про свою непереможність. У п’ятнадцятій серії проєкту ведучий Вадим Карп'як звертає увагу на своєрідну роздвоєність у публічній комунікації Росії. Психологиня Лідія Смола пояснює природу стереотипів загалом і поширення стереотипу про непереможність росіян зокрема. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз пояснює, як росіяни упродовж багатьох років вибудовують міф про свою непереможність. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Наскільки помітний вплив російського православ'я на порядок денний в українській медійній сфері? Наскільки для сучасної людини взагалі важлива віра? У чому специфіка російської церкви в Україні? Та як російська церква намагається вплинути на вірян? Відповіді на ці питання у чотирнадцятій серії озвучують експертки проєкту – психологиня Лідія Смола та фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз, яка, зокрема, звертає увагу на меседжі російської церкви та пояснює, чому церква — одна з невід'ємних складових російської пропаганди. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Як росіянам вдається так майстерно приховують факти, що інколи доводиться витратити десятиліття на те, аби їх очистити від нашарування брехні. У тринадцятій серії проєкту психологиня Лідія Смола пояснює, які дії здійснює російська пропаганда, щоби факти зникли з інформаційного поля. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз вважає, що замовчування трагедій — це типова традиція російської авторитарної системи, і звертає увагу на методи, до яких вдається російська пропаганда. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.

Чому російська пропаганда часто видає бажане за дійсне? У дванадцятій серії проєкту психологиня Лідія Смола пояснює, чому люди часто шукають підтвердження своїм переконанням, а не об'єктивну інформацію, а також зазначає, що поведінку людини визначає не реальність, а уявлення про цю реальність. Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз звертає увагу на маніпулятивні технології, які допомагали приховувати злочини тоталітарного режиму, та наголошує на важливості вивчення фактів і аналізу інформації; а також зауважує, що навчати медіаграмотності потрібно не лише дітей, а й дорослих. Слухайте у подкасті «ППО. Протипанічна оборона» від Радіо Культура.