Стефан Яворський. Біографія, походження, освіта. Переконання. Кар’єра у Москві. Поєднання з панегіриками на адресу українських культурним, політичним і духовним достойникам

Річ Посполита, Люблін як столиця, муттершпрахе і фатершпрахе. Латина як універсальний засіб спілкування і комунікації у Європі. Кардинальна різниця в Україні між часами до 16 ст. і починаючи з 16 століття: Дм. Чижевський. Стилістика викладу старих часів. Світоглядні особливості мешканця України 16-17 ст. Переяслав – східна межа Європи, бо там була латиномовна освіта і маґдебурзьке право – самоврядування. Переяслав – саме там, де тепер іде війна за нашу незалежність

Привілей на непідсудність мешканців міста. Ухвали стосовно станів і націй міста Львова. «Нобілітація міста». Особливості писемної міської комунікації. Податки: цизи, чопового, шоса, шелязний. Улюблені місця відпочинку львів’ян у Львові фі за його межами

Право складу – можливість розвивати добробут. Відносність поняття цивілізації і рівня культури. Привілеї на ярмарки і торги. Ярмарки – Св. Трійці і другий Св. Аґнети, 21 січня. Повнота кртини ярмарку. Звільнення від сплати мит. Тривалість дії привілеїв

Символіка і підтекст вислову «Христос раждається». Привілеї львівських громад і «націй». Мирон Капраль. Зміна соціалної і національної структури Львівської громади під впливом міжнародних геополітичних катаклізмів. Відколи надані львівським міщанам привілеї?

Псячий ринок у Львові. Розміри міста Львова. Архітектурна форма львівських будинків. Jahrmarkt. Ономастика і титулатура. Культуротворча традиція в Україні, зокрема філологічні дослідження і лексикокографія

Кончина Людовіка. Опис чину похорону. Образ Діви Марії. Символіка Атени Паллади. Обмеження розкоші у середньовічному Львові. Різновиди податків

Кончина Казимира. Правління Людовіка. Різночитання імен  мадярського походження. Владислав, князь Опольський. Різні джерела історичної інформації. Різні жанри історичних джерел. Впорядкування  міського простору - парцелювання міських дібр і угідь. Відновлення міської митрополії Львова. Особливості міжнаціональних стосунків на території Галичини, зокрема, Львова

Сьогодні – День народження легендарного перекладача Андрія Олександровича Содомори. Продовження огляду змісту Літопису Бартоломея Зиморовича. Хронологія розвитку Львова і Галичини. Протистояння Литовської і Руської держави

Зиморович: що тільки Львів посідає найкращого: богобоязнь, вшановування монархів, любов до своїх домашніх, гостинність до чужих. Психологічний комплекс пізньосередньовічного або ранньомодерного суспільства. Поняття «схизматик». Сакральне будівництво у Львові. Зародки самосвідомості міського населення; ознаки гідності членів маґістрату. Військовий захист міста

Правління князя Болеслава у Львові. 1339 рік – смерть Болеслава від рук руських бояр. Правління Казимира після військового вторгнення у руські володіння. Вигляд і таємниці обладунку гусарських підрозділів. Тактика середньовічного фехтування. Музей у Варшаві. Важка кіннота виконувала роль сучасних танкових військ. Запозичення прийомів військової тактики у ворожих військових угрупувань. Нобілітація, надання громадянських прав певним прошаркам і примус – збройний і вогнем – засоби консолідації міського населення і підкорення владі князя. 1342 р. – побудова кам’яного замку на місці зруйнованого дерев’яного. Побудова міських мурів. Німецька залога – головна військова сила Львова за Казимира. Заведення саксонського чи маґдебурзького права у Галичині. Звичаї руських дівчат

Збройна боротьба за Львів. Стрий Лева князь Василько – спокутник. Місце для церкви спочатку дерев’яний, з букового дерева храм. Перенесення останків Данила. Продовження оповіді про Львів – Львів німецький. Поділ західноукраїнських територій. Тенденція до демократизації – громадського міського самоуправління

5.11 – Сто років з дня народження Степана Трофимука. Виживання у час Другої світової війни. Завершення освіти. Дослідницька праця у Київському Інституті Літератури. Праця у відділі української літератури.Літературознавець, історик літератури, перекладач, літературний критик.Два «гріхи» Степана Трофимука: реабілітація репресованих у 20-30-х роках авторів та намагання рекламувати результати праці проукраїнських вчених-літературознавців. Публікація того, що неможливо було опублікувати у чехословацьких і варшавських наукових журналах: Український календар (УСКТ). Перша післявоєнна публікація про Богдана-Ігоря Антонича та його творів у журналі «Жовтень» (тепер «Дзвін»). Взяття на поруки Богдана Гориня. Постійні догани по партійній лінії. Коло спілкування: працівники відділу (Степан Щурат, Григорій Нудьга, Марія Вальо), ціла плеяда авторів – письменників і поетів, зокрема – найближчі стосунки із родинами Ростислава Братуня, Михайла Івасюка, Дмитра Павличка

Пряшівський університет – друга «за старшинством» Європейська Україністична катедра після катедри україністики Варшавського університету. Бататомовність літературної творчості Епохи Бароко і перехід до національної творчості народною мовою. Продовження викладу про Літопис Львова Зиморовича. Ікона Богоматері Ченстоховської. Особливість сакрального образотворення. Освіта у світі сережньовічного і ранньомодерного суспільств

День народження Михайла Грушевського. Історія України-Руси, яка писалася на Софіївці у Львові. Сусіди, однодумці й співтворці української ідеї і українського ідеалу – Іван Франко і Михайло Грушевський. Вшанування столітнього ювілей першого видання Енеїди Івана Котляревського 1897 р. – одна з великого шерегу значних подій у процесі становлення української ідентичності. Коло учасників цього заходу. Продовження аналізу тексту Бартоломея Зиморовича

Продовження аналізу тексту Бартоломея Зиморовича. Стосунки князя Данила Галицького і абата Опізо через призму уяви Зиморовича. Опис зустрічі абата Данилом. Обряд миропомазання і коронування. Повернення Данилові королівського маєстату. Оповідь про три Львови. Оповідь про міждинастичні шлюби, як тривку основу міждержавного миру

Продовження теми староукраїнських божества поганського пантеону: Зизила, або Зозуля також Церера, на українському ґрунті Жонка, від дієслова «жати» у «народній етимології», Пан. Порівняння літописних переказів про прийняття християнства у поляків, українців та литвинів. Опис процесу еванґелізації у Зиморовича і наголос на незавершеності: згадка про поганів-paganus. Історія княжіння «самопроголошеного» короля Данила Галицького

Перипетії історичних подій, які передували Хрещенню – передумова входження в коло тогочасної «цивілізованої Європи». Зміст понятть «отчич» і «дідич». «Срібними списами» - шлях вирішення конфлікту з допомогою хабара. Кровний, родинний зв’язок як ґарантія мирних стосунківСтароукраїнська реліґія – опис християнина Зиморовича. Діана і Венера

Річниця початку ІІСВ. Асоціації із 39-м роком упродовж століть. «Поділ Русі». Структура і види давньоруських держав, способи континуації влади. Міжусобна боротьба з метою узурпувати владу

Річниця – 33 роки – Незалежності України. Підтвердження інформації літописних повідомлень археологічними розкопками. Ґоти на центрально-європейських територіях.  Ґеоґрафічні реалії як метафоричні вказівки описуваної території; «жертовники Александра» і «жертовники Цезаря»  - символічні назви територіальної спадщини Гелліністичної Ойкумени та Римського Орбіс Террерум