<p><p></p><p "text-align:justify;mso-layout-grid-align:none;="" text-autospace:none"="">Задумайтесь на мить - що визначає ваш успіх? Від чого він залежить? Від таланту? Від удачі? Від інтелекту? Від освіти? Від успішних батьків чи багатих родичів?</p><p "text-align:justify;mso-layout-grid-align:none;="" text-autospace:none"="">Якою б не була ваша відповідь, ви праві в тому, що саме те, як ви мислите, є ключовим.</p><p></p></p>

<p><p>Гнів, страх, радість та щастя</p></p>

<p><p>Емоції грають важливу роль у кожному аспекті нашої життя і, особливо, в прийнятті рішень. Ми звикли думати, що правильні рішення мають бути лише раціональними та логічними, а емоційні рішення – це, як правило, синонім поганого рішення. Але ж&nbsp; не можна прийняти рішення тільки з раціональної або тільки з емоційної сторони. </p></p>

<p><p></p><p>ПВП&nbsp;—&nbsp;модель зворотного зв’язку для підсилення позитивної поведінки, визнання внеску чи&nbsp;хороших результатів</p><p></p></p>

<p><p>Щоб точно знати, що&nbsp;ваша похвала не&nbsp;образить колегу, перевірте свій намір на&nbsp;щирість</p></p>

<p><p>Емоційна компетентність урятує від бажання подобатись усім</p></p>

<p><p>В&nbsp;які би&nbsp;дискусії щодо емоцій ми&nbsp;не&nbsp;заходили, всюди&nbsp;«впираємось» в&nbsp;упередження і стереотипи про те, що&nbsp;емоціям не місце на&nbsp;роботі, що&nbsp;проявляти емоції — ознака слабкості, що&nbsp;справжні емоції треба тримати при собі. Але для того, щоб вибудувати нові фундаментальні засади ефективного лідерства через емоційну зрілість, ці упередження і стереотипи необхідно розвіяти. Далі — кілька тез для перевірки власного рівня емоційної зрілості.</p></p>

<p></p><p>Мозок дуже любить визначеність, правила і режим. Коли все чітко, визначено й&nbsp;зрозуміло, мозок не&nbsp;перенавантажується здогадками і гіпотезами. Для будь-яких усвідомлених змін варто навчитись визнавати і приймати те, де&nbsp;ви є саме зараз</p><p></p><p></p>

<p><p>Здатність бути щасливим залежить не&nbsp;стільки від того, що відбувається, скільки від того, як&nbsp;ми&nbsp;це сприймаємо і реагуємо на&nbsp;це. Наші реакції залежать від настрою і думок. Настрій залежить від фізичного і емоційного стану. А&nbsp;емоційний і фізичний стан контролюють мозок і армія гормонів.&nbsp;Витрачайте хоча&nbsp;б 10 хвилин в&nbsp;день на&nbsp;конкретні дії для досягнення мети</p></p>

<p></p><p>Відповідь на&nbsp;питання, як&nbsp;пов’язана фізична активність з&nbsp;мисленням шукатимемо, як&nbsp;завжди, в&nbsp;мозку.<br>Давайте розпочнемо з&nbsp;початку&nbsp;— які інтелектуальні задачі ставила природа?</p><p></p>

<p></p><p>Зв’язки вирішують все&nbsp;— якісні нейронні зв’язки. </p><p>Ми&nbsp;вже знаємо, що&nbsp;мозок матеріальний, він може так само, як і тіло, змінювати форму, бути здоровим чи&nbsp;«хворіти».</p><p></p>

<p></p><p>Наука з’ясувала, що&nbsp;наша свідомість&nbsp;— це&nbsp;просто спостерігач.</p><p>У&nbsp;сьогоднішньому матеріалі ми&nbsp;отримаємо відповідь на&nbsp;запитання: Яка роль свідомості в&nbsp;нашому житті? Хто за&nbsp;нас приймає рішення і чи&nbsp;можемо ми&nbsp;на&nbsp;цей процес впливати?</p><p></p>

<p></p><p>Соромитесь пліткувати? Дарма! Це&nbsp;корисно для здоров’я і для стосунків. Під час обміну плітками мозок виробляє окситоцин&nbsp;— цей гормон зближує тих, хто пліткує</p><p></p><p></p>

<p></p><p>Коли нашому Его щось загрожує, ми&nbsp;моментально переходимо у&nbsp;режим гіперзахисту і починаємо виправдовуватися та&nbsp;нападати.</p><p>Нам важко визнавати власні помилки і це&nbsp;нормально. Не&nbsp;добре і не&nbsp;погано&nbsp;— факт. Мозок не&nbsp;любить визнавати власну неспроможність чи&nbsp;промах. Він завжди має бути правим&nbsp;— так він спокійний, що&nbsp;забезпечить нам виживання</p><p></p>

<p><p>Щоб зрозуміти, чого ми&nbsp;хочемо насправді, треба дивитись не&nbsp;на&nbsp;наші бажання, а&nbsp;на&nbsp;те, що&nbsp;ми&nbsp;робимо щодня</p></p>

<p><div ><p >Самовпевнена людина сперечається з&nbsp;усіма, хто ставить під сумнів будь-яку її думку</p></div><p >Про самооцінку і самовпевненість.</p><p >1. Оцінка не&nbsp;буває низькою чи&nbsp;високою&nbsp;— вона має бути адекватною.</p><p >2. Адекватна оцінка себе формується через впевненість у&nbsp;собі.</p><p >3. Впевненість у&nbsp;собі має позитивний смисл.</p><p >4. Самовпевненість має тривожні симптоми.</p></p>

<p>Величезну роль у&nbsp;тому, якими особистостями ми&nbsp;стали, відіграє мислення, якому ми&nbsp;навчались ще&nbsp;в&nbsp;школі<p></p></p>

<p></p><p dir="ltr">Історія із життям часом нагадує історії із вибором житла.<br>Спочатку, не маючи грошей на своє, ми винаймаємо. Часом довго. З мріями так само — не маючи сміливості і розуміння свого — ми роками «орендуємо» цілі інших і живемо, реалізовуючи чиїсь мрії і завдання.</p><p></p>

<p></p><div><p>Чому ми&nbsp;насправді в&nbsp;якийсь момент не&nbsp;знаємо того, що, як&nbsp;нам здавалося, засвоїли стовідсотково?<br>Заплутано? Розберімося!</p></div><p></p>

<p></p><p>Перестаньте запитувати інших, як&nbsp;бути щасливим вам. Ніхто не&nbsp;знає рецепту. Тим паче, ніхто не&nbsp;знає рецепту щастя, який підійде саме вам.<br>Це&nbsp;тому що&nbsp;рецепту щастя не існує. Немає ніяких надійних предикторів щастя.<br>То від чого залежить рівень щастя?</p><p></p>