Наприкінці листопада у Росії влаштували 30-й форум Всесвітнього російського народного собору. Цей проєкт створений у 1993 році під егідою Російської православної церкви. ВРНС декларує, що вся територія «історичної Росії» повинна бути зоною її геополітичного впливу без участі будь-яких третіх країн, що Росія в нових державах повинна підтримувати проросійські політичні сили, стримувати ці держави від переорієнтації на західний світ, прагнути відновити «єдину державу», де православ’я має бути «державною ідеологією». Такі ось «мирні» ідеологічні засади цієї громадської організації.

- Шляхи Путіна несповідимі?
- Мотивації і спекуляції
- Найбільша невдача Путіна

Експерти:
- заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України (2006 – 2010 р.р.), доктор технічних наук, генерал-лейтенант Ігор Романенко;
- директор Сіверського інституту регіональних досліджень, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Сергій Леп’явко.

Ведучі:
Олена і Олег Головатенки.

Ірина Фаріон – українська мовознавиця, педагог, політик, громадська діячка, докторка філологічних наук, колишня народна депутатка України. На початку листопада у телевізійній програмі «Рандеву з Яніною Соколовою» вона розкритикувала російськомовних українських військових. Це викликало бурхливу реакцію у соціальних мережах: частина користувачів підтримали позицію Фаріон, інша – різко виступила проти.

- Що відомо про скандальну заяву Фаріон
- Ідентифікація Фаріон – тест для українського суспільства
- Відділити зерно від полови

Які ж уроки можемо з нього винести?

Перший. Українцям потрібно нарешті усвідомити, що мова та армія (поряд з Конституцією, державними прапором і гімном) – невід’ємні ознаки української держави.

Другий урок. Головне для нашої країни зараз – перемога над російськими окупантами.

Урок третій. Війна Росії проти України – це війна ідентичностей. Тож кожен, хто мешкає в Україні, колись має себе запитати: що робить мене українцем, а не московською діаспорою на цій землі?

Експерт: політолог з Чернігова Олександр Рись.

Ведучі: Олена і Олег Головатенки.

У Росії випустили нові підручники з історії для учнів старших класів, які повністю повторюють твердження російської пропаганди. Причому, якщо раніше у вчителів була можливість обирати навчальні програми та підручники, то відтепер навчальний процес уніфікований. Міністр освіти РФ Сергій Кравцов з цього приводу заявив:

«Це єдині освітні програми з літератури, суспільствознавства та історії. Ми сьогодні будуємо єдину суверенну систему національної освіти. Фактично ми відновлюємо єдиний освітній простір. Предмет «історія» для нас є ключовим. Ми доповнили зміст підручників, особливо підручник для 11 класу, тими фактами, які сьогодні актуальні».

- Як Росія переписує історію не вперше
- Російська пропаганда проти держав Балтії
- Навіщо Росія змінює історію?

Експерт: Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету Артем Петрик.

Ведучі: Олена і Олег Головатенки.

24 жовтня на своїй сторінці у Фейсбук народний депутат України Олексій Гончаренко розмістив допис такого змісту:

«Останнім часом в Тік Тоці чую від людей дуже багато дивних заяв. Наприклад, «євреїв будуть переселяти в Україну», «в Умані платять 20 тисяч гривень євреям, а українським військовим ні». Я б на це не реагував, якщо б цієї ахінєї не було так багато. Очевидно, що це фейки, але ще й дуже схоже на російське ІПСО. Бо я знаю тільки одну дурну країну під боком, яка фіксується на євреях. Скільки разів вони вказували на те, що Зеленський єврей? Скільки путін про це згадував? Неможливо навіть порахувати. Скільки вони робили антисемітських заяв? Тому я зовсім не сумніваюсь, що такий треш вкидують саме росіяни. Будь ласка, ставтесь дуже критично до інформації».

Справді, останнім часом в мережі «Інтернет» подібних повідомлень та відео з’являється немало. Можна було б на них і не реагувати, але…

- Євреїв фейками не здивуєш
- Для нових фейків Росія використовує старі ідеї
- Ізраїльско-палестинський конфлікт: історична ретроспектива
- Антисемітські настрої в Росії

Експерт: голова єврейської громади Чернігова Олександр Чеван.

Ведучі: Олена і Олег Головатенки.

19 жовтня Верховна Рада України у першому читанні підтримала законопроєкт, згідно з яким в Україні може бути заборонена діяльність Української православної церкви (донедавна – Московського патріархату). За це рішення проголосували 267 народних депутатів, 15 нардепів висловилися проти, два – утрималися, 17 – не голосували взагалі.

Одразу ж соціальні мережі вибухнули емоційними коментарями – від однозначної підтримки такого рішення до звинувачень української влади у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі. Що сталося насправді? Чи зникне московська церква з теренів України і коли? Давайте розбиратися:

- Рішення Верховної Ради – вимога суспільства
- Канонічні гойдалки прихильників російської церкви
- Російська церква – фронт російської пропаганди
- «Токсичність» Московського патріархату

Експерти:
- співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко;
- історик, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Сергій Леп’явко;
- релігієзнавиця Ольга Гейда (Чернігів, Україна).

Ведучі:
Олена і Олег Головатенки.

Балто-Чорноморський Союз, Балто-Чорноморська вісь, Міжмор’я, Інтермаріум – всі ці проєкти інтеграції країн Центральної та Східної Європи зародилися ще понад сто років тому. Проте за останні кілька років ці, як могло здаватися, суто гіпотетичні концепції, почали отримувати реальний зміст, що проявився не тільки в деклараціях, але й у справах. Так, у 2020 році Україна, Польща та Литва домовилися про партнерство у форматі Люблінського трикутника. Вже через півтора роки, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, саме Польща та країни Балтії стали найбільш відданими союзниками Києва, надавши найбільше військової та гуманітарної допомоги пропорційно своїм ВВП. На тлі відносної нерішучості країн Західної Європи та міжнародних організацій здавалося, що Балто-Чорноморський регіон може стати новим центром сили, який буде руйнувати агресивні плани Москви. Та минуло півтора року великої війни і між союзниками почали виникати протиріччя.

- Зона особливої співпраці замість “буфера”
- Додаткова конструкція всередині НАТО та ЄС
- Дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею: хрест на Балто-Чорноморському Союзі?
- Хто претендує на роль лідера потенційного альянсу?

Експерти:
- колишній міністр праці Польщі Пьотр Кульпа;
- експерт Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Дмитро Левусь.

24 червня у Росії відбулися події, які досі не отримали однозначного та вичерпного трактування. Ледь не стало реальністю те, що впродовж останніх півтора року змальовували у своїх прогнозах політологи, коли говорили про можливі наслідки невдалого для Кремля вторгнення в Україну: військовий заколот, усунення авторитарного лідера від влади, початок громадянської війни, – все те, що в історії вже траплялося з Росією після воєнної поразки. Проте мало хто очікував, що путінська силова вертикаль розсиплеться як картковий будинок від першого поштовху, а відбудеться це ще до того, як поразка в Україні стане доконаним фактом. Фінальний акт драми 24 червня став ще більшою несподіванкою – перед самою кульмінацією колони, що прямували на Москву, просто розвернулися. Рідкісний випадок в історії, коли режиму вдалося домовитися з “заколотом”. Чи означає це, що неминучу розв’язку лише відтермінували, чи влада у Кремлі справді міцна, а так званий “похід на Москву” був лише виставою?

- “Злочин без покарання”: наслідки “бунту” 24 червня
- “Ядерний слід”: виступ “Вагнера” – бунт однієї з “веж Кремля”?
- “Громадянська війна”: хибні паралелі з 1917 роком
- “Елітарна Смута” замість “революції знизу”

Експерт: Олексій Кущ – економічний та політичний експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”.
Ведучі: Олена і Олег Головатенки.

6 червня 2023 року увійде в історію як чорний день не лише для України, але і для Європи та цілого світу. Підрив російськими окупантами греблі Каховської гідроелектростанції – жахливий злочин, що вже призвів і призведе у майбутньому до наслідків, масштаб яких нині важко не тільки оцінити, а й осягнути. Затоплення населених пунктів і природоохоронних територій, унаслідок чого – загибель цивільних людей, вимирання флори та фауни, знищення майна, – це лише перший етап катастрофи. Другий – це довготермінові наслідки осушення Каховського водосховища: позбавлення сотень тисяч людей доступу до водопостачання, перетворення на пустелю родючих сільськогосподарських угідь. Цим злочином Кремль перетнув ще одну межу: від погроз техногенними катастрофами перейшов до дій. Не менше занепокоєння викликає те, що цивілізований світ, схоже, поки не знайшов чим відповісти Росії на це підняття ставок.

- Знищення екосистеми та економіки: як розрахувати збитки від рукотворної техногенної катастрофи?
- Стриманість чи безпорадність? Реакція світу на злочин Кремль
- “Демократичні системи стали заручниками демократії”
- Контрнаступ ЗСУ: чи спрацює російська тактика “випаленої землі”?

Експерти:
- Директорка Центру екологічного консалтингу та аудиту (ЕКА) Оксана Волоско-Демків;
- український радіожурналіст Павло Новіков, Radio NV;
- литовський військовий експерт і політолог, колишній депутат парламенту Литви Альвідас Медалінскас.

Ведучі: Олена і Олег Головатенки.

Впродовж кількох останніх місяців, запланований український контрнаступ залишається однією з головних тем для обговорення. Операція, яку анонсували як “весняний наступ”, переноситься на літо. Проте кінець весни також виявився багатим на події: у травні невідомі безпілотники двічі залітали до Москви, одного разу підсмаливши сам Кремль, російські добровольці навідувалися в гості до “Бєлгородської Народної Республіки”, а київська ППО знищила всі запущені по столиці України аналоговнєтні “Кинджали”. Вочевидь, ми спостерігаємо наближення подій до певної кульмінації. Чи не є це враження оманливим, та чи може розчарування «наступом» призвести до зменшення підтримки України Заходом?

- “Великий наступ” РФ провалився. Ініціатива в руках України?
- “Перегріта тема”: анонси, що зіграли поганий жарт з військовими
- “Війна – це дорога обману”
- Безпілотники на Рубльовці та “Бєлгородська Народна Республіка”: психологічні операції чи розтягування ворожих сил?
- “Останній шанс”. Чи ризикує Україна втратити військову підтримку?

Експерти:
- офіцер Сил спеціальних операцій Литви у відставці, психолог Аурімас Навіс;
- український військовий експерт та історик Михайло Жирохов.

Ведучі: Олена і Олег Головатенки.

Факти ЛРТ. Україна. Головний російський імперський міф: Як Україна прощається з 9 травня та страхом перед Кремлем

8-го і 9-го травня світ відзначив Дні пам’яті та примирення, пов’язані з річницею закінчення Другої світової війни у Європі. Ці дати вже не можуть сприйматися так, як раніше: другий рік поспіль на наших очах розгортається найбільша за масштабом після 1945-го року війна на Європейському континенті, яку розв’язала Росія. Для Кремля 9 травня – сакральна дата. Торік світ із завмиранням чекав військового параду у Москві, виступу кремлівського диктатора, під час якого, як віщували експерти, могли пролунати нові погрози, включно з ядерними, на адресу України та країн Заходу; могли бути озвучені рішення, що призвели б чергової ескалації війни. Цьогоріч настрої були іншими: скоріше у Москві на 9 травня чекали з острахом, пам’ятаючи про нещодавній удар безпілотниками по Кремлю.

-Червоний мак замість георгіївської стрічки: українці відмовляються від радянського культу “победы”
-Основоположний імперський міф Кремля
-Рашизм = нацизм?
-День перемоги, День Європи чи День УПА – якою має бути українська пам’ять про закінчення Другої світової?
-Путін вже не страшний: 9 травня торік і цього року

Експерти:
-Литовський фотохудожник Юозас Валюшайтіс.
-Український історик, депутат Верховної Ради України Володимир В’ятрович

Ведучі: Олена і Олег Головатенки

Статті з циклу «Факти ЛРТ. Украïна» публікуються в рамках міжнародної програми MediaFit, що фінансується Європейським Союзом, для підвищення інформаційної стійкості регіонів України. Вміст матеріалу є виключною відповідальністю ЛРТ та авторів і не обов'язково відображає думку Європейського Союзу.

Украинскую православную церковь Московского патриархата неофициально называют "Русской православной церковью в Украине", а иногда - последним оплотом российского влияния внутри Украины. После начала полномасштабного вторжения РФ отторжение ко всему российскому со стороны украинцев достигло того, что вслед за Лениным по всей стране демонтируют памятники Пушкину, а произведения классиков русской литературы изымают из библиотек и школьной программы. На этом фоне одна из крупнейших религиозных организаций, которая на протяжении десятилетий подчинялась духовному центру в Москве (а ныне декларирует разрыв связей с РФ), до недавнего времени оставалась неприкосновенной.

•"Святая святых" российского влияния в Украине
•Вышла ли УПЦ (МП) из подчинения РПЦ?
•Между национальной безопасностью и терпимостью
•Что может ожидать УПЦ (МП)?

Эксперты:
- украинский историк и религиовед Ростислав Мартынюк;
- историк религии, пресс-офицер 112-й бригады территориальной обороны ВСУ Андрей Ковалев.

Ведущие: Елена и Олег Головатенко.

Возможное прямое участие Беларуси в российской военной агрессии против Украины – одна из главных интриг и главных тем для обсуждения с начала полномасштабной российско-украинской войны. В последние месяцы, кажется, эта угроза снова обострилась: на фоне накопления мобилизованных россиян в учебных центрах на территории Беларуси новости о том, что Минск вот-вот вступит или не вступит в войну, – не сходят с лент информационных порталов. Одновременно с военными демонстрациями режим Лукашенко продолжает закручивать гайки внутри страны. Приметой последнего месяца стало принятие ряда решений, которые для кого-то неожиданно касаются, прежде всего, исторической памяти белорусов и украинцев.

•Патриотическое приветствие под запретом
•"Историк Лукашенко": почему прошлое не дает диктатору покоя?
•"Жыве Беларусь!" и "Слава Украине!" – лозунги с похожей историей
•Условие изменения режима в Беларуси

Эксперты:
•бывший депутат Верховной Рады Республики Беларусь, политзаключенный режима Лукашенко, а ныне – директор белорусского Центра "Европейский диалог" Анатоль Лябедзька;
•бывший директор Украинского института национальной памяти депутат Верховной Рады Украины Владимир Вятрович.

Ведущие: Елена и Олег Головатенко.

Статьи из цикла "Факты ЛРТ. Украина" публикуются в рамках международной программы MediaFit, финансируемой Европейским Союзом, для повышения информационной устойчивости регионов Украины. Содержимое материала является исключительной ответственностью ЛРТ и авторов и не обязательно отражает мнение Европейского Союза.

30 ноября парламент Германии принял резолюцию, признавшую Голодомор 1932 – 1933 годов геноцидом украинского народа. Германия стала лишь 23-й страной в мире, которая дала такую официальную оценку одному из самых ужасных преступлений против человечности в 20-м веке. Решение практически сразу окрестили историческим, многие обозреватели прогнозируют, что оно станет предпосылкой для признания трагедии украинского народа на уровне Европейского Союза, а также среди тех стран ЕС, которые до сих пор воздерживались, чтобы не навлечь на себя безумную ярость Кремля. Как масштабная украинская трагедия начала прорывать блокаду забвения на Западе, как Россия своей пропагандой пытается затормозить этот процесс, и почему к согласию касаемо количества жертв Голодомора не могут прийти украинские историки?

•Решение, за которое боролись более 14 лет
•Как Кремль попытался остановить германскую резолюцию. Интересный набор кремлевских фейков и манипуляций
•3,9 или 10,5 миллиона? Почему украинские историки спорят из-за масштабов Голодомора
•"Ненаказанное зло всегда возвращается". Война как очередной акт геноцида

Эксперт: Представитель Украинского института национальной памяти в Черниговской области Сергей Бутко.

Ведущие: Елена и Олег Головатенко.

Статьи из цикла "Факты ЛРТ. Украина" публикуются в рамках международной программы MediaFit, финансируемой Европейским Союзом, для повышения информационной устойчивости регионов Украины. Содержимое материала является исключительной ответственностью ЛРТ и авторов и не обязательно отражает мнение Европейского Союза.

Вечером во вторник, 15 ноября, весь мир, затаив дыхание, следил за событиями, которые, казалось многим, могут привести к военному конфликту невиданного масштаба со времен Второй мировой войны. НАТО и Россия могли оказаться на грани военного столкновения после того, как ракета (или ракеты) неизвестного происхождения попала на территорию Польши – страны, являющейся членом Североатлантического альянса, – приведя к гибели двух человек. Взрыв произошел в то время, когда Вооруженные силы Российской Федерации наносили один из наиболее массированных ракетных ударов потерритории Украины. Однако уже утром 16 ноября боявшиеся начала Третьей мировой могли вздохнуть с облегчением – лидеры Польши, Соединенных Штатов и НАТО заявили, что, скорее всего, на территории Польши взорвалась ракета украинского комплекса противовоздушной обороны С-300.

• "Скорее всего, это была не российская ракета"
• Трещина между Украиной и Западом: правда или вымысел российской пропаганды?
• Почему Украина вынуждена защищать себя 40-летними ракетами?
• "Пересмотреть отношения с Украиной": как потерпела крах кремлевская ИПСО
• Они бы не успели задействовать ядерные шахты: гипотетическая война НАТО и России

Комментируют:
Литовские военные эксперты: бывший офицер Сил специальных операций Литвы, психолог Ауримас Навис и военный аналитик, телепродюсер Миндаугас Сейнас;
украинский политолог, аналитик Института Евро-Атлантического сотрудничества Владимир Горбач.

Статьи из цикла "Факты ЛРТ. Украина" публикуются в рамках международной программы MediaFit, финансируемой Европейским Союзом, для повышения информационной устойчивости регионов Украины. Содержимое материала является исключительной ответственностью ЛРТ и авторов и не обязательно отражает мнение Европейского Союза.

Стереотип о “великой русской культуре”, в частности “великой литературе”, распространен среди западных интеллектуалов и пока не был пересмотрен, несмотря на события этого года, которые во многих сферах изменили восприятие России и русского. Недавнее заявление Папы Франциска о "русском гуманизме" и творчестве Достоевского - лишний повод начать дискуссию о переосмыслении русского культурного наследия.

• "Великая культура", которая не смогла предотвратить преступления в Буче
• Творчество Достоевского: гуманизм или антигуманизм?
• "Пушкинопад": как Украина избавляется от русской литературы
• Корни путинизма в произведениях "певцов империи"

Эксперт: Кандидат филологических наук, доцент кафедры языков Национального университета "Черниговский коллегиум" имени Тараса Шевченко Наталья Никитина.

Ведущие: Елена и Олег Головатенко.

Статьи из цикла "Факты ЛРТ. Украина" публикуются в рамках международной программы MediaFit, финансируемой Европейским Союзом, для повышения информационной устойчивости регионов Украины. Содержимое материала является исключительной ответственностью ЛРТ и авторов и не обязательно отражает мнение Европейского Союза.

В конце прошлой недели Россия решила задействовать еще одно средство давления на Украину и мировое сообщество: заявила о приостановлении участия в "зерновом соглашении", угрожая снова заблокировать украинские морские порты. Уже 2 ноября Кремль дал задний ход, заявив о продолжении сотрудничества, после того как гаранты украинского зернового экспорта – ООН и Турция – выразили готовность и дальше работать в рамках июльских договоренностей, игнорируя Москву. Что могло бы угрожать миру и Украине в случае новой зерновой блокады?
Комментирует экономический эксперт Алексей Кущ.

• Демарш России после атаки на корабли в Севастопольской бухте
• Подготовка "зернового шантажа". «Был бы повод»
• Российский фейк о "зерне для богатых": попытка дискредитации Черноморской инициативы
• 500 тысяч тонн зерна для бедных стран: фейковая "щедрость" Кремля
• Реальна ли угроза голода в Азии и Африке?
• Курс гривни и будущее мелких украинских фермеров: последствия возможной блокады
• От зернового кризиса к энергетической независимости Украины
• Геополитическое поражение России

Ведущие: Елена и Олег Головатенко.

Статьи из цикла "Факты ЛРТ. Украина" публикуются в рамках международной программы MediaFit, финансируемой Европейским Союзом, для повышения информационной устойчивости регионов Украины. Содержимое материала является исключительной ответственностью ЛРТ и авторов и не обязательно отражает мнение Европейского Союза.

Российские пропагандисты заговорили о "конце России", а украинские депутаты уже начали делить территорию увядающей империи. Пока только на бумаге, признавая Курильские острова и Чечню оккупированными территориями. Ждет ли Россию распад в случае условной смерти Путина, или бывшая тюрьма народов неожиданно демократизируется и станет частью цивилизованного мира? Разные мнения на этот счет высказывают украинские политики, историки и российские оппозиционеры.

• Границы России больше не воспринимают всерьез
• "Зомби-империя должна умереть"
• "Прекрасная демократическая Россия будущего, которая не распадется», - мнение российской оппозиции;
• Возвращение к границам Владимиро-Суздальского княжества;
• Империя исчезнет с карты, но останется ли в головах?

Ведущие: Елена и Олег Головатенко.

Эксперты:
- российский оппозиционный журналист, основатель и шеф-редактор издания The Insider Роман Доброхотов;
- украинский историк, публицист и блоггер Александр Палий;
- соавтор проектов постановлений Верховной Рады Украины по Чеченской республике Ичкерия и Республике Беларусь, народный депутат Украины Алексей Гончаренко.

Статьи из цикла "Факты ЛРТ. Украина" публикуются в рамках международной программы MediaFit, финансируемой Европейским Союзом, для повышения информационной устойчивости регионов Украины. Содержимое материала является исключительной ответственностью ЛРТ и авторов и не обязательно отражает мнение Европейского Союза.

Потерпев неудачу на поле боя, Москва сосредоточила все усилия на том, чтобы сломить своих противников с помощью психологического террора. Страшилок о замерзании Украины или Европы этой зимой, угрозе ядерного или экономического апокалипсиса будет становиться все больше, чем очевиднее будут проваливаться планы Путина в Украине. Эксперты по информационно-психологическим операциям дали советы, как сохранить критическое мышление и психологическое равновесие под шквалом информационных атак.

• Удары дронами и "ядерные" новости: инструменты психологического террора
• "Авторитет - источник - ценности": как работает пропаганда
• Как не позволить себя запугать
• Ловушка завышенных ожиданий от экспертов-психотерапевтов
• Информационная диета. Практический совет обывателям — телезрителям и читателям телеграмм-каналов. Почему «листовку врага» нельзя «брать в руки»
• Не подставляться под "информационные пули"

Эксперты:
• Ауримас Навис – бывший офицер литовских Сил специальных операций, психолог, эксперт по обороне и безопасности;
• Миндаугас Сейнас – военный аналитик, телепродюсер, член Литовской стрелковой ассоциации.

Статьи из цикла "Факты ЛРТ. Украина" публикуются в рамках международной программы MediaFit, финансируемой Европейским Союзом, для повышения информационной устойчивости регионов Украины. Содержимое материала является исключительной ответственностью ЛРТ и авторов и не обязательно отражает мнение Европейского Союза.

На массированные российские ракетные удары по Украине, в частности по объектам энергетической инфраструктуры страны Запада ответили передачей Киеву новейших систем противовоздушной обороны. Украинская энергосистема, судя по всему, выдержала мощную атаку, а эйфория в рядах российских поклонников войны длилась недолго. Какие цели преследовал Кремль, инициируя новый виток ракетного террора, и почему в этом обозреватели видят начало конца путинского режима?
• "Наибольшая в истории атака на энергетическую инфраструктуру". Так ли это на самом деле?
• "Месть за Крымский мост" или давно спланированный масштабный теракт?
• Кто целевая аудитория кремлевского "ракетного" шоу? От собственных потребителей телепропаганды до зрителей из европейских элит. Почему у украинцев и у ЕС был эффект противоположный ожидаемому?
• Что ждет украинскую энергосистему. Способны ли кремлевские террористы вогнать кого-то в XVIII-й век?
• Агония неудачника, уже проигравшего войну
Ведущие: Елена и Олег Головатенко.
Комментирует: эксперт по международным энергетическим и безопасным отношениям, президент Центра глобалистики "Стратегия ХХІ" Михаил Гончар.
Статьи из цикла "Факты ЛРТ. Украина" публикуются в рамках международной программы MediaFit, финансируемой Европейским Союзом, для повышения информационной устойчивости регионов Украины. Содержимое материала является исключительной ответственностью ЛРТ и авторов и не обязательно отражает мнение Европейского Союза.

Так называемые "международные наблюдатели", вовлеченные Кремлем в псевдореферендумы в оккупированных регионах Украины, в один голос заявили российским СМИ о "прозрачном и честном" волеизъявлении, прошедшем без нарушений. Среди тех, кто "не заметил" террора оккупантов против украинского населения - как аффилированные с Москвой работники российских информагентств, так и политики-популисты правого или левого толка. Много ли в Европе сторонников Путина и могут ли они дать главе Кремля надежду на победу в борьбе против демократического мира?

• Последствия незаконной аннексии для России: изоляция и новые санкции
• Прокремлевские "наблюдатели" - вне санкционного списка ЕС. Наказала только Германия!
• Участники псевдовыборов: от COVID-скептиков до "друзей ДНР"
• Возможна ли юридическая ответственность? Кейс "наблюдателей"-маргиналов из Литвы
• "Улыбался в кадр, а отводя камеру, угрожал": альтернативная реальность Грэма Филлипса. История соучастия в преступлении на Черниговщине и участие в пытках соотечественника-британца
• Кто из европейцев хочет победы Путина? Как это работало в Литве и как Кремль искал ключик к литовской целевой аудитории через соцсети?

Эксперт: журналист-расследователь, политический обозреватель Индре Макарайтите.

Ведущие: Елена и Олег Головатенко.

Ссылка на публикацию в разделе «Факты ЛРТ. Украина»: https://www.lrt.lt/ru/novosti/17/1799644/fakty-lrt-ukraina-poleznye-idioty-ili-agenty-kremlia-kogo-iz-evropeitsev-putin-ispol-zoval-dlia-opravdaniia-anneksii

Статьи из цикла "Факты ЛРТ. Украина" публикуются в рамках международной программы MediaFit, финансируемой Европейским Союзом, для повышения информационной устойчивости регионов Украины. Содержимое материала является исключительной ответственностью ЛРТ и авторов и не обязательно отражает мнение Европейского Союза.