У цьому епізоді подкасту КіноФлеш Марина Ублінських розповідає про фільм «Криниця для спраглих» (1965) — шедевр Юрія Іллєнка, який довгі роки був заборонений через свою правдивість і символізм.
Це історія про старого діда і висохлу криницю, що стає метафорою зникнення українського села, пам’яті та коренів.
Майже без слів, лише через тишу, світло і рух камери, Іллєнко створює фільм, який промовляє до душі кожного глядача.

🎧 Слухай, щоб відчути, як «Криниця для спраглих» перетворила тишу на голос української ідентичності.