Сьогодні Центральна Європа нагадує картковий будинок, стіни в якому завалюються одна за одною. 

Спочатку від європейських ідеалів свободи й демократії відійшла Угорщина під керівництвом Віктора Орбана, згодом цією ж стежкою пішла Словаччина під проводом Роберта Фіцо. Румунія під час президентських виборів пройшла над прірвою, але зростання праворадикальних і популістичних рухів не віщують нічого доброго в наступному виборчому циклі. 

Зростання антиукраїнських настроїв у Польщі і потенційний конфлікт між президентом та урядом підкосять лідерські позиції країни в регіоні та провадитимуть до (само)ізоляції й фокусу на внутрішніх проблемах. 

І вже за кілька тижнів до цього «кульгавого» клубу цілком вірогідно долучиться й Чехія, де після виборів може бути сформовано популістичний, євроскептичний і по суті проросійський уряд. 

Як виявилося, Росії не потрібно бомб і танків, щоб схиляти цілі країни на свою сторону – вистачить маніпуляцій громадською думкою і схильних до політичного колабораціонізму місцевих еліт. 

Більше - у колонці Андрія Любки Центральна Європа: картковий будинок, що сиплеться на наших очах