Випуск 44.
Четвертим голосом нарешті говорить український психотерапевт і психіатр, в якого досвіду роботи більше, ніж ці троє на світі живуть.
Говорить з ними, але не як лікар, як людина говорить.
Про придатність до зомбування та міграції, про зв‘язки і автономію. Про біль втрат і розриву розуміння з колись друзями.
Про силу одинадцятирічної дитини.
Про те, як говорити з тими, хто втратив у війні близьких і дім.
Непогані такі «про» вони обрали, егеж?
А секрет хочеш?
Для тебе тільки)
Коли ти будеш паузу чути — це ці четверо частіше, ніж звично, очима кліпають, відвертають їх один від одного та дихають шумно.
Але вони підчистили звук.
Бо як інакше про те, що роблять з вами вже буденні фото та відео мертвих людей та жорстокості? Вбивств і рефрижераторів з грузом в мішках?
Так. Я знаю. Вибач.
Також відчуваю цей холод.
Це нелегка розмова.
Але які ви всі зараз, такі й розмови.
Сміливої тобі подорожі. Пірнай.
Емоції можеш не пристібати.
Хай тобі стане легше.
Більше тексту, як завжди, в Instagram @nareshtihovoriu