Володимир Тихий — один з тих, хто придумав «мовчання» для Гелі в «СВ-шоу» з Вєркою Сердючкою. Потім він працював над «Поверненням Мухтара», а у 2010-х просував чи не перший український кіноальманах «Мудаки. Арабески» про проблему рагульства. Тепер його краще знають як співзасновника творчого об’єднання з виробництва коротко- й повнометражного документального кіно «Вавилон’13», а також як режисера фільмів «Брама», «Наші котики», «День добровольця» та «День незалежності». Останній цього року показують у національному конкурсі Docudays UA.

У подкасті DTF Magazine «Баланс білого» Володимир розповідає про внутрішню кухню українського телебачення 1990-х, методи російської пропаганди нульових і чому комедія про сентиментальних військових усе ж таки можлива в українських реаліях. Також говоримо, чому лейтнайт-шоу вистрілило на «1+1», як змінилася армія й документалістика за часів незалежності України та навіщо «Вавилон’13» працює над дитячою анімацією після поїздок на фронт.

Інші подкасти DTF Magazine: https://donttakefake.com/podkasty-dtf-magazine/