Як взаємодіяти з українською митницею, аби праве око не починало сіпатись? Чи є межа в тому, що українці мають дозволяти собі під час війни? Чи на часі вкладати кошти в облаштування тилових міст? Як це бути мамою двох дітей і волонтеркою?

Другий епізод подкасту «Волонтерські байки» познайомить вас з Анною Бару. Ця харків'янка за своє насичене життя працювала в стількох галузях, що направду їх складно поєднати до купи. Дизайн, організація подій, продажі та навіть натурницею у художників встигла побувати!

Якось Анна разом з друзями, захищаючи зелену зону в Харкові, влаштовували креативні акції протесту. Захист і висловлення своєї громадянської позиції завжди були для неї важливими. Тож немає нічого дивного, що з часом її шлях міцно переплівся з «Демократичною Сокирою».

Ви спитаєте до чого тут «Волонтерські байки» — Анна також має сумніви стосовно того, що поняття «волонтерка» це про неї. А от ми сумнівів не маємо! Тож хутчіше вмикайте епізод і знайомтесь з Анною Бару.

Дівчина, що багато говорить поряд з мікрофоном — Настя Хлібник. Журналістка, одеситка, яка наразі мешкає у Львові й має регулярні ротації на схід в складі одного з екіпажів Медичного Добровольчого батальйону «Госпітальєри» — там її знають за позивним «Мама».

А ще ви інколи чутимете нашого звукача Антона, бо важко ж втриматись, коли поруч такі цікаві дискусії.

Насолоджуйтесь!