Із щоденника хворої: "… І стоїть той тихий осінній сум, що буває на одинокому ставку, коли не листя, а золотий дощ злітає з печальної білоногої берези, коли глибокою пустелею відходить голубе небо в невідомий дальній димок…"
Твір Хвильового, який більше дозволяє зрозуміти постать та творчість митця, і спробувати пройнятися духом епохи, яка вплинула на Миколу Григоровича.
І запрошуємо послухати наші міркування щодо «Повісті про санаторійну зону» Миколи Хвильового.